Економічні науки/ 10. Економіка підприємства

К.е.н. Миронова Р.М.

Дніпропетровський державний аграрний університет, Україна

БЮДЖЕТНЕ ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Більшість сільськогосподарських підприємств що пройшли стадію реформування стоять перед складними виробничими і соціальними проблемами. З одного боку, необхідно істотно підвищити ефективність виробництва на землі, яка в більшою частиною орендована у селян і у разі неефективного господарювання може бути ними затребувана назад, з іншого боку, ті ж селяни беруть участь в процесі виробництва як найняті робітники і не завжди мають досить стимулів до високопродуктивної праці.

Керівники сільськогосподарських підприємств для підвищення мотивації праці своїх працівників, посилення відповідальності їх за результати роботи кожного виробничого підрозділу вимушені повертатися до формування внутрішньогосподарських економічних стосунків на основі стратегічних планів підприємства. Цього можна досягти використовуючи такий дієвий інструмент планування і аналізу виробничих можливостей підприємства як складання виробничого бюджету по кожній галузі (і поставити оплату праці працівників цих підрозділів в залежність від виконання бюджету) і загального бюджету підприємства.

При складанні бюджетного плану перед підприємством ставляться питання планування і здійснення поставлених завдань. Методи і прийоми, що використовуються при плануванні бюджету, схожі з методами обліку і аналізу, але тільки використовують інші часові рамки, оскільки планування бюджету відноситься до найближчого і далекого майбутнього і спрямоване на визначення цілей.

Бюджетне планування дозволяє зменшити ризики підприємства, адже набагато дешевше обійдеться виправлення помилок на папері, чим тих практичних помилок, що виникли в результаті непродуманого та непрорахованого управлінського рішення.

При здійсненні планування взагалі, і бюджетного зокрема, керівництву підприємством необхідно поставити перед собою і вирішити в процесі бюджетного планування наступні питання:

- Чи являється план технічно здійсненним і за який період?

- Чи є попит на продукцію і як він зміниться в плині часу?

- Чи являється план економічно здійсненним, чи покриє він усі передбачувані витрати, чи принесе гроші підприємству?

- Чи можливо виконати план з фінансової точки зору, як проходитиме рух готівки?

- Чи буде забезпечена довгострокова фінансова стабільність підприємства, чи можливо збільшити власні ресурси за рахунок виручених грошей?

Першим етапом в бюджетному плануванні має бути опис таких ресурсів підприємства як земля, робоча сила, наявний капітал, управління (уміння вести виробництво, бізнес, фінанси, маркетинг, керівництво кадрами). На другому етапі складання бюджету необхідно визначити бюджетний період. Довгостроковий загальний бюджет підприємства складається зазвичай на декілька років або декілька виробничих періодів. Короткострокове планування зводиться до складання бюджету на один виробничий період. Але якщо наявних ресурсів підприємства недостатньо і необхідно купити нове устаткування або оборотні засоби, то бюджет повинен складатися на період часу, рівний економічному життю устаткування яке купується. Розрахунок постійних витрат здійснюється на тривалий період (декілька виробничих циклів), а поточні грошові витрати розраховуються на один виробничий період.

Значна увага і велика обережність мають бути приділена питанням цін. Можливо використовувати як абсолютний (конкретна ціна продукту), так і відносний рівень цін. Абсолютні ціни багато в чому визначають прибутковість підприємства, відносні ціни впливають на спеціалізацію підприємства.

При розрахунку прибутків необхідно враховувати усі види прибутків які можна отримати від конкретної галузі, адже вона може давати декілька видів продукції за різних умов (зернове виробництво – зерно, зерновідходи, борошно, висівки, солома). У прибутковій частині необхідно вказувати усю вироблену продукцію (реалізовану і витрачену на виробничі потреби).

Складання бюджетів по виробничих підрозділах дозволить кожного з них поставити в тяжкі ринкові умови, в той же час не піддаючи зовнішній дії. При розрахунку прибутків рослинницьким підрозділам можливо використовувати мінімальні ціни реалізації, щоб спонукати працівників цих галузей економити ресурси, впроваджувати нові, продуктивніші технології, знижувати поточні витрати. При розрахунку прибутків тваринницьких підрозділів корми, які в бухгалтерському обліку оцінюються за собівартістю, має сенс оцінювати за ринковими і досить високими цінами з тим, щоб спонукати тваринників більш раціонально, більш заощадливо відноситися до кормів – одній з найбільших статей витрат. При цьому ціни на продукцію тваринництва мають бути як і в рослинництві – мінімальні ціни реалізації.

На підставі складеного бюджету можливо приймати маркетингові і фінансові рішення. Інформація про витрати на виробництво і рух готівки допоможе визначити фінансову і економічну життєздатність підприємства. Різниця між поточними витратами і прибутками покаже чи вигідно виробляти продукт, прагнучи зменшити витрати, або треба припинити виробництво.

Ці показники використовуються при визначенні таких важливих управлінських показників як поріг рентабельності та поріг виробництва. Виробничий процес може бути названим рентабельним, якщо виробничі фактори, що використовуються, окупаються. Ціна, що покриває всі витрати, є порогом рентабельності (або порогом прибутку). Поріг виробництва відповідає на питання, чи має подальше виробництво конкретної продукції (або його розширення) короткотерміновий сенс чи ні. Визначення цих показників проводиться при визначенні маржинального доходу та аналізу стабільності та ліквідності підприємства.