Самченко Ю., Сосновська О., студентки

Науковий керівник: Герасименко Ю.В., к.е.н., доцент

Вінницький національний аграрний університет, Україна

 

Сила самомотивації людини

 

Вступ. В кожної людини в житті є певна мета, до якої деякі люди йдуть стрімко, не жаліючи себе, крок за кроком піднімаються до омріяного, а інші чекають «подарунка долі» і навіть не намагаються зробити хоча б щось, щоб бути ближчим до своєї мети.

Звичайно, не завжди все дається легко, досить часто буває, що ви ставите собі мету, яку дуже хотіли б досягнути, але з якихось причин, так і не дійшли до її реалізації або ж, не до кінця виконали її. Щоб цього не відбувалося, потрібно правильно самомотивувати себе.

Основна частина. Менеджерів завжди цікавили мотиви, які спонукають людину до праці за чужим завданням. Актуальність мотивації наростала з розширенням особистих свобод, перетворенням працівника в часткового підприємця, внаслідок чого традиційні заходи стримування і пригнічення переставали спрацьовувати. Тому серед функцій менеджменту особливе місце посідає мотивування. Але не менш важливим є вміння менеджера до самомотивації. Самомотивація – це:

-       замінювати негативні емоції на позитивні;

-       образно зменшити проблему, не приймаючи її близько до серця;

-       вирішувати проблеми відразу, а не відкладати і постійно думати про них.

Мотивуйте себе позитивними цілями, які б ви хотіли досягти. Змінити своє відношення до важких, нецікавим і проблемним справам можна, використовуючи техніку зменшення. Зменшити кількість проблем, що повалилися на ваші плечі при допомозі образів. Зменшить в своїй уяві об’єм задач, які вам необхідно вирішити.

Поступово зменшуйте кількість проблем, що повалилися на вас, і звільнюйтеся від мотивуючих вчинків. Мотивувати себе – значить просто приступати до роботи. Це звучить парадоксально, так як спочатку нам зазвичай важко розпочати роботу, коли немає інтересу. Що ж повинно придати вам мотивацію в самому початку? Багато людей знаходяться під впливом закону інертності: відкладемо на завтра те, що не хочемо робити сьогодні. При цьому деколи мова йде про речі, які можна зробити всього за декілька хвилин. Мотивація у нас появляється вже в процесі роботи.

Взагалі основною проблемою відсутності результату – наша бездіяльність. А якщо точніше сказати, то ми діємо, але часто або не в тому напрямі, або просто взагалі не знаємо, що потрібно зробити, щоб наблизитися до наміченої мети. А деякі часто починають і закидають, не бачачи швидких результатів. Для того щоб не закинути розпочате, необхідно діяти за чітко розробленою схемою.

Спочатку потрібно поставити перед собою мету, тобто необхідно чітко визначити для себе, чого хочеться досягти. Наявність мети робить рух до бажаного більш швидким і осмисленим. Тим самим мета мотивує, дає стимул до цього руху. При цьому варто відзначити, що мета не повинна бути абстрактною: наприклад, я хочу бути багатим. А має бути конкретною, наприклад, до 40 років я хочу мати свій бізнес із річним доходом в 800 тис. грн.

Далі потрібно створити зоровий образ бажаного результату. Перш за все, потрібно створити у своїй уяві картину майбутнього успіху, і спробувати відчути всі ті приємні відчуття, які будуть при цьому. Як тільки поставлена мета, відразу необхідно постійно уявляти собі, якою буде життя після досягнення запланованого, якою буде поведінка, заняття. Тільки треба постійно думати про це. Адже це ж загальновідомий факт, що думка матеріальна.

Наступним кроком буде визначення основних етапів досягнення мети. Давайте візьмемо період з моменту постановки цілі до власне досягнення самої мети за певний відрізок. Але цей відрізок не буде якимось цілісним предметом. Для досягнення мети необхідно ставити проміжні завдання. От вони й будуть поступально ділити цей відрізок на невеликі частини. Назвемо їх кроками. Потрібно чітко визначити ці кроки. Першим кроками буде постановка завдань і визначення проміжних цілей, яких треба досягти в заданий проміжок часу. Наступними, буде власне невідступне слідування цим завданням і їх реалізація, що, врешті-решт, і приведе до поставленої мети.

