Медицина/

9. Гигиена и эпидемиология

Романів Людмила Вікторівна

Чернівецький національний університет імені Ю.Федьковича

Можливості зниження концентрації радіонуклідів у продуктах і рекомендації щодо режиму харчування людей

Система радіаційного моніторингу в Україні після Чорнобильської катастрофи досі не отримала належної законодавчої, нормативно-правової і, як наслідок, дієвої фінансової підтримки. Система радіаційного контролю продукції, яка виробляється на радіоактивно забруднених землях, є більш розвиненою, проте скорочення більш ніж втричі обсягів фінансування цього напрямку у видатках на подолання наслідків Чорнобильської катастрофи за останні 10 років призвело до фактичної руйнації розвиненої мережі радіаційного контролю на території зон радіоактивного забруднення, перш за все, в сільськогосподарській галузі. У наступному десятиріччі на радіоактивно забруднених територіях дози опромінення населення будуть формуватися, в основному, за рахунок радіонуклідів цезію-137 і в меншій мірі – за рахунок стронцію-90, що надходить з продуктами харчування. При правильному режимі харчування людей, які проживають в умовах радіоактивного забруднення території, надходження в організм радіонуклідів можна зменшити.

Молоко, вершки, кисломолочні продукти здатні акумулювати радіонукліди. Основна частина їх з’єднується з білками і міститься в білково-ліпідних оболонках. Тому вміст радіоактивного стронцію-90, цезію-137 є більш низьким у молочних продуктах з високим вмістом жирів. При виробництві з молока кисломолочних продуктів утворюються маслянка та сироватка, в яких залишається основна частина радіонуклідів, що містяться у молоці. Тому перед вживанням їх треба спеціально обробляти осаджувачами радіоактивних речовин. Так можна вилучити до 90% стронцію-90. При виробництві вершків багато радіоактивних речовин (стронцій, цезій) переходить у маслянку. Промиванням вершків водою, а потім знежиреним молоком, яке не містить радіонуклідів, можна майже в 10 разів зменшити в них вміст радіоактивних речовин.

Сири із жирного і знежиреного молока мають великий вміст білків, які концентрують радіонукліди, особливо міцний комплекс з білками утворює стронцій-90. Сири, вироблені найбільш поширеним сичужно-кислотним способом, містять більше радіонуклідів, ніж ті, що виготовлені кислотним способом. При останньому способі виробництва сирів з молока вилучають більш як 90% початкового вмісту цезію-137.

М’ясо здатне фіксувати радіоактивний стронцій. При цьому в кістках його концентрація може бути в 1000 разів вищою, ніж у м’язовій тканині. Досліди показали, що при варінні м’яса в бульйон переходить близько 80% цезію-137, а стронцію-90 — соті частки процента. Тому до використання бульйонів з м’яса, забрудненого різними радіонуклідами, потрібно підходити диференційовано. Концентрація цезію-137 у жировій тканині в 4-10 разів менша, ніж у м’язовій. У перетопленому салі його в 20 разів менше, ніж у сирому, тому топлені жири можуть містити мало радіонуклідів при високому вмісті їх у м’ясі.

Яйця найбільше накопичують радіонуклідів у шкаралупі, з якої при варінні вони можуть переходити в їстівну частину, що обов’язково слід враховувати при вживанні їх у їжу. Ягоди (чорна смородина, порічки, аґрус, чорниця), які ростуть у зонах радіонуклідного забруднення, поглинають радіонукліди і тому використовувати їх у їжу не можна. Переробляти на компоти, варення, джеми їх також не слід, оскільки радіонукліди в цих продуктах після переробки не змінюються. Вміст радіонуклідів в харчових продуктах значно зменшується під час відповідної технологічної і кулінарної обробки. В домашніх умовах необхідно знімати з овочів верхнє листя, добре їх мити; фрукти та ягоди промивати у проточній воді і очищувати; гриби і лісові ягоди вимочувати в холодній воді 2-3 години, а в умовах підвищеного забруднення радіонуклідами – варити протягом декількох годин, оскільки частина радіонуклідів, а також нітратів і важких металів, переходить у відвар. Попереднє замочування сприяє зниженню активності радіонуклідів (наприклад, у моркві — на 30,9%, столових буряках — на 29,2, яблуках — на 39,8, кабачках — на 17,8, гарбузах — на 20,9%). Бажано уникати споживання нестандартної овочевої продукції, перш за все за розмірами (дрібну). Досліди показують, що питома активність радіонуклідів у нестандартних плодах більшого чи меншого розмірів найбільш суттєва і складає: у моркви — 2; буряків столових — 2,8; кабачків — 2,4; гарбузів — 2 рази. Зменшуючи вживання таких продуктів харчування, як плоди і овочі, слід дбати про те, щоб запобігти гіповітамінозу: використовувати препарати вітамінів та споживати овочі та фрукти з районів, не забруднених радіонуклідами.

