Шевчук Х.Д., Грабко Н.В.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна

Практично-дослідні роботи з природознавства в позаурочній діяльності

Важко переоцінити значення позаурочної діяльності з природознавства, зокрема,  практично - дослідних робіт, завдяки яким діти мають можливість безпосередньо поспілкуватися з природою. Виконуються практичні та дослідні роботи  здебільшого саме в  позаурочний час  -  на географічному майданчику та науковій пришкільній ділянці.

Не можна уявити правильну організацію спостережень учнів за погодою, сезонними змінами в природі без географічного майданчика. На ньому проводяться заняття не тільки з природознавства, а й з математики, праця під час позаурочної і позакласної роботи.

Географічний майданчик створюється: для систематичних спостережень за погодою, за висотою сонця, проведення цілого ряду практичних занять. Вона є невеликою ділянкою місцевості при школі, де розташовані необхідні для цього прилади, макети[2; 16].

Місце для географічного майданчика вибирають відкрите, не затінене високими деревами. Бажано, щоб він був поблизу школи, дослідної ділянки. Під географічний майданчик відводять 100 м , його огороджують штахетником заввишки 1 м і фарбують у різні кольори (наприклад, білий, зелений) через кожний метр. Доріжки бажано прокласти в напрямку основних і проміжних сторін горизонту, щоб учням легше було орієнтуватися на місцевості [1; 18].

Наводимо мінімум пристосувань і приладів, що входять, до складу географічного майданчика    для початкових класів;

1.Шест-висотометр з ростометром і флюгером. Жердина заввишки 10 м, на якій встановлюється флюгер також розфарбовується через метр двома кольорами з позначенням висот. Він є як би еталоном висоти і теж служить для формування просторових уявлень, але вже по вертикалі. Нижня частина жердини розмічається на сантиметри і може служити для визначення росту школярів. Флюгер встановлюють на металевій щоглі заввишки до 10 м. За допомогою цього приладу учні спостерігають за напрямком і силою вітру[3;76].

2.Метеорологічна будка з термометром. Метеобудка встановлюється на опорах на такій висоті, щоб кульки поміщених в ній термометрів знаходилася на висоті 2 м над землею. До метеорологічної будки приставляють східці. Всередині будки закріплюють термометр і ставлять барометр (його можна тримати і в класі). Щоб метеорологічна будка відбивала сонячні промені, її фарбують у білий колір[4;59].

3.      Гномон. В центрі майданчика встановлюють гномон (стержень заввишки 1,5м) і від нього стрілкою, викладеною з різнокольорових камінців, показують напрямок полуденної лінії (місцевий меридіан). За допомогою гномона учні спостерігають за видимим рухом Сонця і за тінню, яка падає від гномона опівдні, роблять висновок про зміни висоти Сонця протягом року. Це дуже важливо у формуванні поняття «причини змін пір року», а також для усвідомлення учнями закономірності сезонних явищ природи. Спостереження, як правило, проводяться щомісячно 21-23 числа.

4.      Снігомірна рейка. Служить для вимірювання висоти снігу. В
стандартному варіанті вона є бруском шириною 6 см, завтовшки 2,5 і завдовжки 180 м, її виготовляють з дерева і фарбують три боки в чорний колір, а четвертий - у білий. Весь білий бік ділять уздовж навпіл. Зліва на ньому проставляють поділки сантиметрові, справа  -  дециметрові [6;38].

5.      Квадратний і кубічний метри. Як і географічний майданчик в цілому, має площу 1 ар, квадратний метр служить для формування уявлень про площі. Кубічний метр дає дітям уявлення про найпоширенішу одиницю вимірювання об'ємів.

6. На географічному майданчику бажано мати вимірювальну ділянку площею 1 м2 з поділками на квадратні дециметри, які засівають насінням низькорослих квітів різного кольору. Коли вони зацвітуть, кожний квадратний дециметр матиме свій колір, а ділянка дуже приємний вигляд. Поряд із нею (для уявлення про об'ємні міри) встановлюють кубічний метр.

7. На географічному майданчику для вимірювання кількості опадів на висоті до двох метрів встановлюють опадомір.

8.      Обов'язково треба мати на ділянці і ящик з піском. У ньому можна добре імітувати різні форми рельєфу.

9.По змозі на ділянці створюють моделі гір та горба і засівають рослинами різної вибагливості щодо вологи в ґрунті.

10. Щоб ознайомлювати учнів з утворенням і розташуванням горизонтів ґрунту, в одному з куточків майданчика роблять ґрунтовий розріз. Учні зможуть вимірювати товщину не тільки шару ґрунту, а й бачити гірські породи, з яких утворився ґрунт.

Крім того, на географічному майданчику можуть бути розміщені: покажчик сторін горизонту предмети для орієнтування за місцевими ознаками (відповідним чином встановлений пень з річними кільцями, валун покритий з одного боку лишайником ), сонячний годинник.

