Янішевська Р. В.

Черкаський східноєвропейський університет економіки і менеджменту, Україна

Формування та ефективнісьі використання підприємницького потенціалу підприємства

При досягненні загальних результатів діяльності підприємства першорядне значення має його потенціал. Розвиток соціально-економічної системи (підприємство), як правило, ототожнюється з поняттям «підприємницький потенціал». Для виявлення сутності поняття «підприємницький потенціал підприємства», необхідне дослідження його внутрішнього змісту, що виражається в єдності різноманітних властивостей.

В умовах ринку, що характеризується нестабільністю, обумовленою мінливістю попиту та пропозиції під впливом зміни купівельної спроможності населення, цін на товари та інших макро- і мікроекономічних факторів, однією з першочергових задач управління діяльністю підприємств стає ефективне формування та використання підприємницького потенціалу, розв’язання таких задач забезпечення підвищення конкурентоспроможності підприємств на ринку товарів і послуг.

Проблеми ефективності використання підприємницького потенціалу підприємств виступають основою обґрунтування шляхів підвищення ефективності їх діяльності, а тому є доволі актуальними за умов жорсткої конкурентної боротьби. Питання підприємницького потенціалу знайшли відображення в працях вітчизняних та зарубіжних вчених таких як: Вейц В., Воблик К. Г., Струмилін С. Г., Немчинов В. С., Абалкін Л. І., Архангельський В. М., Репіна І. М.,Олексюк О. І. та ін. Незважаючи на зростання кількості публікацій присвячених підприємницькому потенціалу підприємств, ступінь наукового обґрунтування шляхів підвищення ефективності його використання потребує подальшого дослідження.

В загальному розумінні «потенціал» розглядається як «засоби, запаси, джерела, які є в наявності й можуть бути мобілізовані для досягнення певної мети, здійснення плану, вирішення якого-небудь завдання; можливості окремої особи, суспільства, держави в певній області» [1, с.265] .

Підприємницький потенціал підприємства – це складна, динамічна, система. Ця агломерація має певні закономірності розвитку, від уміння використати які вирішальною мірою залежить ефективність економіки, темпи та якості її зростання. Отже, підприємницький потенціал підприємства характеризується чотирма основними рисами.

Перши риса. Потенціал підприємства визначається його реальними можливостями в тій чи іншій сфері соціально-економічної діяльності, причому не тільки реалізованими, а й нереалізованими з будь-яких причин.

Друга риса. Можливості будь-якого підприємства здебільшого залежать від наявності ресурсів і резервів (економічних, соціальних), не залучених у виробництво.

Третя риса полягає в тому, що потенціал підприємства визначається не тільки і не стільки наявними можливостями, але ще й навичками різних категорій персоналу до його використання з метою виробництва товарів, здійснення послуг (робіт), отримання максимального доходу (прибутку) і забезпечення ефективного функціонування та сталого розвитку виробничо-комерційної системи.

Четверта риса. Рівень і результати реалізації потенціалу підприємства (обсяги виробленої продукції або отриманого доходу (прибутку) визначаються також формою підприємництва та адекватною їй організаційною структурою.

Спираючись на основні характеристики потенціалу підприємства, можна стверджувати, що його модель визначається:

- обсягом та якістю наявних у нього ресурсів (кількістю зайнятих працівників, основними виробничими і невиробничими фондами або матеріальними запасами, фінансовими та нематеріальними ресурсами – патентами, ліцензіями, інформацією, технологією);

- можливостями керівників та інших категорій персоналу створювати певні види продукції, інакше кажучи, їхнім освітнім, кваліфікаційним, психофізіологічним та мотиваційним потенціалом;

- можливостями менеджменту оптимально використовувати наявні ресурси підприємства (професійною підготовкою, талантом, умінням створювати й оновлювати організаційні структури підприємства);

- інформаційними можливостями, тобто можливостями підприємства генерувати і трансформувати інформаційні ресурси для використання їх у виробничій, комерційній та управлінській діяльності;

- інноваційними можливостями підприємства щодо оновлення техніко-технологічної бази виробництва, переходу на випуск пової конкурентоспроможної продукції, використання сучасних форм і методів організації та управління господарськими процесами;

- фінансовими можливостями залучення коштів, що їх бракує (кредитоспроможністю, внутрішньою та зовнішньою заборгованістю у сфері фінансів);

- іншими можливостями.

Разом усі ці можливості створюють сукупний (економічний та соціальний) потенціал підприємства, який стосовно аналогічного потенціалу, будь-якого іншого підприємства відображає рівень його конкурентоспроможності.

Підсумовуючи вище зазначене, можна зробити висновок, що в умовах формування ринкових відносин важливу роль у стабільній роботі підприємств відіграють їх ресурси, що становлять основу підприємницького потенціалу. Від джерел формування основного і оборотного капіталу, трудового потенціалу та ефективності їх використання залежать економічні показники діяльності підприємства, зокрема такі як обсяги діяльності, доходи, витрати, прибуток, і т.д. Незважаючи на те, що поняття підприємницький потенціал часто використовується в сучасній науковій літературі, ні в нашій країні, ні за кордоном немає загальноприйнятого визначення чи комплексних досліджень даної категорії.

Таким чином, важливість вивчення питання щодо формування підприємницького потенціалу та шляхів підвищення його ефективності з практичної точки зору полягає в тому, що потенціал розвитку будь-якого підприємства визначає результати його діяльності за певний період, отже надає власникам можливість зіставити свої очікування із запланованими результатами.

Література:

1. Должанський І.З. та ін. Управління потенціалом підприємства. - К.: ЦНЛ, 2009.- 362с.

2. Краснокутська Н.С. Потенціал підприємства: формування та оцінка. -К.:ЦНЛ, 2010.-352с.

3. Покропивний С.Ф. Економіка підприємств. Підручник. 2-е вид., перероблене та доповнене. К.: КНЕУ, 2005 р. - 528 с