Педагогические науки/5.Современные методы преподавания

                                              Доцент Старцева Т.А.

            Київський національний Університет внутрішніх справ, Україна

                                              Кафедра іноземних мов

Сучасний підхід методики викладання англійської мови студентам магістратури та адюнктури у вищих юридичних закладах

 

Сьогодні сучасні викладачі постають перед проблемою найбільш ефективної підготовки майбутніх науковців, студентів магістратури та ад’юнктури з англійської мови  з метою їхньої подальшої праці в сфері науки та професійного напрямку. Ми живемо у світі постійних змін, тому вони потребують розвиток умінь та навичок в опрацюванні наукової літератури, написанні наукових статей, підготовки рефератів до здачі кандидатського мінімуму з англійської мови, створення анотацій та доповідей до наукових конференцій та семінарів. Усе це потребує широкий спектр знань. Тому для досягнення цієї мети викладач повинен:

- визначити рівень знань англійської мови ( від початкового до професійного) ;

- перевірити комунікативну компетенцію, володіння словниковим запасом професійного напрямку ;

- перевірити рівень володіння граматичними структурами ;

- оцінити всі мовленнєві навички ( аудіювання, читання, говоріння  та письмо) ;   

- перевірити знання із граматики, які входять в аудіювання , читання,  та письмо.

Але все це не достатньо. Це є підготовкою для більш поглибленого ознайомлення студентів із науковим стилем, який являє собою стиль наукової прози.

Мова наукового стилю використовується для написання наукових статей, анотацій, рефератів, доповідей, та має за мету доводити гіпотези, створювати нові концепції, розкривати внутрішні закони існування, розвитку, відносини між різними явищами. Майбутні науковці повинні досконало знати мовленнєві засоби, які являють собою найбільш загальну форму точного, цілеспрямованого, не емоційного, позбавленого індивідуальності виразу наукової ідеї. Визначення найбільш важливих ознак цього стилю допоможуть слухачам чітко та влучно використати його засоби у своїх наукових працях.

Найбільш важливими ознаками наукового стилю, з якими повинні бути обізнані студенти для використання у своїх наукових працях є:

1. логічна послідовність висловлювань із чіткою ознакою їхнього взаємовідношення та взаємозалежності ;

2. вживання специфічних термінів, притаманних кожній окремій галузі, науки ;

3. застосування так називаних речей-моделей ( постулати, аргументи та формули) ;

4. використання цитат та приміток ;

5. використання виносок ;

Позбавлення індивідуальності кожного наукового витвору вважається теж одною з важливих ознак наукового стилю. Ця властивість розкривається в частому вживанні пасивних конструкцій. Наукові експерименти взагалі описуються в пасивному стані. Потрібно помітити, що конструкції пасивного стану часто використовуються з дієсловами ,, suppose ” (припускати), ,, assume ” (вважати, припускати),  ,, presume ” (припускати) , ,,conclude” (робити висновок), ,,point out” (вказувати), т.д.. Ці дієслова подаються в так називаємих    кліше ,,It should be pointed out”, ,,It  must not be assumed”. За останні роки значно зріс інтерес до новітніх технологій, комп'ютерів. Саме тому викладачі в пошуках цікавих та ефективних матеріалів, які будуть сприяти зростанню якості володіння мовою та розвитку вмінь та навичок практичного застосування засобів наукового стилю. Усе більшим попитом користуються електронні додатки та Інтернет ресурси, які дозволяють отримати текстові матеріали професійного напрямку для значного підвищення якості володіння мовою за рахунок забезпечення індивідуальних потреб майбутнього науковця. Вилучення наукових статей дає можливість практично відпрацьовувати цей матеріал для створення анотацій, проведення міні – конференцій, круглих столів магістрів, ад’юнктів та їхню підготовку для здачі кандидатського мінімуму з англійської мови. Студенти повинні ознайомитись з визначенням анотації, яка являє собою узагальнений, стислий зміст першоджерела (статті, книги, тощо). Вони повинні знати, що анотація відображає та дає оцінку важливості науковому та практичному значенню основних моментів першоджерела, характеризує викладену в ньому інформацію. Із цією метою викладач подає ряд кліше, характерні засоби стилю анотацій та спеціфичні фрази, які допоможуть фахівцю стисло, точно та професійно викласти свою думку та дати відповідну оцінку матеріалу першоджерела.

