ас. Олексіч Ж. А.

ДВНЗ «Українська академія банківської справи НБУ», Україна

Науково-методичні засади визначення чистого кінцевого ефекту від реалізації державних цільових програм і проектів

Аудит ефективності є однією з найбільш розповсюджених форм проведення зовнішнього незалежного фінансового контролю. Головною його відмінністю є цільова спрямованість з одночасним поєднанням принципів економічної ефективності. Однак, поряд з низкою переваг він непозбавлений недоліків, зокрема, це відсутність визначення розрахунку чистого кінцевого ефекту від реалізації державних програм та проектів, пов’язаних із використанням національних ресурсів. Це, в свою чергу, дало б змогу наочно побачити ефективність реалізації даних програм та проектів, працювати з грошовим вираженням, а це б істотно спростило процес аналізу та контролю за ефективним використанням державного майна.

При обранні тієї чи іншої цільової програми держава керується своїми цілями, завданнями, функціями. На думку видатних економістів К.Р. Макконела та С.Л. Брю основними економічними цілями держави є наступні [1, С.9]:

· Економічне зростання.

· Повна зайнятість.

· Економічна ефективність

· Стабільний рівень цін.

· Економічна свобода.

· Справедливість розподілу доходів.

· Економічні гарантії.

Фактично, реалізація кожної окремої економічної цілі держави має позитивно позначитись на добробуті суспільства країни. Зваживши все вищезазначене, ми можемо перейти до вирішення методичної проблеми визначення кінцевого ефекту від реалізації проектів при проведенні аудиту ефективності державних цільових програм і проектів. Об’єднуючи всі складові економічної мети функціонування держави як економічного суб’єкту ми пропонуємо наступний науково-методичний підхід до визначення кінцевого ефекту від реалізації проектів, пов’язаних із використанням національних ресурсів (див. формулу 1).

(1)

де ∆К – фактичний абсолютний приріст культурної складової доходів домогосподарств;

Δg – приріст темпів економічного зростання;

Δπ – величина скорочення темпів інфляції;

f – коефіцієнт, який визначає ступінь економічної свободи;

Ej – показник економічної справедливості розподілу доходів, який виражає приріст коефіцієнту Джині в результаті реалізації проектів, пов’язаних із використанням національних ресурсів;

Y₀ – доходи домогосподарств до початку впровадження державних цільових програм і проектів;

T – поточне податкове навантаження, представлене у грошовій величині, на яку зменшуються поточні доходи домогосподарства.

Аудит ефективності повинен відповідати на питання наскільки економічно доцільне є запровадження та реалізація тих чи інших державних проектів. Відповідно, з цих позицій, розрахунок кінцевого ефекту від реалізації проектів, пов’язаних із використанням національних ресурсів не є остаточною величиною, адже не розкриває ефективність таких державних перетворень. Для вирішення питання економічної ефективності ми пропонуємо в ході проведення аудиту ефективності, скоригувати показник кінцевого ефекту на величину початкових інвестицій на його реалізацію для одержання чистого кінцевого ефекту від реалізації проектів, пов’язаних із використанням національних ресурсів, який має наступний аналітичний вигляд (див. формулу 2).

, (2)

де ΔNK – чистий кінцевий ефект від реалізації проектів, пов’язаних із використанням національних ресурсів;

І₀ – величина початкових інвестицій.

При розрахунку чистого кінцевого ефекту від реалізації проектів, пов’язаних із використанням національних ресурсів всі показники порівнюються на одну дату, і, відповідно, дані про кінцевий ефект і початкові інвестиції дисконтуються на єдиний момент у часі. Такий підхід при здійсненні аудиту ефективності надає можливість наочно побачити ефективність реалізації проектів та працювати з грошовим вираженням, що істотно спрощує процес аналізу та контролю за ефективним використанням державного майна.

Використання даного показника при проведення аудиту ефективності надасть можливість істотно підвищити рівень контролю на всіх стадіях реалізації програм та проектів, пов’язаних із використанням національних ресурсів. Використання показника кінцевого ефекту надає нового бачення реалізації на практиці методичних засад аудиту ефективності, який розглядається, на сьогодні, в якості найбільш оптимального при проведенні контролю за використанням державних ресурсів.

Список літератури

1. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика : пер. с англ/ К. Р. Макконнелл, С. Л. Брю. – 14-е изд. – М. : ИНФРА-М, 2003. – XXXVI, 972 с.

2. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов [Electronic resource]/ Адам Смит. - Электрон. текстовые дан.. - К.: Ніка-Гейм, 2008: цв.

3. Форд Г. Моя жизнь, мои достижения; Сегодня и завтра : пер. с англ./ Г. Форд. – М. : Время, 1927. – 473 с.

4. Фридмен М. Количественная теория денег : пер. с англ./ М. Фридмен. – М. : Эльф пресс, 1996. – 131 с.