асп. Гетьманський В.О., к.е.н. Іляш О.І.

Львівська Комерційна Академія, Україна

Досягнення та утримання синергічного ефекту торговельними підприємствами в умовах економічного розвитку.

 

Криза 2008-2009 рр. та двохкратна девальвація гривні була підтримана несприятливою зовнішньою кон'юнктурою та скороченням внутрішнього попиту. Якщо на макрорівні основні чинники економічного зростання чи спаду більш менш очевидні і певною мірою вивчені, то аналіз процесів на рівні окремих регіонів України чи підприємств практично відсутній. Разом з тим очевидно, що як на етапі трансформаційного спаду, так і в період економічного зростання динаміка основних показників, що характеризують регіональні економіки, є неоднорідною. Це породжує сильну диференціацію суб'єктів господарювання по рівню добробуту та потенціалу економічного розвитку, яка посилюється через відмінності в природних і кліматичних умовах, нерівномірності розміщення ресурсів, а також відсутністю уніфікованої стратегії діяльності даних підприємств. Саме цілісність усіх організаційно-економічних систем, їх направленість на виконання уніфікованих цілей і призводить до утворення так званого синергізму.

Синергізмом в економіці називають додаткові економічні переваги, що утворюються у разі ефективнішого використання сукупного фінансового потенціалу підприємств, взаємодоповнення технологій та продукції, яку вони виробляють, можливість зниження рівня їхніх поточних витрат, зокрема адміністративних, та інші аналогічні чинники. Образно ефект синергізму можна описати формулою (1+1)=3. Це означає, що сумарний результат діяльності економічної системи більше, ніж сума результатів окремих організаційних елементів цієї системи. За своєю природою синергічний ефект є організаційним ефектом, тому завдання дослідника полягає в тому, щоб знайти набір економічних факторів і так з'єднати їх між собою, використовуючи прогресивні форми організації, при якому синергія забезпечувала б якісне і кількісне збільшення як потенціалу, так і результатів функціонування підприємства. [2]

Якщо виходити з критерію прибутку, що є однією з головних цілей торгівлі, то можна виділити такі види синергізму:

• комерційний — визначає, наприклад, кумулятивний синергічний ефект при створенні оптово-роздрібних об'єднань з загальними службами організації комерційної діяльності, маркетингу, реклами, логістики тощо;

• операційний синергізм є результатом закупівель великих партій товарів, раціонального використання торговельних площ, нових методів продажу;

• інвестиційний синергізм як наслідок сумісного використання площ, потужностей, торговельних машин і обладнання, приміщень;

• управлінський синергізм (за критерієм прибутку) виявляється у скритій формі внаслідок використання ефективних стратегій, управлінських схем та ін. [1]

Оскільки, торговельне підприємство в даному випадку розглядається в короткостроковому періоді (short-run), то зі збільшенням масштабу торговельної діяльності підприємство досягне найбільшої ефективності, проте згодом, не маючи змоги змінити технологію, ввести додаткові необоротні активи та ін., нестиме все більші та більші втрати внаслідок неефективного використання та перевикористання вхідних ресурсів, що зумовить зниження доходу. У такому випадку говорять про «пагорб виробництва» (нім.), який позначено OKPL на рис. 1.

Рис. 1. «Пагорб виробництва» в торгівлі для витрачених ресурсів OL та OK і обсягу реалізації Q.

Поверхня реалізації описує всі можливі комбінації факторів торговельної діяльності та відповідні їм випуски. Варіації факторів показують, як впливають на реалізацію продукції зміни комбінацій та обсягів застосування факторів.

Вертикальний розріз «пагорба» випуску площиною K*DC, рівнобіжної осі одного з факторів (на рис. 1 осі ОL), дає уявлення про часткову варіацію факторів торгівлі, тобто динаміку збуту залежно від зміни витрат змінного фактора за фіксованого значення другої координати або про однофакторну функцію торговельної діяльності. Саме це дало підставу називати її однофакторною, хоча слід розуміти, що кінцевий результат (випуск Q) формують обсяги застосування всіх залучених факторів — і постійних, і змінних.

