Педагогические науки / 6. Социальная педагогика

А. В. Гребченко

Сумської філії Харківського національного університету внутрішніх справ

ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ АДАПТАЦІЇ СТУДЕНТІВ ПЕРШОГО КУРСУ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Перехід до нової соціальної ролі – ролі студента, зміна звичної шкільної обстановки на незнайому – університетську – вимагає певного часу на адаптацію, навіть якщо в стінах вишу студент зустрічає дружелюбність і розуміння з боку викладацького складу і співробітників. Це пов'язано з тим, що життя студента будується за іншими нормами і правилами: зростає почуття відповідальності за те, як складеться подальше життя. Нерідко ці процеси пов'язані ще і з відривом від «домашнього вогнища». І в умовах нового середовища, нової системи занять їм потрібно не лише навчитися здобувати професійні знання, поширювати свої теоретичні і практичні вміння, але й будувати взаємини з оточуючими, формувати новий образ свого «я». Студенти, які повільно долають нові труднощі, виявляють небажання вчитися, відвідувати навчальний заклад. Це говорить про проблемність соціально-психологічної адаптації студента-першокурсника до умов навчання в вищому навчальному закладі.

Адаптація студентів до навчання у ВНЗ – це складний багатофакторний процес включення студентів у нову освітньо-виховну систему, у нову систему вимог і контролю, новий колектив, а для багатьох – в нові життєві умови. Крім того, необхідно розглядати соціально-психологічну адаптацію до нових умов навчання саме в ракурсі адаптації до навчання в конкретному ВНЗ, врахувавши такі позиції, як суспільне визнання майбутньої професії, специфіка стилю спілкування між студентами і викладачами, особливості навчальної програми, їх відповідність сучасним освітнім вимогам, державна чи приватна підпорядкованість тощо. При цьому критерієм адаптованості можна вважати ефективність навчальної діяльності та активність під час занять; особливості взаємин з ровесниками та викладачами; загальне емоційне благополуччя; нове ставлення до професії; оволодіння новими критеріями оцінок, норм поведінки; здатність вибудовувати стратегію і тактику студентського життя.

На нашу думку, узгодженість дій викладачів, кураторів та психологічної служби не є достатньою умовою: процес адаптації передбачає перш за все активність самого суб’єкта діяльності, яка вимагає осмислення своїх дій і вчинків, пошуку власних шляхів рішень відповідно конкретним умовам життєдіяльності, аналіз характерних особливостей і результатів взаємодії (в даному випадку першокурсника) з новими людьми і обставинами.

Дослідження процесу адаптації першокурсників в умовах ВНЗ дозволяє виділити наступні головні труднощі:

· переживання, пов’язані з перехідним періодом: від шкільного до дорослого життя;

· недостатня психологічна підготовка до самостійного життя, необхідності приймати рішення, брати на себе відповідальність за власні дії і вчинки;

· пошук оптимального режиму праці і відпочинку в нових умовах;

· налагодження побуту і самообслуговування, особливо при поселенні у гуртожитку;

· відсутність навичок самостійної роботи та ін.

Усі ці труднощі є різними за своїм походженням. Одні з них об’єктивно неминучі, інші носять суб’єктивний характер і пов’язані зі слабкою підготовкою, вадами виховання в родині і школі.

Ми вважаємо, що для вирішення проблеми успішної адаптації першокурсників потрібно:

· надавати кваліфіковану допомогу викладачам у вирішенні проблем організації навчального процесу та вимагати дотримання критеріїв оцінювання знань;

· проводити консультації щодо набуття умінь самостійної роботи над першоджерелами;

Література

1. Бойко І.І. Педагогічна корекція як фактор прискорення соціально–психологічної адаптації підлітків до нових умов навчання // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України. – К., 2001.– Т. ІІІ, ч.1. – С.189–194.

2. Бойко І.І. Психологічна дезадаптація підлітка: причини виникнення // Соціалізація особистості. Міжкафедральний збірник наукових статей НПУ імені М.П.Драгоманова. – К., 1998. – Випуск 3. – С.41–47.