Федан Д. М.

ДонНУЕТ імені Михайла Туган-Барановського

Результати та перспективи подальшого членства України у Світовій організації торгівлі

 

З 2008 року Україна є повноправним членом Світової організації торгівлі (СОТ), яка визначаючи правила торгівлі країн-членів, певною мірою обмежує можливості реалізації національних економічних інтересів внаслідок скорочення спектра інструментів торговельної політики, які раніше були виключно компетенцією національних урядів.

Тому вважаємо актуальним дослідити результати впливу членства України у СОТ на економіку країни.

Як свідчать результати круглого столу «Три роки в СОТ: наслідки та виклики для національного виробника», який відбувся восени 2011 р., з моменту вступу до  організації Україна більше втратила, ніж набула. Так голова Федерації роботодавців України Дмитро Олійник зазначив, що з 1 січня 2011 року Україна в рамках зобов'язань перед СОТ обнулила імпортні збори на алкогольну продукцію, і в результаті виробництво виноградних вин на Україну за 6 місяців поточного року скоротилося на 41,3%, а імпорт свинини зріс у 2,9 рази, при цьому частка імпорту становить майже 40%. У свою чергу президент індустріальної групи «УПЕК» Анатолій Гіршфельд відзначив, що, вступивши три роки тому в СОТ, Україна відкрила кордони, тим самим, добивши національного виробника. За його даними, наприклад в Харківській області, на сьогоднішній день ВВП на душу населення на рік становить $ 2,5 тис., тоді як у Китаї він в три рази більше [2].

До основних проблем, з якими зіткнулись вітчизняні виробники після вступу України до СОТ можемо віднести: неспроможність конкурувати з іноземними підприємствами через кризовий стан економіки, занепад вітчизняного виробництва, закритість для бізнесу інформації щодо проведення переговорів при вступі у СОТ, відсутність у національних виробників доступу до кредитування, корупція, незбалансована податкова система та інші.

Ці факти свідчать про те, що Україна підписала не зовсім вигідні для себе умови членства в СОТ, і на той момент економіка країни була не готова до цього.

 Науковці вважають, що Україні необхідні преференції для національного виробника і злагоджена робота влади.

У зв’язку з цим вважаємо доречним рішення уряду скористатися правом членів СОТ, яке свідчить про те, що після завершення трирічного періоду країни - учасниці можуть подавати лист з пропозиціями змін тих чи інших параметрів входження до цієї організації. У першу чергу Україна буде ініціювати перегляд митних ставок на продукцію авіа-, судно- і автомобілебудування, а також легкої і харчової промисловості.

Нагадаємо, що на сьогодні «Укравтопром» є чи не єдиним галузевим об'єднанням, яке голосно заявило про свою позицію у перегляді митних ставок і активно домагається позитивного результату.

Так, наприкінці вересня президент корпорації «Богдан» Олег Свинарчук заявив про те, що умова вступу України до СОТ, що передбачає зведення ввізного мита на легкові автомобілі нанівець, має бути переглянута. В іншому випадку, на його думку, країна може втратити власне автовиробництво. При цьому зазначимо, що на цей час в Україні створені потужності з виробництва майже 450 тисяч автомобілів, і важливу роль у цьому процесі зіграли саме закони щодо захисту вітчизняного автовиробництва, які діяли до вступу України до СОТ.   У найближчий час українська автомобільна промисловість може вийти на новий етап розвитку, що неможливо без відповідного захисту ринку [1].

Поряд з цим Всеукраїнська асоціація автомобільних імпортерів і дилерів (ВААІД) оприлюднила інформацію, згідно з якою Україна подала заявку до Секретаріату СОТ на проведення консультацій із зацікавленими сторонами про відновлення мита на імпорт легкових авто з 10 до 25%, а також фіксації його на найближчі 15 років. Як вважають у ВААІД, це не тільки спричинить зростання цін на автомобілі, а й призведе до чергового сплеску «сірого» імпорту.

У свою чергу, експерти групи AUTO-Consulting припускають, що даний конфлікт інтересів буде вирішений на користь автовиробників. Справа в тому, що європейці побічно зацікавлені в збереженні і навіть збільшенні мит, оскільки побоюються, що Україна може стати плацдармом для експансії на ринок ЄС зібраних на її підприємствах китайських або корейських автомобілів. І, оскільки мито розповсюджуватиметься не тільки на імпорт авто в Україну, а й на експорт подібних машин в країни ЄС, воно може стати своєрідним захисним бар'єром. А тому в України великі шанси, що  її пропозиції отримають підтримку країн ЄС [1].

Таким чином, можемо зробити висновок, що за умови успішного розгляду клопотання України, деякі галузеві виробники, зокрема машинобудування, зможуть захистити себе від іноземної експансії. Але тільки завдяки державній стратегії з підвищення конкурентоспроможності вітчизняного продукту, вмілим діям уряду і преференцій національним виробникам з боку держави ми зможемо безболісно стати повноправними учасниками світових торговельних відносин.

 

Література:

1. Герасимова О. Україна змінить умови членства в СОТ?  [Текст]. – Режим доступу: <http://www.ukrrudprom.ua/digest/Ukrana_zmnit_umovi_ chlenstva_v_SOT.html>.

2. Украина потребует пересмотра условий членства в ВТО  [Текст]. – Режим доступу: <http://www.zolotoyveter.com/delovye_novosti/ukraina_ potrebuet_peresmotra_uslovij_chlenstva_v_vto>.

3. Три года в ВТО: результаты и новые вызовы для отечественного производителя [Текст]. – Режим доступу: <http://www.lawgroup.com.ua/ru/news/216/>.