Кирилюк С.Л.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ТРУДОВИМИ РЕСУРСАМИ ПІДПРИЄМСТВА

Управління трудовими ресурсами - система взаємозв'язаних організаційно-економічних і соціальних заходів по створенню умов для нормального функціонування, розвитку і ефективного використовування потенціалу робочої сили на рівні організації.

Тому планування, формування, перерозподіл і раціональне використовування людських ресурсів на виробництві є основним змістом управління трудовими ресурсами. У сучасних умовах все велику важливість, разом з такими ресурсами, як фінансовий і виробничий капітал, придбавають знання, досвід, трудові навики, ініціатива, заповзятливість, ціннісно-мотиваційна сфера працівників будь-якої організації.

Функції управління трудовими ресурсами як цілісної системи такі:

1. Організаційна - планування джерел комплектування кадрами.

2. Соціально-економічна - комплекс умов і чинників, що визначають використовування і закріплення трудовими ресурсами.

3. Відтворююча - забезпечує створення учбово-матеріальної бази і розвиток трудових ресурсів [2].

Виконання роботи відповідно до цих функцій дозволить вже в проекті визначити основні елементи структури трудового потенціалу, які взаємозв'язані з техніко-економічним рівнем виробництва.

Протягом десятиліть перед вітчизняними підприємствами, в основному державними, не стояла задача розробки самостійної стратегії використовування і розвитку трудових ресурсів, оскільки кадрова політика і регламентуючі документи створювалися на союзному рівні, а керівники підприємств не мали достатніх повноважень для того, щоб підпорядковувати кадрову роботу інтересам виробництва.

У сучасних умовах за наявності різних форм власності і розвитку ринкових відносин, при появі конкуренції без продуманої стратегії і обліку альтернативних варіантів ефективне функціонування організації неможливе.

Враховуючи стратегію діяльності організації в управлінні трудовими ресурсами необхідно виходити з різноманітності типів поведінки і ціннісних орієнтації.

При цьому розрізняють три групи цілей: економічні, суспільні, екологічні.

У Україні організації, управління якими протягом багатьох років здійснювалося централізований, вимушені діяти самостійно, стикаючись з реальною конкуренцією. Вони повинні гнучкіше організовувати свій виробничий процес. Успішне функціонування організацій в таких умовах залежить тільки від їх власних сил, можливостей і ресурсів. Людина стає головним чинником, оскільки виконує роботу, подає ідеї. І завдяки саме людському чиннику існує організація [1].

Одним з недоліків діяльності організацій в Україні є недооцінка активізації і розвитку людських ресурсів.

Вдосконалення управління трудовими ресурсами здійснюється по певних аспектах:

Технико-технологічний — відображає рівень розвитку конкретного виробництва, особливості використовуваних в ньому техніки і технологій, виробничі умови і ін.

Організаційно-економічний — пов'язаний з питаннями планування чисельності і складу працівників, морального і матеріального стимулювання, використовування робочого часу і ін.

Правовий — включає питання дотримання трудового законодавства в роботі з персоналом.

Соціально-психологічний — відображає питання соціально-психологічного забезпечення управління персоналом, введення різних соціологічних і психологічних процедур в практику роботи.

Педагогічний — припускає рішення питань, пов'язаних з вихованням персоналу, наставництвом і т.п [2].

Системний підхід до управління трудовими ресурсами відображає взаємозв'язки між окремими аспектами цього управління, забезпечує розробку кінцевої мети, визначення шляхів їх досягнення, створення відповідного механізму управління, що забезпечує комплексне планування, організацію і стимулювання системи роботи з персоналом.

Управління трудовими ресурсами повинне повністю відповідати концепції розвитку організації і включати ряд стадій: формування, використовування і стабілізацію.

Управління трудовими ресурсами повинне орієнтуватися на тенденції і плани господарського розвитку по досягненню основних цілей організації. Воно повинне враховувати наступні аспекти: довгостроковий розвиток організації, збереження її ринкової незалежності, отримання відповідних дивідендів, самофінансування зростання організації, збереження фінансової рівноваги, закріплення досягнутого [3].

