Стебайло Т.Д., Тропко
Л.В., Голодок Л.П.
Інститут
гастроентерології АМНУ м.Дніпропетровськ
Дніпропетровський
національний університет ім. Олеся
Гончара
Порівняння
ефективності бактеріальних препаратів в
комплексному лікуванні хворих на
неспецифічний
виразковий коліт
В останній час значно зросла тенденція до поширення
захворювання людей на неспецифічний виразковий коліт. Виразковий коліт - це хронічне запально-деструктивне захворювання
товстого кишечнику, яке вражає, як
правило, слизову оболонку відділів
товстого кишечнику. У переважної більшості
хворих виявляються дисбіотичні
порушення мікробіоценозу товстої кишки (ТК). Важливим етапом у лікуванні цього
захворювання є розробка методів корекції порушеного мікробіоценозу ТК. Тому
метою даної роботи було вивчення ступеня дисбіотичних порушень у хворих на неспецифічний виразковий коліт
(НВК) та ефективності пробіотичних та
синбіотичних препаратів для відновлення нормальної мікрофлори ТК [1,4,5].
Останнім
часом великий інтерес викликають саме
синбіотики, що представляють собою раціональну комбінацію пробіотиків,
мікробних метаболітів і пребіотиків, що
позитивно впливають на здоров'я
організму-хазяїна, сприяючи виживаємості й приживляємості в кишечнику живих
бактерійних добавок і вибірково стимулюючи ріст й активацію метаболізму лакто-
і біфідобактерій (нормофлорин-Л, нормофлорин-Б, нормофлорин-Д, гастрофарм,
біофлор й ін.) [2,3,6].
Для досягнення мети були поставлені
наступні задачі: вивчення якісного
та кількісного складу мікрофлори кишечнику у
обстежених пацієнтів; визначення
ступеня дисбіотичних розладів; дослідження ефективності пробіотичних
препаратів для корекції дисбіозу мікрофлори кишечнику у хворих на НВК.
Матеріали та методи дослідження
Дослідження проведені на базі лабораторії мікробіології
та імунології ДУ “Інститут гастроентерології АМНУ”. Бактеріологічне дослідження
стану мікробіоценозу товстої кишки
проведено у 81 хворого на неспецифічний виразковий коліт.
Дослідження видового та кількісного
складу мікрофлори вмісту товстої
кишки проводили методом посіву десятикратних розведень (10-1-10-9) на
стандартний набір елективних та диференційно-діагностичних
поживних середовищ для виділення аеробних та анаеробних
мікроорганізмів на підставі методичних рекомендацій ”Применение бактерийных
биологических препаратов в практике лечения больных кишечными инфекциями.
Диагностика и лечение дисбактериоза кишечника” (1987)". Подальшу ідентифікацію проводили на основі даних
визначника Бергі (1994), Приказу № 535 МОЗ СССР «Об унификации
микробиологических методов исследования, применяемых в клинико-диагностических
лабораторіях лечебно-профилактических учреждений» (1985),
посібника для лікарів ”Энтеробактерии” під ред. В.І. Покровського (1985).
Оцінку ефективності проведеної
терапії проводили шляхом порівняння глибини дисбіотичних порушень, виявлених до
і після лікування, використовуючи градацію
за ступенями, яка свідчить про амплітуду
відхилень мікробіоценозу товстої кишки: відсутність відхилень - еубіоз;
наявність відхилень – дисбактеріоз: І ступеня - компенсований, легкий (Д І); II ступеня - субкомпенсований, середній (Д II); III
ступеня -декомпенсований, тяжкий (Д III).
Результати та їх обговорення
На фоні основного лікування даного захворювання для
корекції кишкового дисбіозу 29 хворим
призначався пробіотик “Біфікол сухий” - 1 група, 27 пацієнтам -
“Біфідумбактерин” – 2 група, 25 хворих вживали синбіотик “Біойогурт-5
Печаєвський” - 3 група.
Процентне
відношення ступенів дисбіотичних порушень кишечнику у хворих представлене на рис.1.
Спостерігається зменшення кількості обстежених з субкомпенсованою (Д II) та декомпенсованою
(Д III) формами дисбіозу: в 1 групі
цей показник мав місце у 75% хворих, в 2 групі – у 62,5%
досліджених, в 3
групі – у 42,8% пацієнтів.
Рис.1.Порівняльний аналіз ступіней дисбіозу в динаміці
лікування
У 1 групі досліджених при використанні 2-компонентного
пробіотику “Біфікол сухий” нормалізація
балансу мікрофлори за рахунок відновлення біфідо- і лактобактерій спостерігалася у 21% та 24% пацієнтів, у 2 групі при застосуванні монокомпонентного
пробіотику “Біфідумбактерин” – у 46% й 44% обстежених. Стосовно 3 групи хворих, які приймали синбіотик “Біойогурт-5 Печаєвський” – то в даному випадку
значна нормалізація виявлена у 66% та 64% пацієнтів - відповідно. В табл.1 показані зміни мікробіоценозу в динаміці лікування.
