Мельник Л.В., Ярошенко Н.В.

ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», Україна

ЗАВДАННЯ РОБОТИ НАД ФРАЗЕОЛОГІЗМАМИ

З ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Одним із провідних завдань дошкільної освіти є мовленнєвий розвиток дітей, зокрема, збагачення їхнього лексикону, формування вміння точно й доречно вживати виражальні мовні засоби. Джерелами багатства й різноманітності мовлення є лексичні, фразеологічні, словотворчі, граматичні та стилістичні ресурси мови, які склалися мовною практикою попередніх поколінь носіїв цієї мови.

Мета нашої розвідки – показати значущість роботи з фразеологізмами для мовленнєвого розвитку дітей на основі аналізу здобутків дошкільної лінгводидактики.

Як відомо, фразеологія належить до найяскравіших стилістичних засобів мовлення. Більшість фразеологічних одиниць (ФО) мають оцінне значення, тобто дають позитивну чи негативну характеристику предмета, особи, явища, вчинку тощо. Виникнувши в певній ситуації, у конкретних життєвих обставинах, фразеологічний зворот завдяки своїй стислості й образності набуває здатності функціонувати в різних контекстах, стає доречним і в інших життєвих ситуаціях та лексичних зв’язках. Наприклад, використовуючи вислів сім разів відміряй, а раз відріж, ми вже не маємо на увазі кравецьких справ або вимірювання й різання, а лише підкреслюємо необхідність обережного поводження. Як бачимо, фразеологізми пожвавлюють мовлення, роблять його влучним та емоційним.

Як справедливо зауважує Л.О. Соловець, «свідоме й уміле використання дітьми фразеологізмів залежить від вибору методичних шляхів, що перетворюють усталений вираз в активний засіб спілкування, вираження думки» [6, с. 3].

Одним із важливих аспектів роботи над збагаченням фразеологічного запасу мовлення дітей дошкільного віку, на наш погляд, має стати розкриття перед ними народних мовних традицій.

У вітчизняній педагогіці не втрачають актуальності ідеї К.Д.Ушинского про значення рідного слова для навчання й виховання всебічно розвиненої особистості. Він наголошував, що «мова народу – кращий цвіт усього його духовного життя, який ніколи не в’яне й вічно знову розквітає. У мові одухотворяється весь народ і вся його батьківщина. Легко опановуючи рідну мову, кожне нове покоління водночас засвоює плоди думки й почуття тисяч попередніх поколінь. Дитина, розвиток якої не був примусово викривлений, здебільшого, у п'ять або шість років розмовляє вже дуже жваво й правильно своєю рідною мовою» [8].

Думки про необхідність і важливості навчання дітей рідної мови також підтримувала у своїх працях Є.І.Тихеєва, яка писала, що «мова є найдивовижніший і найдосконаліший витвір народної культури. Дитячі виховні установи повинні жити духом свого народу. Мовна творчість народу – основа культури мовлення дітей» [7].

Багате джерело живого народного мовлення становлять фольклорні твори: казки, прислів'я, приказки, а також образні вислови. Тому, слід докладно розкривати питання методики роботи з найбільш яскравими проявами народної творчості в мові.

Основи прилучення дітей до рідного слова були закладені задовго до становлення методики розвитку мовлення як науки.

О.М. Водовозова у своїй фундаментальній науковій праці «Розумовий і моральний розвиток дітей» пише про важливе виховне значення казки в мовному розвитку дітей: «Існують й найвищою мірою доладні народні казки, де фантазія слугує покривом, під яким приховується життєва істина, розумна думка, або живе, поетичне зображення природи й побуту людей». Вона також зазначає, що «добре володіти рідною мовою неможливо без знання народного мовлення» [1].

На необхідність роботи над образними засобами мови вказувала О.О.Фльоріна, яка в монографії «Естетичне виховання дошкільника» говорить про важливість художнього слова для прилучення дитини до народної творчості.

Наприкінці 60-х років ХХ століття однією з перших на формування фразеологічного словника в дошкільному віці звернула увагу у своїй дисертації Ю.С.Ляховська, яка експериментально довела, що старшим дошкільникам доступне розуміння значень багатьох фразеологічних зворотів. Нею були виділені питання для подальшого вивчення, зокрема, методика роботи над тематичною групою, уточнення кількісного та якісного складу фразеологічного словника [4]. Поступово робота над фразеологізмами почала впроваджуватися в практику дошкільних установ. Методичні розробки для вихователів дитячих садків, укладені В.В.Гербовою, містили заняття, на яких увага дошкільників зверталася на фразеологізми.

