Гордієць Л.І., Янчук Г.В.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Удосконалення організації обліку необоротних активів бюджетними установами

Питання обліку необоротних активів бюджетних установ та особливості його ведення є досить актуальними на сучасному етапі господарювання.

Значний внесок у розвиток і вдосконалення питань обліку необоротних активів та складання звітності в бюджетних установах зробили провідні вчені Задорожна О. В., Казміржевська І. М., Яковишина Н. А. Також особливої уваги заслуговує вплив держави на організацію облікового процесу.

Бюджетні установи як, й інші суб’єкти господарювання здійснюють певну діяльність. Проте діяльність зазначених установ має характерну особливість вона відбувається у сфері надання послуг соціально-культурного наукового та іншого характеру. Однією з важливих передумов високоякісного, перманентного, своєчасного надання цих послуг є забезпеченість бюджетних установ засобами праці які становлять самостійний об’єкт бухгалтерського обліку зазначених суб’єктів господарювання - так звані необоротні активи.

У складі необоротних активів обліковуються: земельні ділянки, капітальні витрати на поліпшення земель, будинки, споруди, передавальні пристрої, робочі, силові машини й обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади, столовий, кухонний та господарський інвентар обчислювальна техніка, робоча та продуктивна худоба, багаторічні насадження, музейні цінності, експонати зоопарків, виставок, бібліотечні фонди, знаряддя лову, спеціальні інструменти та спеціальні пристосування, білизна, постільні речі, одяг та взуття, тимчасові нетитульні споруди, природні ресурси, інвентарна тара, матеріали довготривалого використання з науковою метою, авторські та суміжні з ними права, права користування природними ресурсами, майном об’єктами промислової власності, інші матеріальні та нематеріальні активи довготривалого використання.

Мінімальним терміном експлуатації необоротних активів є один рік. Термін очікуваної експлуатації таких об’єктів визначається у відповідному порядку з огляду на показники практики та характеристики об’єктів.

Для підтримання необоротних активів у робочому стані до моменту їх списання, а також для запобігання передчасному вибуттю необоротних активів через непрацездатність періодично здійснюється обслуговування об’єктів, а за потреби проводяться ремонтні роботи чи роботи з модернізації об’єкта необоротних активів. Ремонти залежно від складності та характеру їх обслуговування поділяються відповідно на поточні, капітальні та господарські і підрядні.

Кінцевою стадією руху необоротних активів є їх вибуття. Вибуття, яке супроводжується списанням з балансу установи зазначених об’єктів обліку здійснюється через фізичне й моральне зношення, нестачі, виявлені під час інвентаризації, а також пошкодження внаслідок аварії чи стихійного лиха Подальші дії щодо необоротних активів – продаж, безоплатна передача чи ліквідація – визначає створена наказом керівника установи комісія що постійно діє протягом року.

При обліку зносу ремонтів і сервісному обслуговуванні необоротних активів слід обовя’зково враховувати ефективність та інтенсивність їх використання. Ураховуючи обмеженість бюджетних коштів слід досить ретельно підходити до питання доцільності вибуття та поновлення необоротних активів бюджетної установи.

Дані питання потребують подальшого дослідження не тільки в напрямі вдосконалення законодавчої бази. Необхідно звернути увагу на функціонування контролюючих органів, переглянути звіти про їхню діяльність та проаналізувати типові порушення у сфері обліку нематеріальних активів .