Біловолова Інна Леонідівна

Научний керівник: Кореніцина Т.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені  Міхайла Туган-Барановського, Україна

  Система «директ-костінг» як теоретична база аналізу витрат

 

Кожне підприємство прагне знизити витрати на виробництво продукції та оптимізувати фінансові показники, тому доцільно використовувати систему «директ-костінг». Головна увага у цій системі приділяється вивченню поведінки витрат ресурсів залежно від зміни обсягів виробництва, що дозволяє гнучко й оперативно приймати рішення для нормалізації фінансового стану підприємства. Необхідність використання системи «директ костінг» на підприємствах як основу зниження витрат і визначають актуальність теми дослідження.

Метою  роботи є дослідження та обгрунтування актуальності використання  системи «директ-костінг» як теоретичної бази аналізу витрат на вітчизняних підприємствах.

Основні ідеї директ-костингу були розроблені у 1936 р. у США, а його фактичне впровадження відбулося у 1953 р. У Великобританії цей метод дістав назву «marginal costing» – облік маржинальних витрат, а у Франції – «la comptabilite» – маржинальний облік. У США під час характеристики цього методу часто зустрічається термін «veriable costing» – облік змінних витрат [6].

Директ-костінг – це система управлінського обліку, яка базується на класифікації витрат: на змінні та постійні і включає в себе облік витрат за їх видами, місцями виникнення й носіями, облік результатів виробничої діяльності, а також аналіз витрат і результатів для прийняття управлінських рішень [5].

Суть системи  «директ-костінг» калькулюється не повна собівартість виробництва і реалізації продукції, а тільки питомі змінні витрати (пропорційні об'єму продукції, що випускається, це витрати на сировину і матеріали; витрати на основну заробітну плату працівників; витрати на енергію, інші прямі витрати) [3, c. 103].

Крім того, змінні витрати розподіляються на:

·                      Пропорційні;

·                      Прогресивні;

·                      Дегресивні – залежно від співвідношення темпів зростання обсягів виробництва і різних елементів змінних витрат [1].

Основна мета впровадження даної системи – забезпечити контроль за формуванням маржинального прибутку підприємства в розрізі конкретних видів продукції [4, c. 108].

На основі проведенного дослідження було визначено  основні недоліки та переваги системи директ-костінг, які представлені в таблиці 1.

Таблиця 1

Недоліки та переваги системи управлінського обліку «директ-костинг»

Переваги

Недоліки

Оптимізує прибуток

Ведення обліку у розрізі лише виробничої собівартості.

Визначає ціну на нову продукцію

Складність розробки

Дозволяє вирішувати стратегічні завдання з управління організацією.

Неспівпадання результатів фінансового обліку з результатами виробничого обліку

 Контролює витрати

 

 

Ефективність системи управління витратами визначається такими факторами:

1. формою і методами обліку витрат, які застосовують на підприємстві;

2. ступенем автоматизації обліково-аналітичного процесу на підприємстві;

3. станом планування і нормування рівня операційних витрат;

4. наявність інформації внутрішньої змінності про операційні витрати, що дають змогу виявляти відхилення, їхні причини і вчасно вживати коригувальних заходів для усунення їх;

5. наявність спеціалістів, які вміють грамотно аналізувати й управляти процесом формування витрат [2. c. 229].

Таким чином, для  усунення недоліків і причин, які заважають безперервному й ефективному функціонуванню господарського комплексу вітчизняних підприємств доцільно використовувати систему «директ-костінг».  Система «директ-костінг» дозволяє оцінити ефективність витрат, встановити, чи не будуть вони надмірними, перевірити якісні показники роботи вітчизняних підприємств, правильно встановити ціни, регулювати і контролювати витрати, планувати рівень прибутку та рентабельності виробництва.

 

Список літератури:

1. Руденко, Л.В., Подольська, В.О., Яріш, О. В. Аналіз фінансово-господарсьої діяльності підприємства. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.:НМЦ «Укоопосвіта», 2000. – 422с. – ISBN 966-7568-12-1

2. Савицька, Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. – К.: Знання, 2004. – 654 с. – ISBN 966-8148-28-2

3. Тян, Р.Б. Планування діяльності підприємства: Навч. посібник. – К.: МАУП, 1998. – 156 с. – Рос. – ISBN 966-7312-23-2

4. Фролова, Л.В. Планирование деятельности предприятия. Учебное пособие для студентов экономических специальностей. Изд. 2-е допол. – Донецк: ДонГУЭТ, 2003. – 222 с.ISBN 966-7634-71-X.

5. http://ebooktime.net/book_36_glava_75_.

6. http://ubooks.com.ua/books.