Раціон можна змінити так, щоб він сприяв виведенню з організму стронцію і цезію. Оскільки стронцій виводиться багатьма органічними кислотами, пектиновими речовинами; треба пити більше соків, вживати екологічно чисті і свіжі овочі та продукти їх переробки. Пектинові речовини містяться у багатьох свіжих плодах і продуктах їх переробки — мармеладі, желе, варенні та сухофруктах. Цезій виводиться з організму під впливом свого хімічного аналога — калію. Тому необхідно стежити за тим, щоб у раціоні була достатня кількість цього елемента в біологічно корисному вигляді. Багато калію міститься у таких продуктах як петрушка, селера, шпинат, щавель, хрін, картопля, кисле молоко, молочні суміші, родзинки, урюк, курага, смородина чорна, шовковиця та ін. Дуже важливо підтримувати в раціоні на достатньому рівні вміст каротину, який є в багатьох плодах і овочах — абрикосах, хурмі, обліписі, горобині чорноплідній, моркві, шпинаті, цибулі зеленій, томатах, перці солодкому, гарбузах та ін.

Особливу увагу слід приділити харчуванню дітей, а також жінок, які годують дітей або готуються стати матерями, ретельно добираючи продукти харчування, які не містять радіонуклідів в надлишкових дозах, і забезпечуючи дотримання зміненого, але повноцінного раціону, до якого входили б усі необхідні речовини в достатній кількості.

Підприємства харчової промисловості випускають спеціальні продукти радіозахисної дії, збагачені пектином, альгінатом натрію (продукт, що міститься в морських водоростях), рутином, вітаміном С, β-каротином, харчовими волокнами (целюлоза, геміцелюлоза) та ін. Хліб з включенням альгінату натрію на 40% зменшує відкладення радіоактивного стронцію. Хліб з висівками містить значну кількість харчових волокон і тому зменшує відкладання радіоактивного цезію. М’ясні консерви з альгінатом нагрію і морською капустою знижують накопичення стронцію більше, ніж у два рази. Кондитерські вироби (мармелад, джем та ін.) містять пектинові речовини, вітамін С, β-каротин, тому мають радіозахисні властивості. Розробляються таблетовані продукти, сухі безалкогольні напої з пектином, вітамінами, сухі порошкові продукти на основі розчинних екстрактів овочів, фруктів та ягід. Розроблена велика група фітобальзамів у вигляді порошків або сиропів з вітамінами С, РР, групи В, мінеральними речовинами. В харчові продукти радіозахисної дії додаються в основному природні і нешкідливі для організму добавки. Розробки здійснюються у всіх основних групах радіозахисних речовин: сорбентах, антиоксидантах, імуномодуляторах.

Концепція радіозахисного харчування передбачає зменшення надходження радіонуклідів з продуктами харчування, гальмування процесів накопичення радіонуклідів в організмі, виведення радіонуклідів з організму, дотримання принципів раціонального харчування для підвищення імунітету.

Дотримання цих режимів харчування дасть змогу в 5-10 разів зменшити відкладання радіонуклідів у тканинах організму людини.

Література:

1. Воробйов О.О. Радіаційна обстановка, яка склалась після аварії на ЧАЕС та її вплив на людину. Матеріали V міжнародної науково-практичної конференції «Динаміка наукових досліджень – 2006», Т.6. - Дніпропетровськ, 2006. - С.62 – 64.

2. Пішак В.П., Радько М.М., Воробйов О.О. Безпека життєдіяльності: Підручник. – Чернівці: Книги – XXІ, 2007. – 360с.

3. Хижняк М.І., Нагорна А.М. Здоров’я людини та екологія. – К.: Здоров’я, 1995. – 232 с.