Необхідне подальше вдосконалення кадрової стратегії організації шляхом дослідження і налагодження зв'язків і відносин з ринком і внутріфірмовимі трудовими ресурсами; вдосконалення політики використовування персоналу, вибору і реалізації стилю управління кадрами, організації горизонтальної кооперації; поліпшення організації робочого місця і умов праці.

Вибір стратегії управління трудовими ресурсами визначається реальними умовами функціонування організацій.

В умовах ринкової економіки організації можуть застосовувати наступні стратегії:

• стратегію економії витрат виробництва як важливу міру скорочення витрат на персонал. Суть цієї стратегії полягає у тому, що при поліпшенні економічної кон'юнктури притягується додатковий персонал і працівників звільняють при перших ознаках її погіршення;

• стратегію узгодження прогнозів потреби в персоналі з планами розвитку;

• стратегію, що передбачає додаткові вкладення не тільки в підготовку і розвиток трудових ресурсів, але і в створення необхідних умов для повнішого його використовування, яке створює зацікавленість організацій в скороченні текучості працівників. Це характерно для організацій, пов'язаних з новими напрямами науково-технічного прогресу і висуваючих строгіші вимоги до якості персоналу.

Довгострокова стратегія управління трудовими ресурсами повинна грунтуватися на передумові прискореного введення інновацій, що висуває вищі вимоги до якості трудових ресурсів. Ця стратегія передбачає додаткові вкладення не тільки в підготовку і розвиток робочої сили, але і в створення необхідних умов для повнішого її використовування. Використовування трудових ресурсів - це комплекс заходів, направлених на забезпечення умов для можливо ефективнішої реалізації трудового потенціалу працівників. Воно повинне відповідати цілям організації, захищати інтереси працівників і забезпечувати дотримання законодавства про працю в процесі роботи [3].

Основні принципи раціонального використовування трудовими ресурсами:

• забезпечення раціональної зайнятості працівників;

• забезпечення стабільності і рівномірного навантаження працівників протягом робочого періоду;

• забезпечення відповідності трудового потенціалу працівника, його психофізіологічних даних вимогам робочих місць і виробництва шляхом періодичного перекладу з одного робочого місця на інше;

• забезпечення максимальної можливості виконання на робочому місці різних операцій, що дозволяє чергувати навантаження на різні частини тіла і органи чуття людини [2].

Виходячи з цих принципів раціональне використовування трудових ресурсів передбачає перш за все досягнення кількісної і якісної збалансованості робочих місць і працівників, розповсюдження гнучких форм зайнятості, забезпечення умов і організації праці, які сприяють повній реалізації трудового потенціалу працівників. Крім того, необхідний диференційований підхід до зайнятості працівників на таких стадіях, як навчання, робота в передпенсійному і пенсійному віці.

Важливим структурним елементом системи управління трудовими ресурсами є планування трудової кар'єри. Як свідчить зарубіжний досвід, необхідно планувати ділову кар'єру з моменту ухвалення працівника до його звільнення. При цьому необхідно організовувати як горизонтальне, так і вертикальне просування працівника за системою посад і робочих місць. Працівник повинен знати не тільки свої перспективи на кратко- і довгостроковий період, але і результати, яких він повинен добитися, щоб розраховувати на просування по службі.

Література:

1. Економіка підприємства: підручник (за ред. И.М. Петровича. – 2-ге вид. виправл. – Львів: "Магнолія",2008. -580 с.

2. Управління персоналом: Навчальний посібник/Л.Б. Балабанова, О.В. Сардак. – Донецьк: ДонНУЕТ, 2006. – 471 с.

3. Економіка підприємства: підручник (за ред.С.Ф. Покропівний – Вид. 3-те без змін К.:КНЕУ, 2009. – 528 с.