Экономические науки/2. Внешнеэкономическая деятельность.

Яскілка О.О.

Научний керівник: Колєно І.В.

Донецький національний університет економіки та торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Аналіз платіжного балансу України та шляхи його збалансування

Платіжний баланс (далі ПБ) є дзеркальним відображенням економічного стану країни. В сучасних умовах важко прогнозувати чи брати активну участь у міжнародній валютно-фінансовій системі, якщо чітко і реально не збалансувати ПБ. Об'єктивно обумовлені тенденції до зростання взаємозв'язків і взаємовпливів економіки розвинених країн вимагає ретельного підходу до розробки ПБ країни.

На сучасному етапі ступінь залежності української економіки від кон'юнктури світових товарних і фінансових ринків досягла критичної позначки і розгляд питань, пов'язаних з регулюванням зовнішньоекономічного сектора, набуло особливої актуальності.

Метою даного дослідження є розгляд особливостей платіжного балансу в Україні та визначення його основних проблем.

Підґрунтям для дослідження питань щодо сутності платіжного балансу стали роботи таких вчених, як Дж. Кейнс, Т. Вахненко, Ю. Іваненко, А. Мамішев, В. Загорський, З. Луцишин, В. Шевчук та інші.[1,2]

Платіжний баланс (ПБ) являє собою кількісне і якісне вираження масштабів, структури і характеру зовнішньоекономічних зв'язків держави.

У січні 2012 року були зроблені дослідження щодо ПБ. Результати цих досліджень показали, що платіжний баланс України, за підсумками 2011 року, виявився дефіцитним. Основні данні приведені у таблиці 1.

Табл.1

Показники ПБ України	2010	2011
Сальдо	+ $ 5031 млрд.	- $ 2448 млрд.
Дефіцит	$ 3 млрд.	$ 9,3 млрд.
- у % від ВВП	5,5%	2,2%

У грудні 2011 року дефіцит платіжного балансу України скоротився до 91 млн. доларів у порівнянні з попереднім показником в 870 млн. доларів за оцінкою стану платіжного балансу НБУ.

При цьому кумулятивне негативне сальдо зведеного платіжного балансу за минулий рік склало 2448 млрд. доларів порівняно з позитивним в 5031 млрд. доларів за 2010 р.

За даними НБУ, платіжний баланс в грудні профінансували за рахунок резервних активів. У той же час золотовалютні резерви України за вказаний період скоротилися на 61,4- до 31,7 млрд. доларів. Разом з тим, Міжнародний валютний фонд прогнозував дефіцит платіжного балансу на рівні в 5,3% в нинішньому році, порівняно з 3,8% у минулому.

В цілому за минулий рік дефіцит поточного рахунку збільшився в 3,1 рази - до 9,3 млрд. доларів (5,5% від ВВП), у порівнянні з 3 млрд. доларів (2,2% від ВВП) в 2010 році. За оцінкою НБУ головними факторами росту є збільшення вартісних обсягів імпорту енергоносіїв (на 8,8 млрд. доларів у порівнянні з 2010-м), розширення внутрішнього попиту, пов'язаного з реалізацією низки інвестиційних проектів (імпорт продукції машинобудування збільшився на 7,3 млрд. доларів), погіршення у другому півріччі зовнішньої кон'юнктури на світових товарних ринках, збільшення виплат доходів по інвестиціям (на 2,5 млрд. доларів).

Головною проблемою дефіциту платіжного балансу була готівкова валюта, яка «втекла» з банківського сектора. У вересні 2011 року, відтік готівкової валюти з банківського сектора склав 1841 млрд. доларів. Це майже в три рази більше, ніж у серпні поточного року. Всього в 2011 році загальна кількість готівкової валюти збільшилася на 7,8 млрд. доларів

Дефіцит поточного рахунку Україна в минулому році може збільшитися до 4,5% від ВВП. Планувалося, що дефіцит буде покритий за рахунок профіциту фінансового рахунку і не загрожує гривні. При цьому, профіцит з фінансових та капітальним рахунками в Україну в грудні виріс на 89% - до 1,1 млрд. доларів, у той час як листопадовий показник становив 580 млн. доларів.

