Право/2.Административное финансовое право

К.і.н., доц.,Товстопят Л.М.

Східноєвропейський університет економіки і менеджменту, Україна

Сучасний стан пенсійного забезпечення в Україні

В світі зростає тривалість життя і на перший план виходить проблема зменшення кількості працездатних осіб та збільшення кількості осіб пенсійного віку. На сьогоднішньому етапі розвитку української державності відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні визначаються завданнями її переходу до соціальної, демократичної та правової держави, необхідністю подолання небезпеки відставання від сучасних світових тенденцій економічного та суспільного розвитку та регулюються 29 законодавчими актами. Загальна кількість пенсіонерів, яка підпадає під дію цих актів, становить 13,7 млн. осіб.

. З 1 жовтня 2011 року набув чинності Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (№3668-VI), який передбачає зміни умов призначення пенсій у солідарній системі, уточнює положення щодо обов’язкової накопичувальної пенсійної системи (другого рівня) та визначає умови участі недержавних пенсійних фондів на другому рівні. Поступове підвищення пенсійного віку для жінок передбачається пенсійною реформою. Так, жінки народжені після 1 березня 1961 року отримають право на пенсію при досягненні 60 річного віку. Стаж, необхідний для призначення мінімальної пенсії для чоловіків складає 35 років, для жінок 30 років. Розмір пенсії буде визначатися в залежності від трудового стажу та величини заробітку.

Реформа пенсійної системи в Україні мала також на меті: забезпечити стабільності пенсійної системи в фінансовому аспекті; заохотити осіб, що в майбутньому будуть отримувати пенсію до заощадження грошей на старість – частина обов'язкових внесків до пенсійної системи накопичуватиметься у єдиному Накопичувальному фонді та обліковуватиметься на індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках громадян, які сплачуватимуть такі внески; процес перерозподілу джерел фінансування пенсій за рахунок внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та обов'язкових і добровільних пенсійних накопичень – кошти на Вашому пенсійному рахунку є Вашою власністю, але в той же час Ви захищені від спокуси використати ці кошти на інші цілі, ніж пенсійне забезпечення. Ваші пенсійні кошти інвестуються і зростають завдяки отриманому на них інвестиційному прибутку, причому як на етапі накопичення, так і впродовж періоду пенсійних виплат, а розмір пенсії, на яку можна розраховувати, залежить від розміру пенсійних внесків, періоду накопичення, професійності їх інвестування та суми заробленого на них інвестиційного прибутку; створення більш ефективної та гнучкішої системи адміністративного управління пенсійного забезпечення.

Однак, проблемним питанням успішної реалізації реформи пенсійної системи в Україні є слабкий зв’язок між Урядом та представниками системи інститутів поза межами державних та комерційних, які забезпечують самоорганізацію та розвиток населення.

Серед самих серйозних негативних наслідків реформування пенсійної системи можна визначити зростання жіночого безробіття. Склалася ситуація коли підвищення пенсійного віку для жінок з 55 до 60 років поставило проблему їх повноцінної зайнятості. На даний момент в Україні немає необхідної кількості робочих місць для жінок, за офіційними даними Держкомстату України сьогодні на одне вільне робоче місце претендує 4- 5 осіб. Однак, якщо зосередити увагу на тому, що в середньому пенсія жінок складає близько 800 грн. і менша майже на 1300 грн. за середню пенсію чоловіків, заходи з підвищення пенсійного віку та страхового стажу є виправданими не лише з точки зору економії бюджету пенсійного фонду, а й для підвищення рівня життя серед жінок в України. До того ж розроблено механізм стимулювання більш пізнього виходу на пенсію.

Деякі аспекти реформування можна назвати не зовсім вірними, а саме норма, що забезпечує право переводу заощаджень з накопичувального фонду в один з недержавних пенсійних фондів вже через два роки участі,особливо якщо врахувати сучасні тенденції та стан пенсійного фонду, недовіру до фінансової системи вцілому, невелику складову активів пенсійного фонду в валовому внутрішньому продукті України.

Таким чином, система соціального захисту є одним з вагомих чинників соціального та економічного ровитку держави, а подеколи не зовсім вірне управління системою пенсійного забезпечення, має насідком кризу в системі соціального захисту населення, яка в свою чергу може відобразитися в кризових явищах фінансової системи країни. Пенсійна реформа на даний момент не забезпечує в повній мірі можливість для людини що втратила працездатність отримати гідну пенсію, але вона закладає підгрунтя для майбутніх поколінь в аспекті реалізації права на гідне пенсійне забезпечення, адже кожен громадянин віком до 35 років буде учасником другого рівня пенсійної системи і, відраховуючи певний відсоток у накопичувальний фонд, працюватиме на власну старість.

Література:

1. Конвенція Міжнародної організації праці від 28.06.62р № 118. «Про рівноправність громадян країни та іноземців та осіб без громадянства в галузі соціального забезпечення».

2. Конституція України від 28.06.1996 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://portal.rada.gov.ua/.

3. Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи Закон України від 08.07.2011 № 3668-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://portal.rada.gov.ua/.

4. Килимник Є. Прогнозування наслідків пенсійної реформи [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://ryzyk.in.ua/2011/12/blog-post_15.html