Горизонтальний розріз «пагорба виробництва», наприклад, площиною ЕМF об’єднує варіанти ведення торговельного процесу, що характеризуються фіксованим обсягом реалізації продукції за різних сполучень факторів, і на площині LOK такий розріз може бути поданий лінією рівного продукту.

Існує безліч видів підприємницької діяльності. Їх можна класифікувати в галузевому, номенклатурному, ресурсному аспектах, за методами організації господарського процесу, сезонністю, орієнтацією на ринковий або індивідуальний попит тощо. Кожний вид діяльності, як правило, описується різними моделями економічної діяльності. Існують деякі специфічні види виробничих функцій або функцій реалізації. Наприклад, у лімітаційних функціях реалізації між витратами факторів торгівлі і кількістю продукції, що продається, існують жорсткі співвідношення, тобто певний торгівельний результат (Q) може бути досягнутий у разі єдиної ефективної комбінації факторів. [4]

Спробуємо дослідити певний кластер торговельних підприємств по показниках торговельної площі та величини фонду основної заробітної плати. Для цього необхідно специфікувати двохфакторну циклічну парну функцію економічної діяльності на основі мінімізації граничної похибки, яка описуватиме залежність товарообороту від вказаних показників. [3]

Рис. 2. Функція залежності товарообороту від кількості працівників торговельних залів та фонду основної заробітної плати вибірки підприємств за 2006-2010 рр.

Найкраще для цього підійдуть змішані степенево-логарифмічні багатофакторні функції, серед яких функція z=a+b*x2.5+c*ex/wx+d*x/lnx+e*y+f*y0.5*lny+g*(lny)2+h*y/lny+i*y0.5  матиме найвищий коефіцієнт детермінації. Параметризовану функцію, разом із емпіричними даними зображено на рис. 2. Очевидно, що, попри вищий коефіцієнт детермінації, досліджувати варто лише центральну область поверхні, оскільки в граничних зонах інтервалу дослідження, функція не відповідає емпіричним даним. Як бачимо «пагорб економічної діяльності» припадає на значення 1000 працівників з середньою заробітною платнею в 4 тис. грн. Тобто, мінімальний граничний продукт (збільшення товарообороту відносно росту кількості працівників) та максимальний середній продукт (продуктивність) підприємства отримуватимуть при наближенні до кількості працівників торговельних залів 1000 осіб з середньою заробітною платою 4166,(6) грн (50000/12000).

Серед досліджуваних підприємств в точці рівноваги знаходились лишень двоє, що свідчить про те, що інші підприємства мають девіантний мотиваційний механізм, який не приносить синергічного ефекту, та веде до зниження продуктивності при збільшенні як працівників так і середньої з/п (як дія закону спадного граничного продукту, так і невідповідна ринковим умовам заробітна плата). Щодо даних двох підприємств, то вони, максимізуючи товарооборот, «проскакували» точки рівноваги в 2008 та 2009 роках, а потім зіткнувшись із несприятливими ринковими умовами діяльності, оптимізували/скорочували діяльність, поступово повертаючись до найкращих сполучень кількості працівників та їх мотивації в наступні роки.

В розглянутому випадку умовний економічний синергічний ефект асимптотично наближається до результату функції на інтервалах діяльності підприємств з відомою граничною похибкою. Це означає, що оптимізації діяльності підприємства слід враховувати як граничну похибку параметризованої функції, так і те, що при економічних змінах сама функція також буде змінюватись. Попри це, визначення та забезпечення синергізму в торговельній діяльності дозволяє обрати такі управлінські рішення, які стануть найкращими для інтенсифікації діяльності підприємства, особливо в періоди спаду ділового циклу.

 

Список використаної літератури

1.      http://pidruchniki.ws/12740216/marketing/sinergetika_organizatsiya_torgivli

2.      http://uk.wikipedia.org/wiki/Синергізм

3.      Kim K. and A. R. Pagan. The Econometric Analysis of Calibrated Macroe-conomic Models/ Pesaran M.H. and M.Wickens (eds.)// Handbook of Applied Econometrics. Macroeconomics. - Blackwell Handbooks in Economics, Basil Blackwell, Oxford, 1995.- pp. 356-390

4.      Задорожна Н. В. Мікроекономічна теорія виробництва і витрат: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 219 с., с. 24-30.