Збільшення профіциту було в першу чергу обумовлено зростанням надходжень прямих іноземних інвестицій (до 842 млн. доларів) і обсягів чистих залучень реального сектора по кредитах і облігаціях (до 1,6 млрд. доларів). Крім того, скоротився приріст готівкової валюти поза банками.

Крім цього, банківський сектор продовжує скорочувати свою зовнішню заборгованість за кредитами і облігаціями (чисті виплати в грудні склали 942 млн. доларів), а також урядом було вироблено планове погашення облігацій внутрішньої державної позики на 600 млн. доларів.

Ефективності у збалансуванні платіжного балансу Україні доцільно досягти, застосовуючи такі заходи:

1. У пошуках джерел погашення дефіциту платіжного балансу промислово розвинені країни мобілізують кошти на світовому ринку капіталів у вигляді кредитів банківських консорціумів, облігаційних позик. У зв'язку з цим активно беруть участь комерційні банки (особливо євробанки) в покритті дефіциту платіжного балансу. Перевагою банківських кредитів в порівнянні з кредитами міжнародних валютно-кредитних і фінансових організацій є їхня більша доступність і не обумовленість стабілізаційними програмами. Однак банківські кредити відносно дорогі й важкодоступні для країн, що мають велику зовнішню заборгованість.

2. До тимчасових методів покриття дефіциту платіжного балансу ставляться також пільгові кредити, отримані країною по лінії іноземної допомоги.

3. У зв'язку з активним залученням іноземних кредитів для балансування платіжного балансу зовнішня заборгованість стала глобальною проблемою. Остаточним методом балансування платіжного балансу служить використання офіційних валютних резервів.

4. В сучасних умовах золото як загальне платіжне засіб використовується: по-перше, в обмежених розмірах і лише в останню чергу, коли вичерпані всі інші можливості, по-друге, в опосередкованій формі шляхом його попередньої реалізації на світових ринках золота в обмін на національні кредитні гроші , в яких прийнято укладати торговельні й кредитні угоди та здійснювати міжнародні розрахунки.

5. Головним засобом остаточного збалансування платіжного балансу служать резерви конвертованої іноземної валюти.[3]

У ході аналізу платіжного балансу України за 2011 р. було з'ясовано, що платіжний баланс України за 2011 р. свідчить про зафіксоване зменшення сальдо поточного рахунка платіжного балансу та збільшення дефіциту поточного рахунку. На це вплинуло чимало причин.

Таким чином, без масштабних цілеспрямованих заходів не доводиться сподіватися, що темпи зростання доходів держбюджету будуть адекватні темпам зростання витрат на обслуговування платіжного балансу. У той же час необхідність термінової мобілізації значних ресурсів для поточних виплат по платіжному балансу може привести до істотної корекції ринкових макрорегуляторів, шляхом посилення режиму зовнішньоекономічної діяльності, введення валютних обмежень, повернення до кредитної емісії, обмеження незалежності НБУ і т. д. є важливим об'єктом регулювання як всередині держави, так і в міждержавних відносинах.

Література:

1. Вахненко Т.П. Платіжний баланс у світовій валютно – фінансовій системі // Фінанси України. – 2009. - №11. – с.143 – 152.

2. Шевчук В. Взаємодія зростання ВВП і рахунків платіжного балансу - поточного і фінансового / В. Шевчук// Вісник НБУ. - 2010. - №7. - ст. 32-37.

3. Шкляр А. І. Платіжний баланс України: чинники кризи і механізми відновлення рівноваги / А. І. Шкляр // Актуальні проблеми економіки. – 2010. - №6 (108). – С. 266-271.

4. Офіційний сайт НБУ // www.bank.gov.ua.