Дем’яненко О.В.

Наук.керівник: Сардак О.В., к.е.н., доцент

Донецький національний університет економікиі торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

ОСОБЛИВОСТІ СТРЕС-МЕНЕДЖМЕНТУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Управління стресом - це необхідна умова ефективної професійної діяльності. Робота без стресу неможлива, навіть самий доброзичливий колектив і найспокійніша посада не гарантують повного позбавлення від стресорів. Винятком не є колектив ТОВ "РУШ". А якщо стрес на роботі не можна попередити - з ним потрібно вміти боротися, і використовувати усвідомлене управління стрессом, бо він - надійний союзник в цій боротьбі [1].

Існує ряд факторів, які можуть викликати стрес на роботі. Для ТОВ "РУШ", яке є об'єктом дослідження, найбільш характерні такі причини стресу, як: необхідність приймати відповідальні оперативні рішення в умовах нестабільної економічної ситуації в країні і загострення конкурентної боротьби; недостатньо чітке визначення посадових обов'язків керівників і фахівців, розмиті межі повноважень; необхідність виконувати сумісні функції; невизначеність сфер відповідальності; дуже високий темп роботи; стресогенні події поза сфери професійної діяльності; низька опірність стресу.

Стреси можуть носити помірний і серйозний характер. Несильні стреси (зустресси, юстресси) неминучі і навіть корисні: вони мобілізують працівника і сприяють продуктивній адаптації до мінливих умов. При цьому зростає інтенсивність праці, швидкість виконання операцій, поліпшуються увага, мислення, реакція. Серйозну небезпеку представляють дистресси - негативні стани, що виникають внаслідок нестачі ресурсів для адекватної відповіді на агресивні зовнішні виклики. Саме вони мають руйнівну силу, оскільки запропоновані ними вимоги перевищують допустимий рівень.
Високі стресові навантаження зумовлюють виникнення важкого професійного дистресу - синдрому вигорання. Він являє собою сукупність неспецифічних фізіологічних, психологічних і поведінкових реакцій суб'єкта, що розвиваються на фоні хронічного стресу. Небезпека вигорання полягає в тому, що це не короткочасний минущий епізод, а довготривалий процес згорання "дотла". Надмірна зайнятість з постійним психологічним навантаженням, ускладнена напруженими соціальними і діловими контактами, веде до життя в стані затяжного стресу, накопичення негативних наслідків, виснаження запасів життєвої енергії, серйозних особистісних і професійних розладів. [3]

На думку С. Шекшні, професійний стрес менеджера характеризується рядом специфічних синдромів, зокрема: синдром "відкладеного життя" - пріоритетність виробничих завдань і відкладання "на потім" інших справ (сім'я, друзі, відпочинок); синдром "організаційної алексетимії" - емоційна стерильність, неупередженість, відсутність емпатії, "смаку" життя; синдром "агедонії" - знижена здатність отримувати задоволення, нездатність до позитивного сприйняття життя.

Серйозною проблемою для ТОВ "РУШ" в даний час є профвигорання управлінського персоналу. Особливо до нього схильні топ–менеджери підприємства. У зв'язку з цим на підприємстві актуалізується питання, що пов'язані з використанням сучасних стратегій і методів стрес-менеджменту.

Так, існує три основні стратегії стрес-менеджменту:

1.відхід від проблеми.

2. зміна проблеми.

3. зміна ставлення до проблеми. [2]

Так, щоб попередити появу стресів у персоналу, підприємству рекомендується розробка і впровадження спеціальної програми з управління стресом. Мета цієї програми - зміцнення професійного здоров'я і благополуччя, зменшення випадків виникнення професійних захворювань і деформацій у персоналу.

Важливе місце в системі стрес-менеджменту повинні займати заходи щодо елімінуванню факторів стресу - дії, які пом'якшують або негативні стану об'єкта внаслідок дистрессів, або зменшують частоту їх появи. Головною метою цієї діяльності є підтримка стресу в межах допустимого рівня, зниження сензитивності і підвищення стресостійкості на основі системи моніторингу, профілактики і психогігієни стресів.

Використання сучасних прийомів стрес-менеджменту на підприємстві дозволять корегувати поведінку працівників і забезпечить підвищення ефективності їх праці. Уміння менеджера керувати стресовими ситуаціями, формувати відповідні моделі управління поведінкою персоналу на основі здорового копінгу (поведінки щодо запобігання стресу) є одним з найбільш перспективних напрямків стрес-менеджера.

Список використаної літератури:

1.                        [Електроний ресурс] – Режим доступу: http://strana-sovetov.com/career/3977-stress-management.html

2.                       Стратегии стресс-менеджмента - [Електроний ресурс] – Режим доступу: http://stress.depressii.net/index.php?s=&w=7&a=5&sid=3c5a7fcd62118ac1c25a88d9f4c9ed30

3.                       Журнал «Управление персоналом», №2, 2011, статья Хохлова Т.П., «Стресс менеджмент и его роль в преодолении профессиональных деформаций персонала в условиях посткризисного развития