УДК 330.142.2:336.71

СУТНІСТЬ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ БАНКУ

Бакалавр: Семенюк А.Ф.

Керівник: Ткаченко М.І.

Вінницький фінансово-економічний університет

В статті висвітлено сутність управління фінансових інвестицій банку. Результати цього дослідження полягають у приверненні уваги науковців та банкірів до необхідності поглиблення теоретичних засад та розвитку науково-методичних положень щодо покращення управління банківською інвестиційною діяльністю.

Ключові слова: фінансові інвестиції, інвестиції, комерційний банк, банківська система, кредит.

The article highlights the essence of financial investment bank. The results of this study lies in drawing attention of scholars and bankers need to deepen the theoretical foundations and development of scientific and methodological provisions to improve the management of bank investment activities.

Вступ

Актуальність теми. Сьогодні, в умовах ринкової економіки, що розвивається, усе більше зростає інтерес до питань інвестиційної діяльності комерційних банків. Успішне становлення цієї сфери діяльності банків поряд зі становленням інфраструктури фондового ринку має величезне значення для доль ринкової економіки в Україні. Від діяльності банків на фондовому ринку виграють не тільки керівництво й акціонери, але також їхні контрагенти й позичальники, жителі й підприємства регіону, де функціонують банки, що здійснюють операції із цінними паперами на внутрішньому й зовнішньому ринках України.

Метою цієї роботи є вдосконалення системи ефективного управління

фінансових інвестицій банку.

Основна частина. На сьогодні ситуація в економіці України склалася таким чином, що без значних фінансових вливань її подальший стабільний розвиток є проблематичним. Реальним джерелом для реалізації інвестиційних проектів є інвестиційні ресурси, які українські підприємства можуть отримати від комерційних банків. Через необхідність активізації банківської інвестиційної діяльності особливого значення набуває вдосконалення системи управління цією важливою ділянкою банківського менеджменту.

Банківська інвестиційна діяльність, яка є складовою частиною фінансового й банківського менеджменту, має свої особливості, і тому окремі дослідники розглядають чотири взаємопов'язані функції: фінансове планування, аналіз, регулювання і контроль [5]. Детальний аналіз управлінських функцій у розрізі інвестиційної діяльності комерційного банку здійснили А.А. Пересада і Т.В. Майорова [1].

Одним з основних напрямів підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю є використання комплексного підходу. Комплексний

підхід до управління інвестиційною діяльністю – системно інтегрований процес управління, який підпорядкований єдиному стратегічному задуму, орієнтованому на успішну реалізацію інвестиційної політики банку.

Фінансова інвестиційна діяльність банку регулюється чинним законодавством України і нормативними вимогами НБУ, за якими пряма чи опосередкована участь банку у капіталі будь-якого підприємства чи установи не повинна перевищувати 15 % капіталу банку, а сукупні інвестиції банку мають бути не більшими 60 %. Комерційні банки повинні в своїй інвестиційній діяльності мати тісний контакт з підприємствами. У випадку створення нового підприємства заснування його можливе за допомогою банківського капіталу як в рамках фінансово-промислових груп, так і поза ними. Фінансово-промисловими групами вважаються ті організації та структури, які утворюються шляхом об'єднання промислового і фінансового капіталів. В Україні банкам заборонено виступати в ролі головного підприємства згідно з Законом "Про фінансово-промислові групи".

Комерційний банк може брати участь у санації підприємства: він дає кошти підприємству, натомість одержує його цінні папери. Також можлива і передача державної частки капіталів підприємства в довірче управління банку, замість чого банк зобов'язується інвестувати певну суму коштів у це підприємство.[2]

За допомогою механізмів середнього та довгострокового кредитування комерційний банк може брати участь в інвестиційному процесі. Довгострокові кредити банку є однією з найпоширеніших форм цієї участі. На відміну від засновницьких операцій, використання банківського кредиту стимулює споживачів інвестицій ефективніше використовувати кошти, щоб забезпечити погашення кредиту та відсотків за його користування.[4]

Призначенням довгострокового кредитування є впровадження прямих інвестиційних заходів, реалізації витрат на придбання елементів основного капіталу. Основними джерелами ресурсів для довгострокового кредитування можуть виступати власні кошти банку, державні кошти, а також залучені банком ресурси. Згідно з чинним законодавством комерційні банки в Україні можуть поєднувати банківські, інвестиційні та страхові операції.

