к.т.н., доцент Олійченко І.М.

Чернігівський державний технологічний університет

АНАЛІЗ КІЛЬКІСНИХ І ЯКІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ІНФОРМАЦІЇ В ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ

Закон України „Про інформацію” № 2657–XII від 02.10.1992 р. визначає інформацію як документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі. Розуміння інформації як властивості матерії запропонував Н.Вінер в роботі “Кібернетика, або управління і зв'язок в тварині і машині”. Одним з визначень інформації, яким часто користуються є спосіб, який пов'язаний з обчисленням її кількості з використанням статистичного підходу. Для цього застосовується формула Шенона. Статистичний підхід має і ряд обмежень, коли його вживання виходить за рамки теорії зв'язку. При вивченні системи необхідно враховувати безліч станів в яких можуть знаходитися її елементи і зв'язки. В роботах Мартіна Н. та Інгленда Дж. інформація і невизначеність розглядаються як функції подій, які залежать від їх вірогідності. Статистичне визначення інформації також використовує Леон Бріллюен в роботі “Наука і теорія інформації”. Дж. Николіс як один з критеріїв інформаційного вмісту повідомлення розглядає його несподіваність.

Математичні теорії інформації описують лише її знакову структуру, тому їх ще називають синтаксичними теоріями. Крім того існують змістовні теорії, які розглядаються в семантичних концепціях і ціннісні – в прагматичних. Семантична теорія заснована на понятті тезауруса. Цей підхід був запропонований Ю.І. Шрейдером. Теорія ґрунтується на тому, що для живих систем, у тому числі і соціально-економічних, важливе не лише віддзеркалення фактів і подій, а і можливість сприйняття й інтерпретації.

Корисність інформації визначається її прагматичним аспектом. Користувача цікавить тільки та інформація, яка важлива для ухвалення рішень. У системі державного управління корисність інформації, яка знаходиться в інформаційній системі, в значній мірі визначає її ефективність. Для здобуття саме корисної інформації інформаційні системи побудовані із застосуванням принципу відбору інформації, що означає її попередній аналіз після збору і сортування на дані, які є потенційною інформацією і на ті, що такими не є. Цей захід вважається відносним і залежить від того як він використовується в системі управління і від призначення самої системи. Особливістю державного управління є те, що рішення, які в ній приймаються, мають бути юридично вивіреними, і тому правова інформація повинна відповідати існуючій нормативно-правовій базі, а також ці рішення можуть мати соціальні наслідки, що викликає необхідність введення в систему інформації соціально-економічного характеру. Проте тут існує небезпека заповнення баз і банків даних системи великою кількістю інформації, яка може не використовуватися зовсім, або ж використовуватися украй рідко. Тому для інформаційних систем в державному управлінні важливою підсистемою є аналітична, яка дозволить правильно відбирати потрібну інформацію. Для проведення аналізу необхідно виявити критерії цінності, що пов'язані з ефективністю функціонування системи державного управління. При цьому необхідне прогнозування очікуваного ефекту за умови використання інформації в управлінні системою. Для цього визначають завдання, що вирішуються в системі і для яких використовується інформація, враховують частоту рішень, економічний ефект від кожного завдання, вплив повідомлення на точність рішення.

Цінність, як показник якості, розглядають через приріст вірогідності досягнення цілі системою, що застосовує інформацію в управлінському процесі. Приріст виражають або як відношення ймовірності події, що визначається ціллю при використанні інформації до цієї ж події без використання інформації при спонтанному здійсненні події, або як різницю цих двох ймовірностей. Цінність інформації завжди зв’язана з певною ситуацією і певною ціллю. Інформація, яка є конче необхідною для досягнення якоїсь мети, для іншої може бути даремною. Ймовірність досягнення цілі в системі визначає її керованість, тому цінність можна визначити як відношення керованості системи до отримання інформації і після. Також використовують показник ефективності інформації, який знаходять як відношення цінності інформації до її кількості. Однак цінність може бути представлена і як комплексний показник якості інформації. В цьому розумінні він розглядається як міра якості на прагматичному рівні і залежить від ефективності управління.

Аналіз кількісних і якісних характеристик інформації та дослідження основних властивостей, що впливають на ефективність функціонування інформаційних систем в державному управлінні, дозволяє визначити інформацію в державному управлінні як документовані відомості про події та явища у суспільстві, державі, природному середовищі, які відповідають вимогам репрезентативності, своєчасності, точності, актуальності, достатності, дієвості і відібрані для забезпечення державно-управлінських функцій.

Література

1. Олійченко І.М. Побудова системи оцінки якості інформації в органах державного управління / І.М. Олійченко // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. - №3. - С. 71-72

2. Олійченко І.М. Інформація та самоорганізація в органах державного управління / І.М. Олійченко // Вісник Чернігівського державного технологічного університету.- 2007. - №31. С 162-170

3. Панчук A.M. Моделювання, інформаційні системи і технології в державному управлінні: навч. посібник / Панчук A.M., Ралдугін Є.О., Клименко І.В. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 154 с.

4. Шрейдер Ю. А. Системы и модели / Ю. А. Шрейдер, А. А. Шаров. — М.; Радио и связь, 1982.— 152 с.