Економічні науки/10. Економіка підприємства

Брагіна О.С.

Науковий керівник: Бабкін Д.О., к.е.н., доцент

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Україна

ОСОБЛИВОСТІ АНАЛІЗУ ТОЧОК ЗОРУ АВТОРІВ ВІДНОСНО ЕКОНОМІЧНОЇ КАТЕГОРІЇ «БАНКРУТСТВО»

Банкрутство представляє собою один з ключових елементів ринкової економіки й інститут системи громадського та торговельного права. Ситуація банкрутства підприємств є типовою для економіки не лише країн, що розвиваються, а й будь-якої з розвинутих країн. Саме тому питання банкрутства є досить актуальними у сучасних умовах розвитку.

В економічній літературі термін «банкрутство» різними авторами розглядається з різних точок зору (табл.).

Таблиця

Точка зору	Автори	Сутнісна характеристика терміну
Банкрутство як стан неспроможності	І.А. Бланк	Встановлена в судовому порядку фінансова неспроможність підприємства, тобто нездатність підприємства задовольнити в установлені строки пред’явлені до нього з боку кредиторів вимоги, та виконати зобов’язання перед бюджетом [1].
	Н.А. Голощапов	Неспроможність боржника платити за своїми зобов’язаннями, повернути борги в зв’язку із відсутністю грошових коштів для оплати [2].
	О.О. Терещенко	Банкрутство – це пов’язана з недостатністю активів у ліквідній формі неспроможність юридичної особи задовольнити в установлений для цього строк заявлені до неї з боку кредиторів вимоги і виконати зобов’язання перед бюджетом [3].
	А.Д. Шеремет, Р.С. Сайфулін	Неспроможність підприємства фінансувати поточну операційну діяльність і погасити термінові зобов’язання [4].
	Є.М. Андрущак	Банкрутство – це визнане судовими органами незадовільне господарське становище фізичної чи юридичної особи, ознакою якого є припинення розрахунків за зобов’язаннями через нестачу активів у ліквідній формі [5].
	О. Третяк	Банкрутство – пов’язана з недостатністю активів у ліквідній формі нездатність юридичної особи – суб’єкту підприємницької діяльності задовольнити вимоги своїх кредиторів у встановлений для цього строк [6].
Банкрутство як результат впливу чинників	Н.Ю. Возіянова	Банкрутство – це міра економічної і юридичної відповідальності за стан, що характеризується перевищенням заборгованості над вартістю майна боржника, яке установлюється відповідно до законодавства [7].
	Г. Ляшенко	Банкрутство є наслідком незадовільного управління підприємством, нехтування впливу різноманітних факторів мікро- і макросередовища, Тобто є закономірністю розвитку підприємства на мікрорівні та формою підтримання конкурентоспроможності галузі [8].
	В.П. Петренко, М.С. Лосєва	В умовах ринкового середовища банкрутство – це плата за свободу вибору системою менеджменту підприємства стратегії і тактики його поведінки на ринку, розплата за управлінські помилки у стратегічному плануванні, хибні цілі і прийняті для їх досягнення рішення, наслідком чого повинно бути невідворотне включення механізму фінансового банкрутства – розорення боржника кредиторами [9].
	О.Л. Пластун	Підсумковий результат глибокої фінансової кризи, що унеможливлює нормальну діяльність підприємства та робить його неплатоспроможним [10].
Банкрутство як точка в життєвому циклі підприємства	Л.С. Ситник	Зафіксована юридично точка в життєвому циклі підприємства, що означає неможливість ведення фінансово-господарської діяльності з невід'ємним прибутком як самостійним господарюючим суб'єктом [11].

Відповідно до таблиці доцільно зробити висновок, що більшість авторів, зокрема І.А. Бланк, Н.А. Голощапов, О.О. Терещенко, А.Д. Шеремет та Р.С. Сайфулін, Є.М. Андрущак, О. Третяк, розглядають банкрутство як неспроможність підприємства розрахуватися по зобов’язанням.

Автори другої групи дотримуються думки, що банкрутство є результатом впливу зовнішніх та внутрішніх чинників підприємства.

На думку Н.Ю. Возіянова банкрутство розглядається як міра економічної і юридичної відповідальності за стан, що характеризується перевищенням заборгованості над вартістю майна боржника, яке установлюється відповідно до законодавства.

Схожих поглядів дотримуються В.П. Петренко та М.С. Лосєва: «в умовах ринкового середовища банкрутство – це плата за свободу вибору системою менеджменту підприємства стратегії і тактики його поведінки на ринку, розплата за управлінські помилки у стратегічному плануванні, хибні цілі і прийняті для їх досягнення рішення, наслідком чого повинно бути невідворотне включення механізму фінансового банкрутства – розорення боржника кредиторами».

Якщо Н.Ю. Возіянова, В.П. Петренко та М.С. Лосєва у розгляді категорії «банкрутство» спиралися на недоліки управління, то О.Л. Пластун робить акцент на чинники зовнішнього середовища та приділяє значну увагу такій категорії як криза, і вбачає саме її основною причиною виникнення банкрутства на підприємстві.

Г. Ляшенко консолідує думки авторів другої групи та розглядає термін «банкрутство» як наслідок незадовільного управління підприємством, так і нехтування впливу різноманітних факторів мікро- і макросередовища. На думку Г. Ляшенко «банкрутство» трактується як результат прорахунків підприємства та жорсткої конкуренції.

Зовсім відмінне твердження терміну «банкрутство» дає Л.С. Ситник, який його розглядає банкрутство як невід’ємний елемент в життєвому циклі будь-якого підприємства.

Таким чином, відмінності в трактуваннях поняття «банкрутства» можна пояснити тим, що науковці розглядають по суті один процес (банкрутство), але різні його стадії. Частина з них більшу увагу привертають до першопричин (результат дії ринкових механізмів), інші – на результативні ознаки (наслідок неспроможності).

Література:

1. Бланк И. А. Основи фінансового менеджменту. Т2. - К.: Ника-Центр, 1999. – 512 с. - (Серія «Бібліотека фінансового менеджера»; Вип. 3).

2. Голощапов Н.А. Словник-довідник аудитора / Під ред. В.И. Осипова – М.: «Екзамен», 1999. – 384 с.

3. Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2000. – 412 с.

4. Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С. Фінанси підприємства. – М.: ИНФРА-М. – 1999. – 343с.

5. Андрущак Є.М. Удосконалення інституту банкрутства // Фінанси України. – 2001. - № 9. – С. 29-37.

6. Третяк О. Про проблему банкрутства підприємств // Економіка України. – 2000. - № 2. – С. 46-50.

7. Возіянова Н.Ю. Проблеми становлення та діагностики банкрутства в Україні // Торгівля і ринок України. Тематичний збірник наукових праць з проблем торгівлі і громадського харчування. – Донецьк: ТОВ «Лебідь», 1997. – С. 131 – 133.

8. Ляшенко Г. Банкрутство в системі державного регулювання // Науковий вісник. – 1999. - № 1. – С. 103-108.

9. Лосєва М.С., Ревтюк Є.А., Петренко В.П. Процедура банкрутства – ефективний важіль примусового удосконалення систем управління суб’єктами господарювання // Регіональні перспективи (Полтава). – 2000. - № 2. – С. 200-201.

10. Пластун О.Л. Визначення сутності поняття «банкрутство» в сучасній науковій літературі // Вісник ЖДТУ. – 2005. - № 2. – С. 256- 261.

11. Ситник Л.С. Автореф. дис. д-ра екон. наук: 08.02.03 / НАН України. Ін-т економіки пром-сті. – Донецьк, 2002. – 32 с.