Систематична робота учнів на географічному майданчику збагачує їхні знання про явища природи, вміння її спостерігати і передбачати погоду, а також користуватися нескладними приладами. На підставі спостережень за погодою учні вчаться розкривати причини швидкої її зміни, усвідомлювати взаємозв'язки між елементами погоди і вплив її на стан рослин і поведінку тварин, працю людей.

Важливе значення набуває сьогодні навчально-дослідна ділянка. Вона вкрай потрібна кожній школі. Саме на ній учні молодших класів набувають уміння і навички вирощувати рослини, самостійно набувати знання в природі і закріплювати їх на практиці. Тут здійснюються перші кроки з трудового виховання, пробудження пізнавального інтересу і бережливого ставлення до природи, економного використання її дарів, розуміння прекрасного в ній.

Для роботи на пришкільній ділянці учням необхідний сільськогосподарський інвентар. Він повинен відповідати віку учнів і зберігатися в спеціальному приміщенні, на певному місці, щоб зручно було його брати дітям.

Після закінчення робіт черговий учень і вчитель перевіряють, щоб кожен учень привів у порядок свій інвентар і поставив його на своє місце. Для цього інвентар необхідно пронумерувати.

Весь інвентар для сільськогосподарських робіт молодших школярів не повинен бути важким і великим за розміром - більш вузьке і коротке полотно лопат, гребінок, грабель. Об'єм відер, лійок для учнів IV класу не повинен перевищувати 5 л. За школярами І -  III класів необхідно стежити, щоб вони не наливали ці відра цілком. Перелік необхідного інвентарю: лопати, граблі, сапи, сапки ручні, маркери, носилки, лійки, відра, шнур, кошики, молоток, сокира, ящики для розсади, садові ножиці, сікатори, терези, грохот, органічні і мінеральні добрива, торфокришка, етикетки, садильний і посівний матеріал, щоденники[5;78].

З чого ж слід починати дослідницьку роботу у початкових класах? Насамперед треба з'ясувати які культури у цій місцевості потребують дослідного випробування і заздалегідь подбати про насіння та інші необхідні матеріали (добрива, інвентар тощо). Слід також скласти план дослідницької роботи на шкільній ділянці й обговорити його на педагогічній раді. Далі треба ознайомити учнів з планом дослідницької роботи і пояснити їм важливість поставленого перед ними завдання. До початку роботи на ділянці, максимально використовуючи наочність, слід ознайомити учнів із зовнішньою будовою рослин, з якими будуть проводитися досліди, фазами їх розвитку й умовами вирощування. Треба також перевірити насіння на схожість і вивчити склад ґрунту шкільної ділянки.

До початку проведення дослідів з рослинами треба дати учням знання про ґрунт. Вивчення ґрунту першокласниками починається із спостережень за змінами його кольору залежно від погодних умов. Паралельно з вивченням кольору   ґрунту   учні   ведуть   спостереження   за   його   структурою   (як   великі грудочки розбиваються, перетворюючись спочатку на дрібні, а потім на порошинки; як від дощу вони ущільнюються, а при висиханні — покриваються кіркою).

Природна для молодших школярів допитливість задовольняється під час проведення різноманітних дослідів з рослинами. Досліди і спостереження над рослинами є найкращою формою поєднання розумової і фізичної праці. Учні вчаться робити порівняння, знаходити подібність і відмінність у будові рослин, виявляти причини, що викликали ті чи інші зміни в рослині, розуміти закономір­ності в природі. Перевага дослідницької роботи над звичайними практичними заняттями полягає в тому, що вже з І класу, коли починається формування особистості учнів, нагромадження знань, учитель виховує в них прагнення терпляче працювати, знаходити цікаве у повсякденній роботі. Елементи дослідництва в процесі практичної роботи розвивають уміння застосовувати знання на практиці. І ці завдання будуть найоптимальніше розвиватися при добре організованій матеріальній базі школи з природознавства.

 

 

ЛІТЕРАТУРА

1.                Логачевська С.П. Диференціаці навчання.    Київ. - 2000. - 156с.

2.                Нарочна  Л.К.,   Ковальчук   Г.В.,  Гончарова  К.   Д.   Методика  викладання природознавства.    К.: Вища школа, 1990.    204с.

3.                Коротаєв Б.І. Методи навчально-пізнавальної діяльності учнів. - К. 1991. 112 с.

4.                Екологічне виховання учнів молодших класів на українських народних традиціях . Методичні рекомендації для вчителів молодших класів. Укл. Л.М. Різник. - К.: 1СДО, 1994.-64 с.

5.                Коротаєв Б.І. Методи навчально-пізнавальної діяльності учнів. - К. 1991. 112 с.

6.                Іванчук М.Г. Основи технології інтегрованого навчання в початковій школі. Чернівці "Рута",2001. -76 с.