Участь комерційних банків в інвестиційному процесі має як позитивні, так і негативні моменти. До позитивних можна віднести наступні: 1. Допуск банків на фондовий ринок сприятиме конкуренції між його учасниками, що означає зменшення витрат емітентів та інвесторів. 2. Вкладення банком коштів у цінні папери диверсифікує його активи, що підвищує стабільність банку, а отже, і надійність збереження коштів вкладників. 3. Взаємопроникнення банківського та промислового капіталу покращує потік інформації, посилює конкурентоздатність банків та виробничого сектора. Володіючи акціями підприємства, банки отримують доступ до депозитів, а також мають вплив на підприємство у поверненості кредитів.

Проте є ряд негативних аспектів щодо участі комерційних банків в інвестиційному бізнесі: 1. Операції з цінними паперами є більш ризиковим видом діяльності, ніж банківська справа. 2. Збитки банків від зміни курсової вартості цінних паперів або невдалого їх розміщення при емісії цінних паперів можуть зашкодити інтересам банків, дестабілізувати банківську систему. 3. Наявність системи страхування депозитів зменшує самосвідомість банкірів. 4. Поєднання банківського та інвестиційного бізнесу здатне спричинити конфлікт інтересів між структурними підрозділами банку. 5. Занадто близькі відносини банку та підприємства внаслідок володіння банком пакетом акцій можуть спричинити ситуацію, коли в разі погіршення фінансового становища підприємства банк буде продовжувати його кредитування, щоб запобігти збиткам від зниження курсової вартості акцій.[3]

Підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю з урахуванням чинника невизначеності залежить від: оптимального поєднання централізації і децентралізації управління інвестиційною діяльністю; науковості процесу організації аналітичного забезпечення управління інвестиційною діяльністю; вироблення нових цілей і завдань щодо вдосконалення організації аналітичного забезпечення методичного апарату управління інвестиційною діяльністю; безперервне вдосконалення управління інвестиційною діяльністю; взаємодія і розумна регламентація; постійність аналітичного забезпечення і інформаційної достатності управління інвестиційною діяльністю; відповідність характеру роботи потенційним можливостям виконавця; безперервність підвищення кваліфікації менеджерів з управління інвестиційною діяльністю.[1]

Для підвищення якості роботи щодо управління фінансовими інвестиціями банку доцільно автоматизувати процеси інвестиційної діяльності. Впровадження нових інформаційних технологій здатне вирішити низку проблем, пов'язаних як із спрощенням системи управління фінансовою діяльністю банку.

Висновок. Головними причинами розвитку управління фінансовими інвестиціями банку є: необхідність максимізації доходності, ліквідності та платоспроможності, розширення дохідної і клієнтської бази банків, зменшення ризикованості кредитно-інвестиційних операцій та оптимізація оподаткування банківських доходів. Вдосконалення системи управління банківською інвестиційною діяльністю має на цей час надзвичайно важливе значення для забезпечення подальшого ефективного розвитку комерційних банків України.

Вдосконалення підходів щодо вдосконалення управління банківською інвестиційною діяльністю має на сьогодні надзвичайно важливе значення для

забезпечення подальшого ефективного розвитку комерційних банків України.

Результати цього дослідження полягають у приверненні уваги науковців та банкірів до необхідності поглиблення теоретичних засад та розвитку науково-методичних положень щодо вдосконалення управління банківською інвестиційною діяльністю в умовах ринкової трансформації економіки.

Список використаної літератури

1. Пересада А.А., Майорова Т.В. Управління банківськими інвестиціями. – К.: КНЕУ. – 2005. – 388 с.

2. Тарасюк Г.М. Управління проектами: Навч. посібник. – К.: Каравела, 2004. – С. 23.

3. Кириченко О., Гіленко І., Ятченко А. Банківський менеджмент: Навч. посібник. –К.: Основи, 1999. – С. 184.

4. Ценные бумаги: Учебник /Под ред. В.И. Колесникова, В.С. Торкановского. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 416 с.

5. Банківські операції: підручник/ А.М. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пуховкіна та ін./ За ред. д-ра екон. наук, проф. А.М. Мороза. 2-ге вид., випр. і доп. – К.: КНЕУ, 2002. – 476 с.