Право / 4. Трудовое право и
право социального обеспечения
КОМЕРЦІЙНА ТАЄМНИЦЯ В
СИСТЕМІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА
к.е.н.,
доцент Живко З.Б., Живко М.О., Босак Х.З.
Львівський
державний університет внутрішніх справ
Підприємницька
діяльність у всіх сферах економіки тісно пов'язана з отриманням і використанням
інформації. Для підприємця здебільшого цінною є
інформація, яку він використовує для досягнення цілей фірми і розголошування
якої може позбавити його можливостей
реалізувати ці цілі, тобто
створює загрози безпеці підприємницької діяльності. Отже, від важливості
інформації, повноти та достовірності інформаційних ресурсів буде залежати
напрямок інформаційної політики підприємства. Звичайно, не вся інформація може,
у разі її
розголошування, створювати загрози
безпеці підприємницької діяльності, однак існує певна її частина, яка потребує захисту.
Таким чином, можемо
стверджувати, що інформація в сучасних умовах є особливим видом товару, який
має певну цінність та є основним чинником стратегії підприємства й
інформаційної політики.
Вітчизняні вчені
Г.Почепцов, В.Королько, О.Голобуцький, В.Брижко, В.Цимбалюк, О.Олійник,
О.Соснін, Л.Шиманський та ін. присвятили свої дослідження вивченню особливостей
становлення інформаційного суспільства в українських реаліях, визначенню
основних завдань і напрямків державної інформаційної політики.
Впровадженням
інформаційних технологій та захистом інформаційних ресурсів підприємств
займаються служби безпеки, підрозділи конкурентної розвідки, контррозвідки,
інформаційно-аналітичні підрозділи в залежності від структуризації та
фінансових можливостей бізнесу. Зокрема, відмінність інформаційно-аналітичної
роботи служб безпеки від роботи підрозділів ділової розвідки можна порівняти із
відмінністю інформації і комунікації. Тобто інформація, зазвичай - разова і
однонаправлена, а комунікація постійна і взаємонаправлена. При комунікації
джерело і кореспондент постійно міняються місцями, інформаційні потоки
регулюються за допомогою зворотного зв'язку. Інформаційно-аналітична діяльність
найчастіше закінчуватися передачею інформації кінцевому користувачеві.
Результатом розвідувальної діяльності є дія. На збирання і обробку даних
безпосередньо впливають зміни, які є результатом цієї дії на саму систему і
навколишню ситуацію. Тому ефективність комунікації набагато вища.
В залежності від
цінності інформації для фірми, її поділяють на три групи: 1) інформація для
відкритого користування будь-яким споживачем в будь-якій формі; 2) інформація
обмеженого доступу – лише
для органів, права яких закріплені законодавцем (міліція, податкова поліція,
прокуратура); 3) інформація лише
для працівників (або керівників) фірми.
Інформація відноситься до другої і третьої
груп є конфіденційною і має обмеження в розповсюдженні.
Тому,
особливу увагу слід приділити розробленню положення про комерційну
таємницю. Комерційна таємниця – це
інформація залежно від змісту відомостей, які вона містить, може розглядатися
як конфіденційна інформація, так і інша, передбачена законодавством таємниця,
крім державної таємниці [1, C.178].
Іншими важливими організаційно-правовими заходами інформаційної політики
будуть: включення норми про не розголошення комерційної таємниці в трудовий
договір [2, С.64]; визначення персональної відповідальності керівника
підрозділу за ведення інформаційної політики та захист інформаційних ресурсів; розроблення
інструкції з дотримання режиму тощо.
Література:
1. Організаційно-правові основи захисту інформації з
обмеженим доступом: [навч.посібник] / [Стоцький А.Б., Тимошенко О.І., Гуз А.М.
та ін.]; за ред.. В.С.Сідака. – К.: В-во Європ.ун-ту, 2006. – 232 с.
2. Марущак А.І. Правові основи захисту інформації з обмеженим доступом: Курс лекцій / Анатолій Іванович Марущак. - К.: КНТ, 2007. – 208 с.