Талайло О.О.

Науковий керівник: Бєлгородцева М.О.

Донецький національний університет економіки і торгівлі ім.

М. І. Туган-Барановського

Особливості обліку гудвілу при консолідації

Протягом останніх десятиліть в бухгалтерському обліку вченими широко обговорюється проблематика такого нового об’єкту обліку як гудвіл. Основною причиною такої ситуації став той факт, що протягом цього періоду відбувалось постійне зростання обсягів та кількості операцій злиттів та поглинань у всьому світі, зокрема і в Україні.

Іншою причиною зростання уваги до гудвілу стала поява значної кількості компаній, заснованих на знаннях, інформаційних, інтелектуальних та інноваційних технологіях, ринкова вартість (капіталізація) яких значно відрізнялась від їх балансової вартості, що свідчило про наявність у них значного розміру гудвілу, який, до того ж, не відображався в бухгалтерському обліку.

Питаннями визначення сутності, оцінки та методики ведення бухгалтерського обліку гудвілу займались М. І. Бондар, С. Ф. Голов, В. Н. Костюченко, О. Е. Кузьмінська, І. І. Просвірина, Г. В. Уманців, М. Дж. Мард, Д. Р. Хітчнер тощо. Проте, незважаючи на те, що питанням сутності та обліку нематеріальних активів присвячено багато наукових праць, питання щодо сутності, обліку та оцінки гудвілу залишаються недостатньо вивченими.

Метою статті є визначення сутності гудвілу та розкриття особливостей обліку гудвілу при консолідації.

Згідно зі стандартом 19 «Об'єднання підприємств» гудвіл – це перевищення вартості придбання над часткою покупця в справедливій вартості ідентифікованих активів та зобов'язань на дату придбання [2].

Податковий кодекс України визначає гудвіл як нематеріальний актив, вартість якого визначається, як різниця між балансовою вартістю активів підприємства та його звичайною вартістю, як цілісного майнового комплексу, що виникає внаслідок використання найкращих управлінських властивостей, домінуючої позиції на ринку товарів (робіт, послуг), нових технологій [1].

До основних складових гудвілу належать технології, ноу – хау, фірмові найменування, компетенції та знання персоналу, бази даних, місце розташування, зв’язки. Тобто вважають, що основою гудвілу є інтелектуальний капітал, який включає:

1. людський капітал, втілений у працівниках у вигляді досвіду та знань, здібностей до нововведень, а також у загальній культурі, філософії фірми, її внутрішніх цінностей, культурі управління;

2. технологічний ( структурний) капітал – технічне і програмне забезпечення, патенти, торговельні марки, зв’язки;

3. клієнтський ( споживацький) капітал, включаючи ділову репутацію та зв’язки із споживачами, який характеризується такими якостями, як ступінь проникнення, розповсюдження, постійність, упевненість у тому, що споживачі і надалі віддаватимуть перевагу цьому підприємству.

Усі ці частини капіталу визначають цінність компанії і значною мірою формують її ринкову вартість. Більші частина ринкової вартості компанії в сучасній економіці створюється саме завдяки ефективному використанню інтелектуального капіталу [5].

Вартість гудвілу при придбанні підприємства дорівнюватиме різниці між вартістю придбання підприємства та вартістю його ідентифікованих активів, що наведені в балансі підприємства. Так, наприклад, корпорація Microsoft, маючи ринкову капіталізацію в сотні мільярдів доларів, налічує на балансі матеріальних активів всього кілька мільярдів доларів. Тоді вартість гудвіла визначатиметься так:

Вартість гудвілу = Вартість придбання підприємства – Вартість основних засобів - Вартість запасів - Вартість нематеріальних активів. (1)