Але виконувати всі ці етапи це тільки невеличкі кроки, необхідно любити те, що робиш. Адже в нас закладені невичерпні здібності і ресурси, але ми часом або не знаємо про них, тобто не знаємо самих себе, або просто лінуємося ними скористатися.

А в чому ж все таки полягає сила самомотивації? Найважливіший момент – це усвідомлення, що не відразу все вийде. Не буває так, що ти захотів і отримав. Для цього потрібно пройти етапи, час і складність залежить від складності поставленої мети, завзяття і знову-таки, мотивації. Будь-яка мета, проект, тощо вимагає витрат часу і сил, усвідомлюйте це і будьте готовими докласти ці сили.

Внаслідок неправильно підібраних пріоритетів, одночасного виконання численних завдань дуже часто перед менеджерами постає питання про обмаль часу. Чому деякі люди встигають зробити набагато більше чим інші? Хтось може одночасно керувати кількома компаніями, а іншому не вистачає часу для керівництва одним підрозділом. Все заключається в умінні ощадливо використовувати робочий час.

  Встановлено, що на виконання 80% всього обсягу роботи затрачається не більш, ніж 20% робочого часу. Решту часу витрачається на так звана рутину. Фахівці рекомендують, передусім, чітко визначитися зі стратегічними цілями, пріоритетами і саме їм віддати продуктивні 20% часу.

Крім того, всі справи фахівці радять розділити на чотири групи.

1)    важливі і термінові справи. Ними слід опікатися в першу чергу і бажано робити самому;

2)    важливі і нетермінові справи. Їх доцільно помістити у графік виконання довгострокових завдань;

3)    неважливі, але термінові справи. Опікуватися такими справами слід доручити комусь і з співробітників, а за керівником залишити контроль за їх виконанням;

4)    неважливі і нетермінові справи. Справи цієї категорії слід передовірити підлеглим. З метою економії часу, керівник мусить визначити питання, які підлеглі вирішують самостійно.

Для того, щоб розвинути самомотивацію, необхідно кілька складових об’єднати в одне ціле. Для початку, необхідно створити внутрішню установку на якісну діяльність (я зроблю що-небудь найкращим чином). Потім, розвинути в собі почуття обов’язку, відповідальності перед самим собою (в першу чергу). Сказав – зробив. Я сам відповідаю за свої слова. І саме важливе – це бачення кінцевого результату й усвідомлене прагнення швидше його досягти.

Якщо ці три пункти працюють, тоді можна говорити про те, що самомотивація є і вона буде сприяти мотивації досягнення.

Не обмежуй свої можливості. Ви не збудуєте плани, які можете з легкістю виконати, інакше ви випадково загубите інтерес і азарт до майбутніх планів. Але й будувати мрії потрібні реальні, а не такі, які неможливо виконати, інакше це буде вже не мрії, а міражі. Ви свідомо ставите собі рамки і їх дотримуєтесь.

У момент «слабкості духу» і низького рівня мотивації, гарним зарядом нової, позитивної енергії буде служити раніше накопичені позитивні відгуки про вашу роботу, а вони будуть у будь-якому випадку. Записуйте їх у блокнот чи на комп’ютері, там, де ви їх можеш легко прочитати і читайте, коли «руки опускаються» і бажання продовжувати розпочату справу падає до нуля.

Ще один спосіб – це подивитися на себе з боку. Коли ваш стан жахливий, нічого не хочеться, колишній запал і радість канув, то необхідно подивитися на себе з боку: можливо я щось роблю не так.

Займайтесь улюбленою справою. Інакше рано чи пізно, а скоріше рано, ніж пізно, вам набридне та справа, яка вам не приносить естетичного задоволення.

Не живіть однією ідеєю. Інакше потік енергії рано чи пізно вичерпається, а поповнюватися їй нема звідки, відповідно і рівень мотивації впаде до нуля, а ще багато всього негативного. Приділяйте час сім’ї, дівчині (хлопцеві), батькам, друзям. Сюди ж відноситься дозвілля і відпочинок. Не варто скрупульозно, працювати у свята або ще гірше, все літо безперервно.