Таблиця 1. Порівняння частоти виявлення певних видів мікроорганізмів зі зміненими кількісними характеристиками в досліджуваних групах в динаміці лікування
|
Мікроорга-нізми |
Кількість обстежених з дисбіотичними порушеннями (%) |
|||||
|
1 група (n=29) |
2 група (n=27) |
3 група (n=25) |
||||
|
До ліку-вання |
Після лі-кування |
До ліку-вання |
Після лі-кування |
До ліку-вання |
Після лі-кування |
|
|
Bifidobacterium (<ℓg 8 КУО/г) |
51,7 |
31,0 |
66,7 |
20,7 |
76,0 |
10,3 |
|
Lactobacillus (<ℓg 6 КУО/г) |
44,8 |
20,7 |
62,9 |
18,5 |
72,0 |
8 |
|
E. coli (> ℓg 8 КУО/г) |
37,9 |
20,7 |
59,2 |
25,9 |
64,0 |
16,0 |
|
٭УПЕ (> ℓg 5,0 KУО/г) |
48,3 |
27,9 |
51,8 |
18,5 |
36,0 |
27,9 |
|
Candida albicans (> ℓg 4,0 КУО/г) |
20,7 |
10,3 |
37,0 |
10,3 |
36,0 |
20,7 |
Примітка: ٭УПЕ - умовно-патогенні ентеробактерії.
Незалежно від варіанта лікування у всіх випадках
спостерігається зменшення хворих на неспецифічний виразковий коліт з виявленими
дисбіотичними порушеннями та збільшення пацієнтів з еубіозом.
Так, в групі хворих при використанні “Біфікол сухий”
спостерігається зростання кількості пацієнтів з відновленим еубіозом на 6,9%, в
2 групі при застосуванні “Біфідумбактерин” у досліджених цей показник дорівнює
3,7%, а у випадку “Біойогурт-5
Печаєвський” в 3 групі - збільшення
кількості хворих з еубіозом складає 44%. Наглядніше ці зміни
представлені на рис.2.
Рис.2. Стан мікробіоценозу товстої кишки в досліджуваних групах
до і після лікування
Отримані результати дозволяють
рекомендувати синбіотик “Біойогурт -5 Печаєвський” для профілактики і лікування
дисбіотичних порушень у хворих гастроентерологічного профілю.
Висновки
1. Виявлено наявність дисбіотичних порушень у хворих на неспецифічний виразковий коліт. У всіх обстежених переважало виявлення субкомпенсованої та декомпенсованої стадій дисбіозу.
2. Визначена максимальна позитивна динаміка відновлення нормального мікробіоценозу кишечника після комплексного лікування хворих на НВК синбіотиком “Біойогурт-5 Печаєвський”. Так, при застосуванні цього препарату відмічено відновлення нормальної мікрофлори біфідо- і лактобактерій – у 65,7 % та у 64% обстежених відповідно, найбільший ефект зростання кількості хворих на НВК з еубіозом складає 44,0% пацієнтів.
Другим за ефективністю є двокомпонентний препарат “Біфікол сухий”, при використанні якого спостерігається зростання кількості пацієнтів з відновленням еубіозу та зменшення з дисбіозом на 6,9%.
При використанні препарату “Біфідумбактерину” спостерігається збільшення кількості пацієнтів з еубіозом на 3,7%.
Література
1. Адлер Г. Болезнь Крона и язвенный колит /
Пер. с нем. А.А. Шептулина. – М.: ГЭОТАР-МЕД, 2001. –500 с.
2. Дисбактериоз
кишечника и роль пробиотиков в его коррекции //
Лечащий Врач. –
М.: Медицина. – 2006.-№6
3. Бондаренко В.М., Грачева Н.М.
Препараты пробиотики, пребиотики и синбиотики в терапии и профилактике кишечных
дисбактериозов. // Фарматека.- 2003.-№ 7. -с.56-63.
4. О.О. Крилова, О.В. Степанова, Т.Й. Бойко та ін. Стан
слизової оболонки езофагогастродуоденальної зони у хворих на хронічні запальні
захворювання кишок // Гастроентерологія: Міжвід. збірник. – Дніпропетровськ,
2003. – Вип. 34. – с. 212–215.
5. Г.В
Міщук., Т.І. Маковецька, Е.Й. Лапковський, А.І. Гоцуляк, Н.А. Мосюк
Ефективність різних схем терапії при неспецифічному виразковому коліті //
Сучасна гастроентерологія.- К.: ТОВ «ВІТ-А-Пол».- 2008.-№2.- с 11-12.
6. Селезнева Н.В, Сергеев А.С.,
Гребенщиков А.В. Синбиотики – как функциональный компонент питания человека//
Современные наукоемные технологии. -2009.-№4.