Сіренко О.В.

Полтавська державна аграрна академія, Україна

Цукробурякове виробництво в Полтавському регіоні

Успішність вирішення стратегічних завдань соціально-економічного розвитку українського суспільства потребує стабільної і високоефективної діяльності продуктивних сил усіх регіонів країни, досягнення ними найбільш результативного використання природних, людських, економіко-організаційних та конкурентних переваг. На регіональному рівні це знаходить відображення в формуванні ефективних товарно-продуктових виробничих підкомплексів, інтегрованих у вертикальних та горизонтальних формах. Одним із таких підкомплексів є цукробуряковий.

Полтавська область України територіально розташована в агрокліматичній зоні Лісостепу лівобережної України так званого цукробурякового поясу держави. Цукробурякове виробництво в цій області є традиційною галуззю, яка тут була започаткована ще в середині ХІХ століття із зародженням капіталістичного товарного виробництва. Відповідно із розвитком цукробурякового виробництва в регіоні сформувалась необхідна інфраструктура галузі з мережею цукрових заводів зі своїми буряковиробничими сировинними зонами, мережею закладів матеріально-технічного постачання, агросервісного обслуговування та досвідченим кадровим ресурсом.

За рівнем розвитку цукробурякового продуктового підкомплексу Полтавська область відноситься до провідних регіонів України. Так, в 1990 р. в Полтавській області було одержано 4625тис.т. товарних цукрових буряків (фабричних), що становило 10,4% загального виробництва всієї продукції в Україні. За цим показником регіон зайняв друге місце в країні. В цьому ж році в області було вироблено 583 тис.т. цукру білого, або 8,5% від загального обсягу в країні (третє місце). Про те в період ринкових трансформаційних процесів, що розпочались в 1991р. в регіоні відбулося істотне скорочення потужностей цукробурякового підкомплексу та обсягів виробництва продукції. Це відбулося в наслідок втрати Україною основних ринків збуту цукру в країнах СНД, а також в наслідок зубожіння населення і відповідного зменшення його платоспроможного попиту відбулося скорочення споживання цукру на внутрішньому ринку в 1,4 рази.

Скорочення обсягів збуту цукру як на внутрішньому так і на зовнішньому ринках призвело до падіння ціни реалізації продукції (характерної ознаки перевиробництва) співпало в часі із швидким зростанням цін на основні матеріально-технічні засоби виробництва цукробурякової галузі (машини і устаткування, паливо-мастильні матеріали, мінеральні добрива, хімікати тощо) різко скоротили величину доходів галузі. Внаслідок цього раніше стабільно-прибуткова цукробурякова галузь не змогла забезпечувати навіть просте відтворення виробництва на власній фінансовій основі в більшості бурякосіючих підприємствах вирощування урожаю стало збитковим. Загальне падіння цукробурякового виробництва в Полтавській області продовжувалось з 1991-1999р. (як і в цілому по народному господарству країни). За цей період в області обсяг товарного виробництва цукрових буряків проти 1990р. зменшився на 79%, а товарного цукру-на 75%. Втрати цукробурякової галузі в Полтавській області були більшими, ніж втрати національного цукробурякового продуктового підкомплексу: якщо до початку кризи область мала провідні місця у виробництві цукрових буряків і товарного цукру, то на кінець кризи за цими показниками регіон зайняв відповідно шосте і п’яте місця.

Для ринкового механізму ціноутворення в агарному секторі виробництва зумовлює його товарну реструктуризацію. Зрівноважування попиту і пропозиції на продукцію (що власне впливає на ціноутворення) зумовлює такі тенденції структурних зрушень в товарному виробництві, які сприяють відносне вирівнювання рівня рентабельності окремих товарів у відповідності з ринковим регулятором усередненого прибутку на авансовий капітал. Зазначене безпосередньо впливає на формування і розвиток продуктових під комплексів у агропромисловому виробничі регіону.

Безумовно загальний стан розвитку цукробурякового виробництва відображає негативні тенденції виробництва цукрових буряків в Україні в цілому, проте це не виключає необхідності покращення ситуації на регіональному рівні шляхом використання наявного досвіду і навичок по вирощуванню цукрових буряків та розвиваючи технічну базу буряківництва і його повноцінного ресурсного забезпечення як заходів по відображенню цієї важливої галузі. Особливо це важливо для зон сприятливих для вирощування цукрових буряків відповідно до агрокліматичного і грунтових потенціалів бурякового поясу України до якого відноситься територія Полтавської області.

До заходів, реалізація яких не потребує додаткових вкладень коштів, відноситься оптимальне розміщення посівів цукрових буряків у сівозміні та їх концентрація. Скорочення площі посіву цукрових буряків в регіоні проти 1990р. становило у 2000р. 49,0%, в 2005р.- 40,1% і в 2008р.- 40,8%. Заміщення вивільнених від посівів цукрових буряків площ землі відбулося шляхом розширення посівів зернових культур (на 25%), соняшнику ( в 2,5 рази), сої та ріпаку при одночасному зменшенні площі посіву кормових культур (крім цукрових буряків) на 75%.

Загальна оцінка структурних змін посівних площ, які відбулися в регіоні за 1990- 2008рр. повністю підтверджує висновки про рушійні чинники формування агарних продуктових підкомплексів: відбувається розширення менш матеріально – і трудозатратних галузей. Саме це зумовило скорочення цукробуряківництва - галузі, що має меншу окупність матеріальних і трудових витрат. Цим же зумовлено і зменшення площ посіву кормових культур, адже кормовиробництво не має товарного характеру, а продукція тваринництва менше окупає затрати як і вирощування цукрових буряків. Тобто з позиції ринкової (підприємницької) логіки використання землі для розвитку цукрового буряківництва та кормо виробництва в сучасних умовах менш вигідне, ніж при розвитку інших агарних продуктових підкомплексів.

В цілому загальна тенденція зміни структури посівних площ в Полтавській області співпадає з тими закономірностями, які характерні для України: відбувається нарощування посівів більш дохідних культур і зменшення менш вигідних. Це призводить до того, що як в цілому по Україні, так і в Полтавській області цукробурякове виробництво в наслідок меншої конкурентоспроможності перебуває в кризовому стані, а загальний обсяг виробництва цукрових буряків порівняно із до кризовим станом 1990р. зменшився майже в два рази.

Крім зменшення посівної площі цукрових буряків відбулося також і падіння урожайності на зібраній площі, що тривало з 1990р. по 2006р., тобто на протязі 16 років поспіль.

Внаслідок скорочення посівних площ і урожайності цукрових буряків річний обсяг виробництва цукросировини в області в 2008р. проти базового (докризового) 1990р. зменшився на 41,6%. Проте зростання урожайності буряків за останні два роки дозволило Полтавській області вийти в 2008р. на перше місце в Україні серед 23 бурякосіючих областей країни як по урожайності цукрових буряків, так і по валовому збору цукросировини. Урожайність цукрових буряків в Полтавській області в 2008р. перевищила середній рівень по Україні на 18,2%, а валовий збір буряків склав 20% від загальнодержавного виробництва.

Література:

1. Розвиток господарських формувань і організація виробництва в агарній сфері АПК //за ред.. М.В. Зубця, П.Т. Саблук, В.Я. Меселя –Веселяка.-К.ІАЕ.-1999.-296с.

2. Статистичний щорічник України за 2008р.-К.: Техніка, 2009.

3. Сільське господарство області. Головне управління статистики у Полтавській області .- Полтава.-2008.-