Якщо материнське підприємство придбало дочірнє за вартістю, що перевищує справедливу вартість його чистих активів, то в консолідованому балансі показують гудвіл, що виникає при придбанні. Гудвіл - це перевищення вартості придбання над справедливою вартістю придбаних ідентифікованих активів і зобов'язань на дату придбання. Якщо сума інвестицій материнського підприємства менше справедливої вартості придбаних чистих активів, то має місце негативний гудвіл. Вартість гудвілу або негативного гудвілу, які виникають при консолідації фінансової звітності материнського підприємства і фінансової звітності дочірніх підприємств, визначають згідно з П(С)БО 19«Об'єднання підприємств» [2]. Вартість негативного гудвілу списується з одночасним коригуванням нерозподіленого прибутку. Крім того, відповідно до п. 16 П(С)БО 19 амортизація на гудвіл не нараховується. Вартість гудвілу відображають у вписуваному рядку балансу 075 «Гудвіл при консолідації», а вартість негативного гудвілу приводять у дужках і віднімають при визначенні підсумку розділу балансу «Необоротні активи» [3].

З погляду впливу гудвілу на вартість бізнесу підприємства можна поділити на три основні групи:

1. гудвіл є основною вартістю активів;

2. гудвіл є значущим, але не основним в вартості активів;

3. гудвіл ще не створений, і не генерує прибуток.

До першої групи належать підприємства, гудвіл яких перевищує 50% вартостей активів. За рубежем є достатньо велика кількість прикладів таких підприємств – всесвітньо відомі Pepsi-Cola, Microsoft, Google тощо.

До другої групи належать підприємства, гудвіл яких складає від 25% до 40% вартості активів. В першу чергу, до таких підприємств належать консалтингові і юридичні підприємства. У цю групу входять також салони краси, ресторани і інші підприємства, що працюють у сфері послуг. Ці підприємства починають приносити стабільний прибуток тільки за умови формування стабільної клієнтури і певної репутації.

Третя група – це маловідомі і "не розкручені" підприємства. В силу недостатньо сформованого гудвілу їх власники не можуть розраховувати на отримання за свій бізнес великої ціни [5].

Практика оцінки гудвілу і використання її результатів в Україні тільки формується. Це пов'язано з низкою проблем. Відсутність достовірної інформації про підприємство (оцінка, що проводиться на підставі офіційних бухгалтерській звітності, дає результат, який часто різко відрізняється від реального) ускладнює роботу оцінювачів. Гострий недолік надійних статистичних даних про операції купівлі-продажу, що укладаються, готового бізнесу не дає змоги проводити який-небудь порівняльний аналіз. Сторони, як правило, не повідомляють про умови операції і навіть про її реальних учасників.

Для відображення суми гудвілу в бухгалтерському обліку необхідно, по-перше, щоб мало місце придбання підприємства (зміна власника), а по-друге, щоб на дату придбання існувала різниця між фактичною вартістю придбання чистих активів (тобто вартістю, за якою чисті активи були фактично придбані покупцем) та їх справедливою (оцінною, ринковою) вартістю. Система обліку гудвілу при консолідації потребує суттєвої трансформації щодо нематеріальних невідчутних активів у складі інтелектуального капіталу з огляду на те, що облік таких активів найбільш уразливий стосовно визначення їх поточної та майбутньої дохідності.

Отже, питанням гудвілу спеціалісти приділяють все більше уваги, проте даний нематеріальний актив досі є недостатньо вивченим. Приклади розвитку гудвілу, що наводяться в перекладних виданнях, більшою мірою стосуються великих, всесвітньо відомих компаній. Але вплив цього активу на вартість підприємства потребує від підприємств ретельного підходу щодо його визначення, формування та оцінки.

Література:

1. Податковий кодекс України із змінами від 17.11.2011р. N 4057-VI (4057-17) - [Електронний ресурс]: Офіційний сайт Верховної Ради Україні. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2755-17

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 «Об'єднання підприємств» від 7 липня 1999 р.№ 163. – [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://www.dtkt.com.ua/show/2cid07138.html

3. Вакун О.В. Гудвіл як об'єкт бухгалтерського обліку: сутність, класифікація, шляхи розвитку – [Електронний ресурс]: – Режим доступу:http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/inek/2011_6/135.pdf

4. Грабчук І.Л., Хоцька Н.Л. Облік гудвілу: теоретико-методичні аспекти – [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_gum/Vzhdtu_econ/2011_3/6.pdf

5. Диба В. Концепції гудвілу та інтелектуальний капітал // Бухгалтерський облік і аудит. – 2010. - №3. – С. 30-34.