Сельское хозяйство/4. Технологии хранения и переработки сельскохозяйственной продукции

К.б.н. Тимченко Н.М., Піх Л.О.

Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. Петра Василенка

Озонування як один з способів поліпшення якості комбікормів

Комбікормова промисловість України забезпечує сільське господарство концентрованими комбікормами високої якості.

Підвищена вологість фуражного зерна після збирання, наявність домішок і механічних пошкоджень є основою для росту плісневих грибів (всього їх біля 50 видів), які наносять значної шкоди в процесі зберігання фуражного зерна, виділяючи небезпечні для здоров'я тварин та людини микотоксини.

Крім цього, ферментативні процеси, що відбуваються всередені зерна, можуть знизити поживність його на 20%. Постійна вентиляція і перемішування ураженого зерна на елеваторах не завжди зменшує обнасіненність його грибами, а здебільшого, тільки прискорює їх ріст і веде до додаткових витрат енергії та безперервному подорожченню зерна.

Тривале зберігання вологого зерна збільшує ризик ураження його плісенню.

Результатом росту розмноження плісневих грибів є:

- зниження поживної та енергетичної цінності, так як для своєї життєдіяльності плісневі гриби використовують поживні речовини ураженого ними зерна;

- погіршення смакових якостей, тому що навіть невелика кількість плісені у зерні створює пил, неприємний смак і запах, що є причиною поганого з'їдання;

- зміна фізико-хімічних показників фуражного зерна, яка виявляється у виділенні плісневими грибами додаткової кількості води і злежування зерна в результаті росту міцелію грибів;

- злежування зерна веде до утворення твердих грудок, які утруднюють транспортування і призводять до зависання зерна в силосах;

- микотоксини, що продуцюються плісневими грибами, викликають затримку росту тварин і птахів, зниження продуктивності та конверсії корму, гостре та хронічне отруєння всього поголів'я з високим відсотком смертності;

- лікування тварин та птахів при багатьох микотоксикозах повністю не розроблено, що веде до великих економічних втрат, що спричиняє масовий падіж с/г тварин та птахів.

В тваринництві питанням кормів і гігієни харчування завжди приділялась велика увага. А в санітарно-гігієничному аспекті харчування особливе місце займає мікрофлора кормів, тому що корма, які заражені патогенними мікорорганізмами, часто є причиною масових захворювань і загибелі тварин.

У більшості видів мікроорганізмів, що розвиваються в кормах, особливу небезпеку становлять плісневі гриби, які викликають у тварин микози, микотоксикози. Наслідок росту і розмноження плісневих грибків – зниження енергетичної та поживної цінності кормів, погіршення смакових якостей, зміна фізичних показників сировини, зараження кормів микотоксинами. Споживання таких кормів призводить до зниження продуктивності і зберігання поголів'я, погіршує конверсію корму та знижує резистентність організму тварин. Тому поряд з виконанням загальних санітарних вимог проводять обробку кормів з метою знищення мікроорганзмів і продуктів їх життєдіяльності. В ролі дезинфектантів в основному використовують суміші органічних кислот: пропіонової, мурашкової, сорбінової та ін., а також їх похідні, небезпечні в екологічному відношенні, які часто є канцерогенами, і, що важливо, достатньо коштовні.

Відомо, що одним з найбільш екологічно безпечних природних дезинфектантів є озон. Але озон – речовина нестабільна, він повинен бути вироблений в місці споживання, тому для практичного його використання потрібен генератор озону, який можна буде надійно експлуатувати, наприклад, в птахівництві. Як дезинфектант, озон одержав достатньо широке розповсюдження при обробці інкубаційного яйця (в птахівниках, в приймальні інкубіаторія, в інкубаційних шафах в процесі виводу), а також інкубаційних і виведних шаф, картонної тари.

Дослідженнями встановлено, що наявність коронних озонаторів знімає питання про складність одержання озону в сільських умовах.

Промислове опробування озонування кормів проводили на птахофабриці у птахівнику з загальним поголів'ям 12000 шт. В контрольній групі, для якої кормосуміші не оброблювались озоном, і дослідній на початку експерименту птахів було порівно. Для одержання озону використовували озонатор коронного розряду.

Відомо, що озон добре адсорбується і в адсорбованому стані збереження його збільшується до 10 діб. В птахівнику час між обробкою корму і його споживанням складає десятки хвилин, тому кури озон споживають з кормом.

При дослідженні впливу озону на харчову цінність комбікормів для птахів було встановлено, що озон з концентрацією від 0,05 до 1 г/м³ не впливає ні на величину окремих показників, ні на загальну енергетичну цінність кормів для курчат і курей-несушок, навіть при тривалості обробки 1 год.

Враховуючи, що озон є потужним окислювачем, окремо було досліджено його вплив на вітаміни А, Е, Д. Показано, що вітаміни при обробці озоно-повітряною сумішшю з концентрацією озону 0,03 і 0,3 г/м³ протягом 10 і 3 хвилин відповідно не руйнуються.

У процесі дослідження було визначено:

1. При оптимальній дозі озону 1,2-1,5 мг на кілограм корму яйценосність курей в дослідній групі була вища, чим в контрольній на 2,5%.

2. Загальна бактеріальна обнасіненність кормів, оброблених озоном, в 7-15 разів менша, чим початкових.

3. Зміна вмісту вітамінів в комбікормі під дією озону не визначено.

4. Збереження поголоів'я птахів в дослідній партії на 2% вище.

5. Насічка яйця знизилась на 40%, в порівнянні з контролем.

В зв'язку з великим відсотком ураженості фуражного зерна плісневими грибами і микотоксинами гостро постає питання пошуку рішення знезараження та зберігання фуражного зерна безпосередньо в господарствах і на промислових підприємствах з виробництва комбікормів.

Література

1. Е.М. Вобликов, В.А. Буханцов, Б.К. Маратов, А.С. Прокопец. Послеуборочная обработка и хранение зерна. – Ростов н/Д: издательский центр «МарТ», 2001. -240 с.

2. Я.Ф. Мартыненко. Промышленное производство комбикормов.- М.: Колос,1975. -216 с.

3. В.А. Шаршунов, А.В. Червяков. Машины и оборудование для консервирования фуражного зерна при производстве комбикормов. Минск. 2007.

4. Р.И. Федукина, Т.А. Лисовская. Озонирование кормов для кур-несушек в производстве товарного яйца. Саратов. 2007.