Экономические науки/2.Внешнеэкономическая деятельность

Кармазіна Г.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Недоліки та переваги концепцій формування стратегії розвитку підприємств, які здійснюють міжнародну підприємницьку діяльність

В сучасних умовах господарювання досвід роботи більшості підприємств, які здійснюють міжнародну підприємницьку діяльність показує, що сформований порядок прийняття й реалізації стратегічних рішень не систематизований належним чином, а фахівці й керівники слабко озброєні методологією й технологією керування. Для вирішення подібних питань повинна бути сформована система стратегічного управління, основне призначення якої вчасно формулювати мету розвитку, ставити проблеми й завдання, знаходити способи й організовувати досягнення цілей. Така система повинна базуватись на двох технологіях – технології формування стратегії підприємства і системи. Дослідження показали, що головний недолік теоретичних стратегічних концепцій полягає в тому, що не завжди є можливість вимірювання основних показників стратегії. Наприклад, як досягти конкурентних переваг в своєму напрямку діяльності ? Відомим є той факт, що ідеальної універсальної системи не існує, і не може існувати. Проте найбільш комплексною системою для реалізації моделей стратегічного управління є система збалансованих показників (СЗП) - система комплексної оцінки бізнесу з врахуванням як фінансових і матеріальних, так і нематеріальних факторів. Зазначена система виявилась досить успішною і дуже швидко перетворилась в систему стратегічного управління, інструмент реалізації стратегічних планів.

СЗП є системою показників діяльності підприємства, яка дозволяє виконати вибір власних показників, зв’язати з цілями діяльності підприємства, призначити власника показника, здійснювати контроль і коригування показників. Саме на основі інформації, отриманої в результаті планування, і відбуваються розробка стратегічної карти, котра служить інструментом реалізації базових концепцій, й формування показників. Саме тому, взаємодія СЗП із системою стратегічного управління відбувається, як правило, ще на етапі її створення. Більшість проектів по впровадженню СЗП починається зі збору інформації для формалізації стратегії, а за результатами інтерв’ювання топ-менеджерів й аналізу пропозицій ключових співробітників готується звіт, на основі якого вже розробляється стратегічна карта підприємства. Чотири ключові перспективи (фінанси, клієнти, процеси, міжнародна підприємницька діяльність, навчання й розвиток) дозволяють розподілити цілі таким чином, щоб жодна з сторін господарської діяльності підприємств не була забута і її розвиток відбувався збалансовано. Надалі інформація, що буде збиратися по показниках, стане основою для перегляду й коригування стратегії, а збалансована система показників, у свою чергу, буде стимулювати підприємство більш уважно ставитися до стратегічного планування.

Як ми уже зазначали вище, СЗП повинна базуватись на технології формування стратегії підприємства і системи. У зв’язку з цим, постають такі питання: як ця система буде підтримувати таке формування і, що головне, його реалізацію? Чи зможе СЗП стати базою для вітчизняних підприємств, які здійснюють міжнародну підприємницьку діяльність і в чому буде особливість її використання?

Зважаючи на вищевикладене, виконаємо SWOT-аналіз СЗП (системи збалансованих показників).

Можливості:

1. Необхідність в універсальному інструменті для оцінки діяльності підприємства загалом та оцінки міжнародної підприємницької діяльності зокрема. На багатьох підприємствах існує система контрольних точок, відхилення від яких може призвести до критичних наслідків. Найголовніше те, що ці точки враховують лише фінансові показники і не враховують фактори розвитку підприємства. Звідси – необхідність в універсальному інструменті для здійснення оцінок.

2. Швидка адаптація діяльності підприємства ЗЕД до змін ринкової ситуації. На сьогоднішній день без визначення стратегії, без постійного її коректування неможливо займати помітну позицію на міжнародному ринку.

3. Наявність перспектив для глобалізації та інтернаціоналізації бізнесу.

4. Універсальність використання.

Сильні сторони:

1. Необхідна умова створення стратегічних карт – розробка стратегії підприємства, в рамках якої значну увагу слід приділяти розробці міжнародної маркетингової стратегії.

2. Реалізація стратегії підприємства в конкретних тактичних діях, котрі супроводжуються постійним контролем його показників.

3. Можливість графічної інтерпретації як фінансових, так і не фінансових сторін діяльності підприємства ЗЕД.

4. Доведення стратегії підприємства ЗЕД до конкретних цілей для кожного співробітника, що є один з найскладніших етапів процесу впровадження (особливо з врахуванням відмінностей в ментальності його виконавців). При успішному втіленню СЗП у членів колективу з’являється чіткий орієнтир в діяльності загалом і в міжнародному підприємництві зокрема.

5. Прив’язка до системи мотивації персоналу підприємства, що здійснює міжнародну підприємницьку діяльність в залежності від досягнутих результатів.

Загрози:

1. Спроба розглядати СЗП як панацею від усіх проблем підприємства, що здійснює міжнародну підприємницьку діяльність.

2. Відсутність розробленої міжнародної маркетингової стратегії розвитку на більшості вітчизняних підприємств.

3. Дефіцит кваліфікованих кадрів, котрі володіють стратегічним баченням, адже однією із основ впровадження СЗП є розуміння працівниками підприємства її місії та цілей, а в ідеалі – активна участь в їх розробці.

Слабкі сторони:

1. Впровадження СЗП в умовах невизначеності: досить важко оцінити сам процес втілення СЗП у підприємстві, що здійснює міжнародну підприємницьку діяльність у зв’язку з тим, що для отримання об’єктивних результатів потребуються роки.

2. Відсутність швидких результатів.

3. Ініціатива розробки СЗП може належати лише топ-менеджерам.

4. Важкість оцінки важливості ключових показників, а вибір ключових показників тут є досить відповідальним та неоднозначним процесом. Це стає очевидним, коли відбувається визначення не фінансових показників (зауважимо, що фінансові показники відслідковуються на підприємстві постійно, а визначити не фінансові показники, тим більш на першому етапі, досить важко через їх неоднозначність.

Таким чином, система збалансованих показників переводить місію та загальну стратегію в систему чітко поставлених цілей, задач та показників, котрі визначають ступінь досягнення даних установок. Крім того, впровадження СЗП для більшості підприємств, що здійснюють міжнародну підприємницьку діяльність, надасть можливості щодо: отримання стабільного прибутку, завоювання підприємством цільових ринків, виходу на міжнародні ринки, гнучкого реагування на внутрішні та зовнішні фактори свого функціонування.

Література:

1. Багінський В. В. Вдосконалення маркетингової діяльності на підприємстві / В. В. Багінський // Економіка & держава. – 2009. – №5. – С.57-60.

2. Райко Д. В. Розробка концепції стратегічного управління розвитком маркетингової діяльності підприємства / Д. В. Райко // Вісник Хмельницького національного університету. – 2008. – №5. – С.106-117.

3. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. (Пер. с анг.). - С-Петербург,: Питер Ком, 1999. – С. 56-72.

4. Шацька З.Я. Концептуальні засади реалізації стратегії підприємства: – Вісник Хмельницького національного університету: зб. наук. Праць – Хмельницький : ХНУ, 2007. – №4. – т.2 (94). – С. 183–186.

5. Ал-Газу А. А. Международные маркетинговые стратегии промышленных предприятий Украины и Ближнего Востока / Али Ахмед Мохамед Ал-Газу // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – №3. – С.123-130.