Т.В. Андросова канд. екон. наук, проф. (ХДУХТ, Харків)

Т.В. Шталь канд.. екон. наук, доц. (ХДУХТ, Харків)

О.С. Мазной студ. магістрант (ХДУХТ, Харків)

Основні тенденції розвитку міжнародного туризму в Україні

Глобалізація всесвітніх господарських зв’язків є однією з головних тенденцій розвитку сучасності. Одним із проявів процесу глобалізації світової економіки є динамічний розвиток міжнародних ринків послуг, зокрема туристичних.

Туризм сьогодні - це сфера соціально-економічного комплексу, що в багатьох країнах перетворилася на індустрію, яка бурхливо розвивається. За різними оцінками, на туристах бізнес щорічно заробляє приблизно 700 млрд. дол. США, а згідно прогнозів експертів Світової туристичної організації, до 2020 р. ця сума мала б вирости у три рази. Проте у кінці 2008 р. галузь суттєво підкосила економічна криза. Якщо протягом останніх п’яти років зростання світового туристичного ринку стабільно складало 4-5%, то 2009 року оборот ринку збільшився в найкращому разі на 0,5%.

Зниження попиту на організований відпочинок і збільшення витрат туристичних операторів уже призвели до банкрутства кількох великих туристичних компаній у світі. У вересні 2008 р. про припинення роботи оголосив третій за розміром національний туроператор Великої Британії XL Leisure Group. Трохи пізніше стало відомо про банкрутство ще однієї британської компанії K&S Travel, відомої також як Travel Turkey. Пішов з туристичного ринку і російський представник британської турфірми Libra Holidays.

Збільшення кількості обслугованих в’їзних туристів спостерігається в регіонах: Волинському (на 54%), Донецькому (на 89%), Херсонському (на 52%), Івано-Франківському (у 8 раз), Сумському, Тернопільському та Хмельницькому.

Найменша кількість іноземних туристів обслуговано в Луганській (39 особи або 0,03 % від обсягу по Україні), Сумській (83 осіб або 0,04 % від обсягу по Україні), Тернопільській (99 осіб або 0,07 % від обсягу по Україні) областях. В Житомирській області жодного іноземного туриста не обслужили. Також дуже низький цей показник в Київській (134 особи або 0,05 %), Кіровоградській (237 особи або 0,1 %), Хмельницькій (877 осіб або 0,4 %), Донецькій (945 особи або 0,4 %), Полтавській (445 осіб або 0,2 %), Черкаській (449 особа або 0,2 %). Традиційно 80 % іноземних туристів припадає на 4 регіони: м. Київ (57 %), АР Крим (12 %), м. Севастополь (9 %), Одеську область (4 %).

Фінансова криза змінила ставлення українців до відпочинку. Серед клієнтів туркомпаній відбулася своєрідна ротація. Ті, хто мав намір поїхати за кордон, забрали документи, ті, хто не планував відпочинку, бронюють тури. До чого все це приведе, поки що не зрозуміло. Можна сказати одне: коли у країні немає стабільності, кількість замовлень помітно зменшується. В Україні різкий спад почався у жовтні 2008 року. Якщо ситуація в країні не стабілізується, кількість замовлень і далі скорочуватиметься.

Через невпевненість у своєму майбутньому люди не поспішають купувати тури. Також позначилося підвищення курсу євро і долара: оскільки ціни наведені у валюті, вартість путівок у гривні підвищилася. Найбільше подорожчання торкнулося турів до країн, що працюють із доларом. Передусім це Єгипет, країни Південно-Східної Азії, Північноамериканський континент.

Якими будуть ціни наступного року, зараз прогнозувати складно. Усе залежить від ситуації на валютному ринку, політичного та економічного становища в країні. Вважаємо, що попит на масові тури трохи знизиться, але не глобально. Навіть сьогодні важко знайти гарячу путівку, наприклад, до Єгипту.

Економічна криза значно посилить слабкі сторони та загрози й обмежить можливості розвитку туристичного бізнесу в Україні.

Турфірми втрачають гроші на курсовій різниці. Ввечері тур клієнтові продаються за одним курсом, а вранці перераховуються гроші партнерам уже за іншим, вищим. Як наслідок — надавання послуг в нуль. Єдиний виняток — компанії, які приймають в Україні іноземців. Фірми, що працюють на в’їзд, виграють, коли гривня девальвує. Турфірми розплачуються з українськими постачальниками послуг (готелі, транспорт) у гривнях. Закордонним партнерам продають продукт у доларах. Якщо курс долара падає, фірми втрачають, якщо зростає — заробляють більше. В умовах дешевої гривні Україна стає привабливішою для іноземних туристів. На обсяг в’їзного турпотоку в конкретну країну впливають місцеві курси валют Якщо в Європі курс долара падає, а євро — зростає, американцям невигідно їхати у Старий Світ.

Фінансова криза примусила рахувати гроші і заможних громадян. Якщо минулого року туристи зупинятися переважно в готелях чотири - п’ять зірок, то зараз частіше питають готелі класом нижче. Насамперед фінансові проблеми виникнуть у невеликих агенцій та операторів. З одного боку, маленьким компаніям простіше пережити фінансові труднощі, адже вони не формують великі групи туристів, несуть меншу відповідальність перед клієнтами. Але з іншого — туристи вибиратимуть надійніші компанії, які у всіх на вустах. Тому в кінцевому підсумку більше постраждають маленькі агенції. Позитивною стороною є те, що в такий спосіб відбудеться чистка українського туристичного бізнесу, адже зараз на ринку чимало непрофесійних невеликих туркомпаній.

Певних змін має зазнати і структура туризму в Україні в бік збільшення частки внутрішнього туризму. Це пов’язано як зі зменшенням доходів українців, так і з ускладненим візовим режимом. Саме з останнім пов’язували свої сподівання минулого року власники гірськолижних курортів у Карпатах. Вони розраховували, що частина наших співвітчизників, які раніше надавали перевагу східноєвропейським лижним трасам, цього року зупинять свій вибір на українських Карпатах. Однак варто враховувати, що курорти Польщі чи Словаччини залишаються доступнішими за ціною, ніж вітчизняні, маючи при цьому набагато вищий рівень сервісу. Схожа ситуація спостерігається і з Кримом. Останніми роками все більше українців надавали перевагу Туреччині або Єгипту, де отримували належний рівень сервісу.

Слід зазначити, що туризм невід’ємний від культурної сфери, і його розвиток значно вплине на становище інших галузей. Так, культурний туризм може стати джерелом фінансових надходжень для відновлення, заощадження матеріальної і нематеріальної культури. У ряді країн такі надходження вже перевищують бюджетні витрати на ці цілі з боку урядів і асигнування місцевих адміністрацій. Туристи складають значну частину публіки на культурних заходах: театральних, музичних, танцювальних і кінофестивалях, національних карнавалах. Широко відвідуються туристами виставки, без чого, наприклад, багато народних ремесел та місцевих традицій залишалися б у забутті, як і витвори великого мистецтва. У прямій залежності від туристичних відвідин знаходиться розквіт або занепад музейної справи. Партнерство цих сфер забезпечує збереження культурного фонду країни, що у свою, чергу робить її привабливішою для туристів.