Морська Л.М.

Хмельницький Національний університет

Аудіювання як окремий вид комунікативної діяльності.

Оволодіння аудіюванням у вищій школі здійснюється за двома програмами:

1.Загальна програма оволодіння усною комунікацією, за якою говоріння і аудіювання функціонують одночасно, а кожен з учасників комунікації виконує поперемінно дії аудіювання і говоріння.

2.Спеціальна програма аудіювання як окремого виду комунікативної діяльності, основний зміст якої – здобування інфомації з того матеріалу, який учні чують, тобто з усної розповіді, лекції розповіді, радіо- і телепередачі, кінофільму.

Робота з цими двома програмами проходить паралельно, з випередженням першої загальної програми, оскільки на її основі засвоюється друга, спеціальна програма.

Засвоєння аудіювання як дії під час усної комунікації – це частина програми навчання говоріння як на рівні формування механізму сприймання і породження висловлювань, так і на вищому рівні, коли засвоюється усне мовлення за темами.

Фoрмування механізму сприймання і породження висловлювань починається з аудіювання мовного матеріалу: спочатку засвоюють граматичні структури, лексичні одиниці вводяться і опрацьовуються в режим аудіювання, а потім вводяться в мовлення студентів, вимова опановується підчас сприймання звуків у мовному потоці. Під час виконання учнями вправ у будь-якому режимі роботи – хоровому, груповому, індивідуальному чи парами – говоріння поєднується з аудіюванням і, таким чином, разом із засвоєнням мовного матеріалу в мовленні удосконалюється його аудіювання [3].

Подальше оволодіння усним мовленням за темами згідно з навчальною програмою передбачає розвиток не тільки говоріння, а й аудіювання в межах засвоюваних тем.

Засвоєння тем також починають з аудіювання. Аудіювання і говоріння в на перших курсах немовних вузів є змістом навчальної комунікації. Навчальна розмова за темою, а також будь-яке спілкування англійською мовою охоплює невелике коло безпосередніх учасників комунікації, усіх ж інші учні слухають і сприймають їхнє мовлення, що сприяє дальшому удосконаленню аудіювання в межах засвоюваних тем в усіх учнів [1].

Крім того, розвитку аудіювання сприяє вся навчальна робота над говорінням, оскільки процес говоріння включає аудіювання як операцію зворотнього зв’язку і воно функціонує у будь-якому акті говоріння.

Говоріння, психофізіологічно пов’язане з аудіюванням через внутрішнє мовлення, є важливим фактором формування аудіювання в процесі усно-мовної діяльності.

Отже, перша програма засвоєння аудіювання інтегрована з програмою засвоєння говоріння і здійснюється в процесі оволодіння усною комунікацією протягом усього періоду навчання в середній школі.

Друга програма має на меті оволодінням аудіюванням як окремим видом комунікативної діяльності, коли той, хто слухає, дістає інформацію з тексту великої тривалості звучання у різному виконанні: з голосу ( різних осіб ), з грамзапису, підчас перегляду телепередач і звукових кінофільмів [2].

На відміну від першої програми тексти для аудіювання, хоч і будуються на мовному матеріалі, засвоєному учнями в усному мовленні, проте вони мають зв’язний сюжет і деякою мірою виходять за межі навчальних тем, тому в них можуть траплятися невідомі мовні явища і лексичні одиниці. За допомогою другої програми, спираючись на відомий мовний матеріал, на загальний контекст і ситуацію, в якій відбувається аудіювання, студенти повині навчитися розуміти такі тексти.

Така специфіка другої програми засвоєння аудіювання визначається тим, що аудійоване мовлення в природних умовах комунікації не піддається суворій регламентації з боку того, хто слухає, воно залежить віл мовних намірів мовця і ситуацій спілкування, що склалися.

Програма оволодіння аудіюванням як окремим видом комунікативної діяльності охоплює власне перші курси вищої школи і являє собою систему послідовних кроків, кожний з яких спрямований на подолання певних труднощів і в кінцевому підсумку підводить студентів до розуміння усного мовлення за умов, наближених до природних, у межах навчальної програми.

Література:

1. Гапонова С.В. – Деякі особливості текстів для навчання аудіювання учнів старшої школи// Іноземні мови №3 – 2003р.

2. Лисовець І.П. – Інтегроване навчання аудіювання і усного мовлення// Англійська мова і література №30 – 2004р.

3. Старков А.П. – Навчання англійської мови в старшій школі.// Методичний посібник. – Київ, 1979р.