Экономические науки/7. Учет и аудит

К.е.н. Семенець А.О., к.е.н. Колупаєва І.В., Абубакірова Т.Р.

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Деякі аспекти аудиту фінансової звітності

Мета аудиту фінансової звітності полягає в наданні аудиторові можливості висловити думку про те, чи складена фінансова звітність в усіх суттєвих аспектах відповідно до застосовної концептуальної основи фінансової звітності. Однією зі складових концептуальних основ складання фінансової звітності є облікова політика підприємства. Тому під час аудиту фінансової звітності слід звертати увагу на формування облікової політики на підприємстві. А саме при складанні фінансової звітності потрібно мати чіткі уявлення про зміни в обліковій політиці та зміни в облікових оцінках.

Зміна облікової політики тягне за собою перерахунок прибутків за всі попередні періоди діяльності підприємства, що зайвий раз підтверджує надзвичайну важливість науково обґрунтованого, професійного підходу до її встановлення. Не слід плутати зміну облікової політики зі зміною визначення облікових оцінок. Наприклад, зміну характеру діяльності підприємства, застосування нових видів сировини й матеріалів спричиняють не зміна облікової політики, а її встановлення. У цьому випадку ми маємо справу не зі зміною облікової політики, а із зміною облікових оцінок. Встановлення таких змін на практиці — досить складна i скрупульозна справа, під час якої важко повністю уникнути помилкових рішень. Тому перш ніж прийняти одне конкретне рішення, потрібно виважено i логічно все продумати [4].

З метою встановлення облікової політики необхідно усім новим подіям, операціям, що здійснюються на підприємстві, дати попередньо облікову оцінку, а оскільки вона може змінитися, то доведеться застосовувати інші методи i процедури. Зміни облікових оцінок впливають тільки на майбутнє i не стосуються минулого, тому не потрібно коригувати прибуток i повторно надавати інформацію про попередні звітні періоди для порівняння.

Наслідки змін в облікових оцінках включаються до тієї статті звіту про фінансові результати, яка раніше застосовувалась для відображення доходів або витрат, пов'язаних з об’єктом такої оцінки, в тому періоді, в якому відбулася зміна, а також в наступних періодах, якщо зміна впливає на ці періоди. Зміни облікової політики та облікової оцінки зображено на рис. 1.

Рис. 1. Порівняльна характеристика змін облікової політики та облікової оцінки

Наведемо різницю між обліковою політикою та обліковою оцінкою. Наприклад, об’єкт основних засобів первісно експлуатувався певним структурним підрозділом підприємства і амортизація нараховувалася за методом зменшення залишкової вартості. Потім об’єкт основних засобів було передано адміністративному персоналу і змінено (відповідно до умов експлуатації) метод нарахування амортизації на прямолінійний. Застосування в подібній ситуації нового методу амортизації є зміною облікової оцінки, оскільки в цьому випадку змінилися обставини, на яких базувалася ця оцінка [3, п. 6]. Але якщо підприємство з метою посилення достовірності фінансової звітності до цього об’єкта застосовує інший метод нарахування амортизації, то це можна вважати зміною облікової політики.

Під час аудиту потрібно перевірити порівнянність фінансової звітності, для чого перевіряється дотримання підприємством з року в рік незмінних правил обліку, що забезпечується дотриманням П(С)БО та облікової політики підприємства.

Оскільки облікова політика є важливим інструментом складання фінансової звітності, то під час її аудиту аудитор може визнати недійсним баланс, складений без затвердженої відповідним чином облікової політики (або у разі прийняття необґрунтованих змін до облікової політики, або у випадку не проведення перерахунку прибутків за попередні звітні періоди після внесення змін до облікової політики).

Модель формування облікової політики базується на принципах системного підходу i передбачає розгляд системи, таким чином: зовнішнє середовище (економічна, технологічна, соціальна політика) впливає на систему в межах правового поля через входи. Виходом із системи є інформація про стан господарських подій на певну дату, на основі якої складається фінансова звітність. Такий підхід орієнтує аудит на комплексний розгляд облікової політики з позиції її впливу на результативність діяльності підприємства – забезпечення обліковою інформацією менеджменту та складання фінансової звітності.

Література:

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996 – XIV.

2. П(с)БО № 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» від 31.12.1999 р. № 87.

3. П(с)БО № 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» від 28.05.1999 р. №137.

4. Гуида Л. Як підготувати наказ про облікову політику підприємства [Електронний ресурс] // Український бухгалтерський тижневик. – Режим доступу: http://www.dtkt.com.ua/debet/ukr/2001/03/03pr4.html.