Досягнути своєї мети – це прекрасно, але не потрібно перевтомлюватись, тому що ви не зможете отримати повноцінне задоволення від того, над чим так довго і безупинно трудились.

Користуючись наступними порадами в своїй буденній діяльності, ви зможете раціонально використовувати свою енергію і здібності:

         Напишіть собі план на день. В кінці чи в початку плану напишіть все, що вам потрібно обов’язково зробити. Як правило, в цей список попадає багато справ. Включіть в список також ті моменти, коли ви будете говорити по телефону, перериви, паузи, бесіди з колегами. Запишіть ті справи, які слід зробити не відкладати їх на наступний день, а ті, які можуть почекати, перенесіть на день в перед. Серед справ які залишилися виділіть пріоритети. Які справи можуть почекати, а які ні? Пронумеруйте кожен вид діяльності згідно з його пріоритетом. Не полінуйтеся переписати план начисто, упорядкувавши потрібні справи згідно їх ієрархії. Тоді вам буде легше орієнтуватися в майбутнім дні.

Розпочніть відразу з першої майбутньою задачею і працюйте до тих пір, поки не закінчите. Потім навпроти запису в плані дня поставте відмітку, що означає, що ця задача виконана, і тоді переходьте до наступної.

               У кожної людини є свій власний біоритм. Організм сам вирішує, коли йому слід використовувати свої енергетичні резерви, коли ні. Зверніть увагу, в який час дня у вас підвищується працездатність і ви відчуваєте фізичний підйом. Якщо ви зазвичай активні з ранку, то виконуйте в цей час ті задачі, які потребують від вас зусиль і концентрації. Залишіть рутинні справи на кінець дня, коли ваша працездатність падає.

         Складайте план на тривалий відрізок часу. Записуючі пріоритетні справи, встановіть, в якій саме день (яке це буде число і день тижня) ви будете виконувати це завдання.

         Звичайно, план дня не включає в себе ті моменти, коли під час роботи вас відволікають. Тому, знаючи, що вам будуть заважати, робіть на папері маленькі помітки саме в той момент, коли вас відволікають. Ці замітки допоможуть вам швидко повернутися до діяльності і продовжити з того моменту, на якому вас відволікли. Вам не потрібно буде тратити дорогоцінний час на при поминання того, на чому ви зупинилися.

Отже, якщо послідовно застосовувати вищевказані прийоми самомотивації, то збільшується шанс стати в цьому житті тим, ким хочеш; мати в цьому житті те, що хочеш; робити в цьому житті те, що хочеш. І все це тому, що це ваші цілі, ваші дії з досягненням цих цілей і ваш результат.

Сила самомотивації – це завжди подолання себе, це завжди вибір або гармонізація вашого «хочу» і вашого «повинен», і це подолання та гармонізація завжди є особистісний ріст людини. Неважливо як вам вдалося себе мотивувати. Важливо, що ви знайшли в собі сили це зробити. І можете собою пишатися.

 

Література

1. Білошапка В.А. Зміст та пріоритети управлінської роботи менеджерів ТНК / В.А. Білошапка // Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. – № 10. – C. 19-22

2. Горобець Н.М. Мотиваційні аспекти формування професійної етики та педагогічної культури викладача в процесі підготовки менеджерів / Н. М. Горобець // Економіка та держава. – 2010. – № 9. – C. 49-52

3. Демченко І.В. Раціональне використання часу менеджера / І. В. Демченко, Ю. В. Герасименко // Економічні проблеми розвитку аграрного виробництва в регіоні. – 2008. – №. 10  – C. 220-223

4. Маланчук, Я.А. Мотивація праці та її роль у підвищенні ефективності діяльності підприємств / Я. А. Маланчук, С. А. Сегеда // Економічні проблеми розвитку аграрного виробництва в регіоні. – 2010. – Вип. 6. – C. 146-148

5. Петрович Й.М. Основні складові механізму забезпечення ефективного виконання роботи персоналом / Й.М. Петрович, М.Р. Леськів // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – № 4. – C. 127-132