Козубська Світлана

                                                                              Микитюк І. М.

                           СИНТАКСИЧНИЙ АНАЛІЗ ГЗ

( НА  ОСНОВІ ПУБЛІЦИСТИЧНИХ ТЕКСТІВ ГАЗЕТИ INDEPENDENT 2006- 2009)

     Головною метою наукового пошуку є комплексне дослiдження лексико-семантичної специфiки газетного заголовка як мовної одиницi.  Також у даній роботі досліджується структурна типологія  газетних  заголовків( далі-ГЗ) та одвічна  проблема їх  класифікації ,  оскільки до  цього  часу  не  існує  чіткої  синтаксичної  класифікації. Метою    роботи  є  дослідити   структурну  типологію  газетного  заголовку  згідно  зазначеної  класифікації.

        Заголовок – невід’ємний елемент будь-якої статті. У стислій формі він  віддзеркалює  основну думку  адресанта. Він також повинен привернути увагу до себе увагу  адресата  і певним чином  переконати його в актуальності  і важливості  теми і матеріалу.

 Притримуючись синтаксичної класифікації заголовки  сучасної  преси  можна  розділити  за  типами  основ:

1.     простий зоголовок  ( який зазвичай  складається з одного речення  й включає  в себе  завершену  думку. Може  бути  стверджувальним  і питальним)

2.     ускладнений заголовок ( складається  з декількох самостійних, логічно  завершених  частин ,  які  представляють  логічну,  завершину  думку)

3.     заголовковий  комплекс ( складається з основного заголовка та підзаголовка  різної  складності  та призначення)

За  синтаксисом дослідники  виділяють:

1.     заголовоки – слова

      Заголовок-слово передається одним словом, через можливу багатозначність лексичної одиниці значно ускладнює очікування змісту, оскільки не дає вичерпної уяви про реальний смисл. Заголовок-слово може створювати хибну пресуппозицію, провокуючи виникнення результату, на який читач не сподівався, що по-різному може позначитися на подальшому ознайомленні з текстом. Обране для назви слово, залишаючись одиницею статичної мовної системи, входить до динамічної стихії мовлення. Заголовок-слово у тексті функціонально збагачується, слово починає сприйматися у відповідному контексті не стільки прямо, у лексикографічно закріпленому значенні, скільки переносно, - цьому може сприяти актуалізація значень через повтори заголовного слова у тексті.

  Blindness (18) (21.11.2008); Coda, By Simon Gray (26.11.2008); DVD: The Tattooist (18) (23.11.2009);Milk (15) (23.11.2009)Doubt (15) (6.02.2009);Bolt (PG) (6.02.2009);  Ninjatown( 13.12.2008)

2.     заголовки – словосполучення

Заголовки-словосполучення поділяються на: двокомпонентні, трикомпонентні,багатокомпонентні та за різними моделями.:д вокомпонентні (прикметник + іменник), двокомпонентні (іменник + іменник), трикомпонентні, багатокомпонентні.

Part one: in the beginning...( 7.02.2009);Leading article: Sticky wicket (7.02.2009);Letters: The special relationship (7.02.2009);Obits in Brief (6.02.2009);Leading article: A risky cut in rates (6.02.2009)Leading article: On the rails (19.01.2009.);Words of unwisdom (2.01.2009)

3.     заголовки – речення

       Мають право на існування заголовоки-речення.Прагнучи конденсації думки, акцентування уваги на дії або явищі, письменники створюють заголовки до своїх публіцистичнихтекстів у вигляді односкладових речень.Так, використання означено-особових речень скеровує зусилля реципієнта на виконання певної дії За допомогою заголовків, ужитих у формі односкладнихозначено-особових речень із дієсловом у наказовому способі,письменники-публіцисти висловлюють скоріше побажання, пораду,заклик, а не наказ.Як відзначає В. Галич, назви, що містять наказову й спонукальну модальність, досить часто вживаються в друкованих засобах масової інформації. Вони особливо притаманні публіцистичній літературі, покликаній мобілізовувати суспільство на розв’язання насущних проблем, формувати громадську думку, національну свідомість тощо.[1,615].Використовують письменники як назву до свого публіцистичного твору й іменникові односкладові речення, особливо часто – номінативні.До синтаксичних конструкції цього типу звертаються майстри пера за потреби акцентувати увагу адресата на події, явищі, про які говориться в публікації.Отже, прагнучи конденсації думки, лаконічності, ємності хрематоніма, що сприятиме підвищенню його комунікативності, вдаються письменники до побудови назв своїх публіцистичних творів у вигляді односкладних речень. Серед усього масиву синтаксичних конструкцій цього типу найчастіше в ролі заголовків використовуються номінативні речення, які “подають концентровану інформацію про предмет публікації” [2,94] й “не містять компонента, що називає дію, а тому більше інтригують і стимулюють прочитати матеріал, щоб довідатися про хід події” [2,94]. Означено-особові речення як заголовки публікацій митців серед інших дієслівних односкладних. речень є найчастіше вживаними. До них письменники-публіцисти вдаються, маючи на меті зосередити увагу реципієнта на дії, спонукати його на певний вчинок, що є важливим, зважаючи на специфіку публіцистики. Зважаючи на те, що стислість, лаконічність, ємність є критеріями формування вдалих заголовків і привертання до публікації уваги адресата, журналісти рідко творять хрематоніми у вигляді складних синтаксичних конструкцій.

Inter won't rule out move for Drogba (6.02.2009);Playing violent video games 'has risks' (6.02.2009);Lisa Kudrow: 'Please don't ask me to sing'  (6.02.2009);Money talks at the Berlin Film Festival (6.02.2009);He's Just Not That Into You (12A)  (6.02.2009);Stay healthy with steak and wine (31.12.2008)

         Провівши  певні  дослідження ми дізнались, що  найбільш  поширеним  заголовком за стилістичною моделлю є  інформативний  заголовок.

 

Britain will get a guaranteed Indian Summer (5.10.2008.);Absent Liberal democrat donor convicted of fraud (28.09.2008)

 

. Проблема  заголовку  і донині  залишається  не  розкритою, теж  не  випадково  питанням типології  заголовків  та актуалізації їх  позиції  в  тексті, питання  складності  функцій  заголовків,  питання  класифікації заголовків  за  формою,  за  комунікативними  можливостями присвячено  багато праць  вчених-лінгвістів.Згідно з результатами  нашого  дослідження  з  точки  зору синтаксису ми  дійшли  висновку,  що  найбільш  поширеним  є  заголовки-речення ,  вслід  за  ним  крокує  заголовок-словосполучення . Також  ми  виявили,  що заголовки,  які  відносяться  до  різних  видів  класифікацій  можуть поєднуватись  між  собою..Оскільки  класифікація  ГЗ  є  досить  розгалуженою  та  багатоаспектною,  то  перспективним  видається  здійснювати  подальші  дослідження  у  цій  галузі.

 

Література :

1.     Галич В, Олесь Гончар- журналіст, публіцист, редактор:волюція         творчої майстерності: монографія В. Галич. – К.:Наук. думка, 2004-816с

2.     Дацишин Х, Односкладові речення в  заголовках газети  “Високий замок” \ Х. Дацишин (Львів) / Х. Дацишин // Вісник Луганського Національного Педагогічного Університету імені Тараса Шевченка. Філологічні науки. – 2008. - №3 (142). – с.90-95.