Отже, ще півсторіччя тому питання методики роботи із фразеологізмами майже не розглядалися. Щоправда, у низці методичних посібників того часу зустрічається опис прийомів роботи із прислів'ями, приказками, загадками, що мають багато спільного із фразеологічними зворотами. Зокрема, на важливості правильного відбору зразків усної народної творчості наголошувала В.А.Самаріна, яка вважала, що слід дотримуватися поступовості в їх ускладненні як погляду змісту, так і погляду мови [5, с.100]. На її думку, у роботі над змістом прислів'їв і приказок важливе значення має опора на образи, а не на запам'ятовування слів. Для розкриття їх смислу вона рекомендувала використовувати картини.

Розглядаючи художню літературу як засіб збагачення мовлення дитини образними словами й виразами, Є.П. Короткова рекомендувала для повноцінного засвоєння матеріалу творів дворазове читання коротких оповідань, що включає в питаннях слова з тексту, указівки до згадування пропущених дитиною слів, конкретного образного значення словосполучень із опорою на контекст, вибіркове читання уривків з оповідань [3].

Протягом 90-х років у НДІ дошкільного виховання під керівництвом Ф.А.Сохіна й О.С.Ушакової було виконано низку досліджень (Н.В.Гавриш, Л.А.Колунова та ін.), які показали, що словесна творчість дошкільників тісно пов'язана з формуванням образності мовлення. Дослідження були проведені на матеріалі різних жанрів фольклору – народних казок, прислів'їв, приказок, а також творів художньої літератури. У них були розкриті педагогічні умови, за яких мовлення дитини збагачується різними засобами художньої виразності.

З огляду на тему нашого магістерського дослідження особливий інтерес викликає дисертація Н.В. Гавриш, у якій розвиток образного мовлення дітей старшого дошкільного віку показано на матеріалі малих фольклорних форм – прислів'їв, приказок, загадок і, зокрема, фразеологізмів.

При ознайомленні дітей із фразеологічними зворотами дослідниця вирішувала такі завдання: 1) виявити особливості сприйняття дітьми образної будови літературних і фольклорних творів; 2) з’ясувати рівні розвитку образного мовлення в словесній творчості й критерії оцінки зв'язних висловлювань дітей з погляду їх виразності; 3) розробити зміст і методи формування образності мовлення старших дошкільників у процесі навчання рідної мові й ознайомлення з художньою літературою; 4) визначити шляхи використання малих фольклорних форм і фразеологізмів для розвитку образності мовлення дітей у самостійних зв'язних висловлюваннях.

Н.В. Гавриш використала такі прийоми роботи із фразеологізмами, як: ознайомлення з усними виразами в процесі читання художнього твору; виділення фразеологізмів дітьми з прочитаного тексту за допомогою питань; аналіз фразеологізмів вихователем, пояснення їх значення; виконання творчих завдань на матеріалі фразеологічної лексики (складання оповідань за фразеологізмами).

Методист показала, що розвиток образності мовлення, який ґрунтується на фразеологізмах, повинен відбуватися в єдності зі словниковою роботою, формуванням граматичної будови мовлення, звукового ладу мовлення.
Н.В. Гавриш також зробила важливий для нас висновок про необхідність формування в дошкільників розуміння доцільності використання образних висловів у літературних творах, що підвищує можливість включення фразеологічних зворотів у їхні власні висловлення [2, с. 95].

Отже, на основі ідей провідних лінгводидактів можна визначити основні завдання, що передбачають роботу з фразеологізмами в ДНЗ: збагачення фразеологічного запасу дітей; уведення фразеологічних одиниць у мовленнєву практику; активне вживання фразеологізмів в усному мовленні; підвищення культури мовлення дітей. Проблема збагачення словника дітей фразеологізмами тісно пов'язана із прилученням дошкільників до національного багатства рідної мови.

Література:

1.Водовозова Е.Н. Умственное и нравственное развитие детей от первого проявления сознания до школьного возраста / Водовозова Е.Н. – М., 2000.

2.Гавриш Н.В. Формирование образности речи старших дошкольников в процессе обучения родному языку: дис. … канд. пед. наук / Гавриш Наталья Васильевна. – М., 1991.

3.Короткова Э.П. Беседа о книгах в подготовительной группе / Короткова Э.П. – М., 1974.

4.Ляховская Ю.С. Активизация словаря детей старшего дошкольного возраста: дис. … канд. пед. наук. / Ляховская Ю.С. – М., 1968.

5.Самарина В.А. Развитие речи учащихся в добукварный период / Самарина В.А. – М., 1964.

6.Соловець Л.О. Робота над фразеологізмами як засіб формування культури спілкування молодших школярів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: 13.00.02 – теорія і методика навчання української мови / Соловець Лариса Олегівна. – К., 2004.

7.Тихеева Е.И. Развитие речи детей / Тихеева Е.И. – М., 1981.

8.Ушинский К.Д. Родное слово / Ушинский К.Д. – М., 2000.