Корень М.Л.

ДонНУЕТ імені Михайла Туган-Барановського

 

Вплив податкового планування на збільшення фінансових ресурсів підприємства

 

Необхідність податкового планування, спочатку визначена сучасним податковим законодавством, передбачає різні податкові режими, в залежності від статусу платника податків, напрямків і результатів його фінансово-господарської діяльності, місця реєстрації та організаційної структури організації платника податків.

Податкове планування, впритул взаємодіючи з такими управлінськими функціями, як маркетинг, фінанси, облік, кадрова політика, постачання, в той же час є одним із базових інструментів генерування показників ефективності функціонування підприємства, так як розрахунок останніх без урахування податкових наслідків представляється дуже нерозумним і ірраціональним. Вагомий внесок у розробляння нової концепції  податкового регулювання ринкової економіки, в теорію розбудови національної системи оподаткування, визначення її місця в системі бюджетних відносин, оцінки впливу податкової системи та окремих її елементів на фінансово-господарську діяльність підприємств зробили українські вчені Андрущенко В. Л., Бойко Є. І., Білик М. Д., Василик О. Д., Геєць В. М., Губський Б. В., Данилов О. Д., Д’яконова І. І. та інші.

         Мета дослідження полягає у визначенні ролі податкового планування, розробляння науково-методичних положень та практичних рекомендацій щодо податкового планування.

Податки – обов’язкові  платежі, які  встановлює  держава для юридичних  і  фізичних  осіб  з  метою  формування  централізованих  фінансових  ресурсів, які забезпечують  фінансування  державних витрат.

         Становлення  і  розвиток  податкової  системи  України  свідчать  про  її  переважну  роль  у  формуванні  та  розподілі  державних  фінансових  ресурсів. Система  оподаткування  впливає  на  функціонування  і  ділову  активність  підприємств, на  ту  ланку  господарської  діяльності, де  створюється  фінансовий  потенціал  всієї  країни. Але  нестабільність  умов  господарювання, прагнення  до  поповнення  бюджету, недотримання  принципу  економічної  обґрунтованості  податкових  реформ  призвели  до  великого  податкового  навантаження  на  виробників. Сьогодні  у  податковому  законодавстві  відсутні  положення, які  чітко  і  однозначно  регламентують  механізм  реалізації  цілей  і  завдань  податкової  політики, що  гальмує  розвиток  підприємницьких  структур. Все  це  не  дозволяє  реалізувати  в  повному  обсязі  потенціал  податкових  підйомів  регулювання  наповнення  бюджету  і  розвитку  підприємств [2].

         Саме тому  необхідним  стає  управління  податками  не  тільки  на  макроекономічному, але  й  на  мікроекономічному  рівні. Важливо, щоб  у  стратегії  підприємства  був присутній  набір  легальних  чинників  успіху, що  дозволяють  адекватно  оцінити  рівень  податкової  нестабільності  і  безпосередньо  управляти  ним  при  прийнятті  рішень. Від  того, наскільки  ефективно  підприємство  вирішить  податкові  проблеми  при  формуванні  стратегії  свого  розвитку, залежать  можливості  не  тільки  його  економічного  зростання, але  й  суспільного  виробництва  в цілому.

         Податкове планування на рівні підприємства – це вибір між різними варіантами здійснення фінансово-господарської діяльності і розміщення активів підприємства з метою досягнення найнижчого рівня податкових зобов’язань, що виникають при цьому. Податкове планування реалізується тільки в рамках чинного податкового законодавства, а в його основі лежать максимальне використання усіх визначених законом податкових пільг та реалізація оптимізаційних податкових схем [1].

         Між  владою  і  платником  податків  завжди  існують  певні  протиріччя. Влада, яка  зобов’язана  забезпечити  надходження  коштів  до  державного  бюджету  в  необхідному  обсязі, вигадує  різні  види  податків  і  змінює  їх  ставки. Однак, введення  владою  кожного  нового  податку  спричиняє  пошук  платниками  податків  шляхів, які  дозволять  якщо  не  уникнути, то  зменшити  податкові  виплати.

         Платники  податків  йдуть  трьома  шляхами. Перший  шлях – ухилення  від  сплати  податків. Цей  шлях  пов’язаний  з  порушенням  діючого  податкового  законодавства  у  випадках  виявлення  і  призводить  до  застосування  податковими  органами  різного  роду  карних  санкцій.

         Другий  шлях – мінімізація  податкових  обов’язків  законними  шляхами  через  використання  податкових  пільг.

         Третій  шлях – це  здійснення  на  рівні  підприємства  податкового  планування. Цей  шлях  зниження  податкових  платежів  підприємствами  найбільш  ефективний, оскільки  пов’язаний  з  мінімальними  ризиками  і  призводить  до  значного  економічного  ефекту [3].

         Податкове  планування – це  комплекс  науково  обґрунтованих  і  практично  доцільних  організаційно-економічних  заходів  платників  податків, спрямованих  на  максимальне  зменшення  ризиків, пов’язаних  з  оподаткуванням  господарської  діяльності  підприємств [2].

         Податкове  планування  можна  визначити  як  вибір  між  різними  варіантами  методів  здійснення  діяльності  і  розміщення  активів, спрямований на  досягнення  якомога  нижчого  рівня  виникаючих  при  цьому  податкових  зобов’язань [1]. Очевидно, що  в  ідеалі  таке  планування  повинно  бути  перспективним, оскільки  багато  рішень, які   приймаються  в   межах  здійснюваних  угод, особливо  при  проведенні  великих  інвестиційних  програм, надто  вартісні, і  їх  компенсація  може  спричинити  великі  фінансові  втрати.

         Дії  підприємств  з  визначення  оптимальних  обсягів  податкових  платежів  називають  системою  корпоративного  податкового  менеджменту. Обґрунтовано, що  податковий  менеджмент  підприємства, як  складова  частина  фінансового  менеджменту, передбачає  розробку  управлінських  рішень, спрямованих  на  формування  фінансового  потенціалу  і  підвищення  його  ефективності. Основна  ціль  податкового  менеджменту  не  зводиться  до  абсолютної  мінімізації  податкових  платежів. Вона  полягає  в  активному  впливі  на  максимізацію  чистого  прибутку  підприємства  при  заданих  параметрах  податкового  середовища  і  ринкової  кон’юнктури. Мінімальні  виплати  не  завжди  є  оптимальними. Якщо  підприємство  має  надто  малі  податкові  виплати, воно  ризикує  накликати  додаткові  перевірки  з  боку  фіскальних  органів, що  призведе  до  додаткових  витрат. Податковий  менеджмент  передбачає  оптимізацію  обсягу  і  структури  податків  з  усіх  точок  зору.

         Таким чином розглянута податкова оптимізація, яка представляє собою частину фінансової оптимізації - це вибір найкращого шляху управління фінансовими ресурсами підприємства, а також залучення зовнішніх джерел фінансування. Податкове планування здійснюється не після проведення будь-якої господарської операції або після податкового періоду, а до того. Знизити податкове навантаження, залишаючись в рамках правового поля, можливо практично для будь-якої організації.

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Єлісєєв А.В. Податкове планування як стратегія виживання підприємства в сучасних економічних умовах -. Вісник Держ. ун-ту “Львівська політехніка”, №368. – Львів: Вид-во Держ. ун-ту “Львівська політехніка”, 2004. 

2. Десятнюк О. М. Податкова система. Навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2001.

3. Онисько С. М. і ін. Податкова система: Підручник: 3-тє вид., допов. і випр. — Львів: "Магнолія Плюс"; Вид. Піча В. М., 2006.