Слухачі відпрацьовують цей матеріал по схемі за допомогою кліше. Наприклад: ,,Ця стаття називається…Вона стосується...На початку статті автор говорить, що…Він засереджується на…Він також дає опис…Потім він продовжує…Роблячи висновок він пише…’’

Студенти ознайомлюються з основними мовленнєвими зразками, які можна використати в анотаціях. Наприклад: ,,Дослідження присвячується проблемі…Предметом  дослідження є… Автор описує…(зупиняється на…,торкається…,пояснює…,аналізує…, підкреслює…,критикує…,робить висновок…) і.т.д.

          Кожний студент вилучає необхідний для себе матеріал з Інтернет ресурсів і створює на його основі анотацію. Робота починається на основі матеріалу на англійській мові. Другим етапом являється вищій рівень підготовки студентів. Їм пропонується створення анотації на англійській мові на основі матеріалу на рідній мові.

          Іншим успішним засобом активного впровадження наукового стилю є проведення круглих столів та міні наукових конференцій, семінарів. Визначається тема конференцій чи семінару професійного напрямку. Студенти готують реферати та доповіді по темі наукової конференції. Це допомагає розвинути вміння вилучення необхідного матеріалу з Інтернет ресурсів, вивченню необхідного додаткового матеріалу по професійній тематиці, умінню застосування засобів наукового стилю у своїй праці. Головуючий конференції назначається з більш обізнаних студентів. Конференція може бути проведена на одному з аудиторних занять. Метою такого заняття є показати як поєднання традиційної методології та методів співучасті можуть зробити навчальний процес більш гнучким, ефективним та вдосконаленим, та заощаджуючим час. Комплексний підхід до такого заняття впроваджує індивідуальну підготовку, групове навчання та проведення наукового практичного семінару в межах однієї групи в умовах аудиторії обладнонної сучасною технікою. Традиційні форми навчання можуть буди трансформовані в дуже короткий час. Однією із проблем традиційних занять є то, що студенти знаходяться в пасивній формі навчання, що відволікає їх від процесу засвоєння матеріалу, їхній спроможності глибше засвоїти матеріал, сконцентруватись на ньому та в неспроможності відновити його в подальшому.

          Тому підготовка до наукового семінару, виступи з доповідями, обговорення теми за круглим столом заохочує студентів  до більш активного засвоєння матеріалу, активізує індивідуальну та групову роботу, розвиває творчі здібності. Швидкий та простий доступ до всіх матеріалів професійного напрямку, висока мотивація студентів за рахунок поєднання різних видів сприйняття інформації, можливість самостійного інтерактивного відпрацювання матеріалу, використання технічних засобів, запровадження комуніактивно-орієнтованого підходу в практиці викладання англійської мови впливають на зростання рівня знань слухачів та дає їм можливість у подальшому стати висококваліфікованими фахівцями та зробити великий внесок у розвиток науки.

          Підводячи підсумок можливо зробити висновок, що різноманітність вправ, видів роботи, індивідуальне та групове навчання, використання Інтернет ресурсів, отримання інформації по визначенню наукового стилю, використання засобів прози наукового стилю та розвиток мовленнєвих навичок, майстерність та професійність викладача зроблять навчання та викладання цікавим та ефективним і це особливо важливо на сучасному етапі, тому що англійською мовою опановує та користуються нею у своїй професійній діяльності більше одного мільярда людей.

 

                                                Література:

 

1. J.R. GALPERIN  ,, Stylistic ” Moscow 1971  

2. NILS Eric Enkvist ,, Linguistics  and Style”. Oxford 1967

 3. Гальперин Н.Р. ,,Очерки по стилистике английского языка’’ М.1958