Мороз В. В., Мамалига С.В.

Вінницький національний аграрний університет

ВИКОРИСТАННЯ АГРОМАРКЕТИНГУ ПІДПРИЄМСТВАМИ АПК.

Анотація. У статті розглянуто питання щодо необхідності формування і функціонування системи агромаркетингу, визначено його роль в управлінні сільськогосподарським підприємством.

Вступ. В умовах постійного розвитку та динамічних змін ринку сільськогосподарської продукції виникає необхідність формування маркетингової системи, яка забезпечить реакцію товаровиробника на потреби ринку. Перебуваючи в умовах, наближених до чистої конкуренції, аграрні підприємства постали перед проблемою пошуку найбільш раціональних каналів збуту своєї продукції, формування прямих зв’язків з кінцевими споживачами, що дасть можливість вивчати та задовольняти їх потреби і, як результат, отримувати більший прибуток Вирішенню цих завдань може сприяти активне застосування маркетингу в діяльності аграрних підприємств.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У розробку питань формування агромаркетингової діяльності значний внесок зробили такі науковці як Артімонова І. В., Дудар Т. Г., Звягінцева О. Б., Колишкіна Н. І., Соловйов І. О. Цим питанням займались відомі українські вчені Андрійчук В. Г., Островський П., Притула Н., Саблук П., Ципкін Ю. А., Люкшинова А. Н., Пакуліна А.А. та інші.

Метою є обґрунтування доцільності використання агромаркетингу в діяльності сільськогосподарських підприємств.

Результати досліджень. Агромаркетинг на сьогоднішній день є одним з найважливіших елементів підприємницької діяльності сільськогосподарських підприємств, який забезпечує ділову активність та підвищення ефективності роботи. Також він є координуючим центром, джерелом інформації й рекомендацій не тільки ринкової, а й виробничої, науково-технічної й фінансової політики аграрного підприємства [2].

Маркетинг в галузі агропромислового виробництва як комплексна ринкова діяльність представляє собою систему поглядів та дій, пов’язаних вивченням потреб, можливостей виробництва та обміну з метою задоволення усіх потреб з найменшими витратами і найбільш повним споживацьким ефектом. Всі роботи з рослинництва та тваринництва є об’єктом впливу агромаркетингу, завдання якого – сприяти виробництву сільськогосподарської продукції необхідної кількості та якості з урахуванням факторів зовнішнього і внутрішнього середовища, забезпечуючи прибуток аграрним підприємствам.

Аграрні підприємства, як і підприємства інших галузей, потребують інформації задля організації ефективного збуту своєї продукції: про кон’юнктуру ринку, можливі канали реалізації, перспективні сегменти ринку, консалтингові послуги, прогноз розвитку товарних ринків і т.д. Надати таку інформацію покликана маркетингова служба, яка має виконувати наступні функції: провадити і координувати збутові дії, вибирати найбільш вигідні ринки збуту; рекомендувати виробництву види, об’єми і терміни постачання продукції; здійснювати матеріально-технічне постачання та інші функції [6].

Враховуючи особливості, притаманні сільськогосподарському виробництву (залежність результатів діяльності підприємства від природних умов, незбігання робочого періоду і періоду виробництва, сезонність виробництва й отримання прибутку), агромаркетинг відрізняється від інших видів маркетингу (промислового, комерційного, банківського і т. д.).

Можна відмітити наступні особливості агромаркетингу, які необхідно враховувати при розробці маркетингових заходів і просуванні сільськогосподарської продукції:

- залежність результатів маркетингової діяльності від природних умов зумовлює необхідність розробки моделей виробничо-збутової діяльності з орієнтованими розрахунками;

- обмеженість пропозиції природних ресурсів й агросировини;

- роль і значення товару, виробленого аграрним підприємством;

- виробництво одного виду продукції багатьма товаровиробниками, невелика частка ринку спричиняє незахищеність окремого товаровиробника;

- продукція сільського господарства дуже громіздка, що зумовлює труднощі при транспортуванні та зберіганні, потребує необхідність розвитку системи зберігання, переробки, реалізації в максимально стислий термін;

- сезонність виробництва й одержання продуктів сільського виробництва;

- залежність результатів маркетингової та виробничої діяльності від якості та інтенсивності використання землі [4].

Маркетингова діяльність у сфері управління підприємствами складається з окремих елементів (виявлення та прогнозування попиту на сільгосппродукцію, планування асортименту, організація і вдосконалення її збуту та ін.), які знаходяться у зв’язку один з одним, виконуються в певній послідовності і складають систему, що дозволяє розглядати її як ринкову концепцію управління [1].

В змістовному аспекті система маркетингу представляє собою організаційну і функціональну цілісність, усі складові якої гармонічно взаємопов’язані. Система може ефективно діяти тільки при її проектуванні, моделюванні, формуванні, організації, та управлінні її функціонуванням.

Система агромаркетингу складається з п’яти підсистем: інформаційного забезпечення; агромаркетингових досліджень: управління агромаркетингом;

інфраструктура агромаркетингу; стратегічного та оперативного управління (рис.1).Ефективно діюча система управління маркетингом забезпечує довгостроковий прибуток та стійке стабільне положення підприємства на ринку [3].

Рис.1 Структурна модель системи маркетингу в АПК

Специфіка агропромислового виробництва та збуту сільськогосподарської продукції окремими підприємствами визначає різноманіть конкретних схем маркетингу. Однак усі вони базуються на сукупності головних принципів, серед яких:

- вивчення стану і динаміки споживчого попиту та використання отриманих даних в процесі розробки та прийнятті господарських рішень;

- максимальне прилаштування виробництва до вимог ринку з метою поліпшення ефективності функціонування підприємств, в якості критерію якого виступає прибуток;

- вплив на ринок та споживчий попит за допомогою таких засобів, як реклама, стимулювання збуту та формування їх у напрямку, який є необхідним для підприємства [5].

Висновок. Принципи агромаркетингу повинні стати головними в управлінні, тому що практично усі агропромислові підприємства в умовах ринкової економіки основну увагу приділяють таким питанням як: реалізація продукція, збільшення доходів, вивчення конкурентів, коливання цін та інше. Використання цих принципів дозволить створити підприємства орієнтовані, як на реальних так і на потенційних споживачів.

Література

1. Артімонова І. В. Формування системи аграрного маркетингу на регіональному рівні / І. В. Артімонова // Формування ринкових відносин в Україні. – 2010. – №4. – С.166 –170.

2. Артімонова І. В. Особливості формування і функціонування служби маркетингу на аграрних підприємствах / І. В. Артімінова // Формування ринкових відносин в Україні. - 2010 - №1.- С.82 -85.

3. Дудар Т.Г. Організаційно-економічні засади формування і розвитку системи агромаркетингу / Т.Г. Дудар // Економіка АПК. – 2005. – №10. - С. 89 -96.

4. Звягінцева О. Б. Агромаркетинг як підґрунтя ефективного маркетингу продовольчих товарів / О. Б. Звягінцева // Економіка АПК. – 2010. - №12. - С. 80 - 86.

5. Колишкіна Н. І. Особливості управління маркетинговою діяльністю в аграрній сфері / І.Н Колишкіна // Агросвіт. - 2008. - №2. - С. 24 -27.

6. Міщенко Д. А. Аграрний маркетинг в системі управління діяльністю підприємства на вітчизняному продовольчому ринку / А.Д. Міщенко // Агросвіт. – 2008. - №13. - С. 27 -30.

7. Соловйов І. О. Організаційні рішення в системі агромаркетингу / І.О. Соловйов // Економіка АПК. - 2006. - №10. - С. 98 -103.