Экономические науки/5.Управление трудовыми
ресурсами
К.е.н.
Іляш О.І.
Львівська
комерційна академія, Україна
Загрози
порушення медико - соціального клімату в Україні: регіональний вимір
Швидкі темпи економічного
розвитку країни переплелися як в
позитивні, так і негативні сторони науково-технічного прогресу й
індустріалізації. Сукупність факторів навколишнього середовища (природних,
соціально-економічних, антропогенних) може впливати на все населення, окремі
його групи і на кожну людину як однонаправлено (в позитивну або негативну
сторону), так і різноспрямовано. Наприклад, негативний вплив на здоров'я людей
несприятливої екологічної ситуації може пом'якшуватися або повністю
нівелюватися хорошими соціально-побутовими умовами - повноцінним харчуванням,
просторим, комфортним житлом, систематичним відпочинком в екологічно чистій
місцевості, хорошим медичним обслуговуванням тощо. Сьогодні, загроза порушення
медико - соціального клімату у країні відбувається через значну захворюваність населення.
Окрім того додамо, що як негативні, так і позитивні фактори
навколишнього середовища, впливаючи на здоров’я всього населення або значну
його частину, майже ніколи не викликають однакових наслідків для усього
населення [3, C.205]. Ця
закономірність обумовлена низкою обставин: біологічними особливостями організму
кожної окремої людини, наявністю або відсутністю шкідливих звичок, віком,
інтенсивністю і характером праці, побутовими умовами і т.д., тому негативні
антропогенні фактори не служать фатальною причиною погіршення здоров'я людей,
що живуть в околі впливу цих факторів. Кожен потенційно патогенний фактор
створює тільки передумови погіршення здоров'я - збільшує ризик захворіти, стати
інвалідом, померти в молодому віці тощо. При цьому, чим сильніше виражені ці
передумови і чим більша чисельність населення підвладна їх впливу, тим вища
ймовірність їх прояву у вигляді зниження здоров'я. Тому можна з достатньою
підставою виділяти регіони України з високим, середнім і низьким рівнем
антропогенних (техногенних) передумов погіршення здоров'я населення, а відтак
збільшення захворюваності населення (рис. 1).
Рис. 1. Регіональні темпи приросту захворюваності населення (2010/2000, %)
Дані рис. 1. свідчать про
зростання рівня захворюваності населення у всіх регіонах України. Так, до
регіонів з критичним рівнем захворюваності населення у 2010 р. слід віднести
Дніпропетровську, Житомирську, Кіровоградську, Миколаївську та Тернопільську
області, у яких темпи росту захворюваності населення склали 10,3; 10,7; 15,5;
12,7; 11,3 % відповідно. При цьому найнижчими темпами зростання захворюваності
за досліджуваний період
характеризуються Волинська (3, 9
%), Закарпатська (2,5 %), Харківська (0,9 %) області та м. Київ (3, 1%).
Особливу увагу привертає
домінування в структурі захворювань при виході на інвалідність злоякісних
новоутворень візуальних локалізацій: молочної залози – 1 місце, щитовидної
залози – 3 місце, шийки матки – 4 місце [1]. При цьому високий рівень
захворюваності обумовлений значною мірою не лише екологічними чинниками, але
й ризиками, що зумовлені недостатністю
виявлення хвороб на ранніх, доклінічних стадіях; низьким рівнем оснащеності
закладів охорони здоров’я області медичним обладнанням, необхідним для
своєчасної діагностики, лікування та надання інтенсивної допомоги,
незадовільною організацією процесу діагностики та лікування; відсутністю
системи активного запобігання захворюваності на основі стандартизованої системи
диспансеризації населення; недостатньою
інформованістю населення про чинники ризику та можливість запобігання різного
роду захворюванням тощо.
Про критичний стан системи охорони
здоров’я України, а, відтак, і низький рівень безпеки трудового потенціалу
свідчать показники динаміки чисельності інвалідів. Так, загальна чисельність
інвалідів в Україні станом на 1 січня 2011 р. склала 2,71 млн. осіб. Окрім того слід відзначити постійне зростання
кількості інвалідів у загальній
структурі населення країни чисельність яких на початок 2010 р. склала 5,9% (2,71 млн. осіб) проти
3,0% (2,1 млн). у 1994 р. [2].
Додамо також, що до загроз безпеки
відтворення населення слід віднести і збільшення кількості дітей-інвалідів в Україні. Сьогодні діти-інваліди
становлять 6,1% (понад 165 тис. дітей у віці до 18 років) від загальної
кількості інвалідів. Серед головних причин експерти називають уроджені аномалії
– 2,3%, хвороби нервової системи - 2,1%, розлади психіки й поведінки – 14,4%. У
регіональному зрізі найбільша кількість дітей-інвалідів 2010 р. реєструвалася в
Донецькій (13717 дітей – 8,3%), Дніпропетровській (11 290 – 6,8%), Львівській
(10 355 – 6,3%) и Харківській (8 806 – 5,3%) областях [1].
Зауважимо, що негативний медико –
соціальний клімат, зокрема посилення процесів захворюваності населення актуалізують
проблеми виявлення ризиків інвалідизації населення в регіонах України та
потребують обґрунтування пріоритетних напрямів розвитку системи охорони
здоров'я та її підсистем, шляхів та напрямків медико-соціальної профілактики
захворювань, первинної медико-санітарної допомоги, підвищення ефективності та
якості медичної допомоги в цілях зміцнення системи соціальної безпеки держави.
Література:
1. Бахтєєва Т. В Україні постійно зростає кількість інвалідів// Т. Бахтєєва/ «BNBnews» 2012/ Режим доступу: http://bnbnews.com.ua/news/community/_v_ukraini_postiyno_zrostae_kilkist_invalidiv_bahteeva_2913/
2. Рання діагностика онкозахворювань та
підвищення якості профоглядів – шляхи зниження інвалідизації населення//
Офіційний сайт Головного управління охорони здоров'я та медицини катастроф
Черкаської облдержадміністрації/ Режим доступу: http://zdrav.ck.ua/?lng=ukr§ion=news&id=880/ Сайт оновлено 12.08.2010 р.
3. Соціально-економічний стан України: наслідки для
народу та держави: національна доповідь / за заг. ред. В.М. Гейця (та ін.). –
К. : Вид-во НВЦ НБУВ, 2009. – 687 с.