Психологія і соціологія /10. Психологія праці

К.психол.н. Болотнікова І.В.

Інститут психології ім. Г.С.Костюка НАПН України

Експериментальне дослідження особливостей мислення та уяви фахівців професій типу «людина – людина» на різних етапах професійного становлення.

Протягом 2009 – 2011 років нами було обстежено фахівців професій типу «людина – людина» (на прикладі професії педагога) на всіх етапах професійного становлення: від оптації до професійної майстерності. Загальна кількість обстежуваних становить 240 чоловік.

За результатами теоретичного аналізу особливостей та ролі розумових функцій у професійному становленні фахівця даного типу професії, нами було обрано певний дослідницький інструментарій, до якого увійшло 5 методик: “Складні аналогії”; “Інтелектуальна лабільність”; “Антоніми”; “Асоціації ” та Невербальний тест на оригінальність мислення та рівень розвитку уяви (субтест методики Торренса). Дані методики було обрано нами тому, що, потребуючи невелику кількість часу, вони дають досить об’єктивні дані щодо таких необхідних у професіях типу “людина - людина” якостей мислення, як логічність, лабільність, швидкість, узагальнення та оригінальність, а також рівня розвитку уяви. Перевагою даних методик є також їхня універсальність: вони можуть використовуватися на різних етапах професійного становлення фахівця.

Експериментальне дослідження особливостей мислення та уяви оптантів проводилося на базі київської середньої школи №57 серед учнів 11-х класів. Кількість обстежуваних становила 55 чоловік.

Аналізуючи середнє значення кількості помилок серед загальної кількості обстежених, необхідно зауважити, що загалом обстежувані учні виявили достатньо високий рівень розвитку означених показників мислення та уяви. Найскладнішим виявився тест на вивчення лабільності мислення (кількість помилок незначно, але перевищує межу середнього рівню). Найменше труднощів викликало виконання тестів на швидкість, креативність та логічність.

Достовірних відмінностей між показниками за статевою ознакою не встановлено.

найвищі результати досліджувані учні виявили у рівні розвитку вербальної креативності мислення: підчас обстеження не виявилося не тільки низького, а й, навіть, середнього рівня прояву даного показника.

Дуже високими також виявилися показники швидкості мислення: тут середній рівень прояву (при відсутності низького) спостерігається лише у 2% обстежуваних, а 98% показали високий рівень.

Високі показники досліджувані учні продемонстрували і в рівні розвитку логічності мислення: низький рівень прояву даного показника зафіксовано лише у 2% обстежуваних учнів, середній – у 17%, а 78% виявили високий рівень прояву даного показника. Більшість обстежуваних учнів (57%) виявили середній рівень прояву узагальнення у вербальному мисленні.

Низький, середній та високий рівні прояву лабільності мислення розподілилися майже рівномірно серед загальної кількості учнів: низький рівень прояву виявлено у 44% обстежуваних, середній рівень – у 32%, високий – у 24%.

В результаті аналізу кореляційної матриці показників особливостей мислення та даних анкетування виявлено: досліджувані особливості мислення учнів не тільки взаємообумовлені та тісно пов’язані між собою, вони також здійснюють позитивний вплив на рівень навчальної діяльності студентів, є важливими факторами її успіху.

Експериментальне дослідження особливостей мислення та уяви фахівців на етапі професійної підготовки проводилося на базі національного медичного університету ім.О.О.Богомольця та київського національного університету імені Тараса Шевченка. Контингент обстежуваних становили студенти 1-го та 2-го курсів, що навчаються за спеціальностями “медична психологія” та “психологія” (загальна кількість - 65 чол.)

Загалом студенти продемонстрували високі показники рівня розвитку досліджуваних особливостей мислення та уяви.

Аналізуючи середнє значення кількості помилок серед загальної кількості обстежених, необхідно зауважити, що найскладнішим виявився тест на вивчення логічності мислення “Складні аналогії”. Найменше труднощів викликало виконання тестів “Антоніми” та “Креативність”, що свідчить про високу креативність та швидкість мислення обстежуваних студентів.

Підчас аналізу результатів дослідження достовірні відмінності між показниками у віковій динаміці, тобто між студентами 1-го та 2-го курсу навчання, виявилися лише в узагальненні та креативності мислення.

Підчас аналізу відмінностей середніх показників за статевою ознакою також не виявлено достовірних відмінностей у показниках.

Дослідження виявило, що крім уяви, більшість студентів показала високий рівень прояву кожного з досліджуваних показників.

Порівнюючи середні показники досліджуваних особливостей мислення учнів та студентів, ми побачили, що в середньому показники лабільності мислення студентів значно вищі (високий рівень прояву), ніж в учнів (середній рівень), а середні показники логічності мислення навпаки, в учнів виявилися на високому рівні прояву, а у студентів – на середньому.

В результаті аналізу кореляційної матриці можна зробити висновок, що досліджувані показники мислення не лише взаємообумовлені та пов’язані між собою, а разом з тим мають тісний зв’язок з іншими психологічними властивостями особистості (зокрема – особливостями нервової системи та мотиваційної сфери), а також здійснюють позитивний вплив на працездатність та успішність у навчанні.

Таким чином, з вищесказаного можна зробити такі висновки:

- Загальна кількість обстежуваних студентів виявила високий рівень розвитку логічності, лабільності, швидкості, узагальнення та креативності мислення і середній рівень розвитку невербальної уяви;

- Порівняно з обстежуваною групою учнів 11-х класів студенти виявили більш високі показники лабільності мислення та нижчі, ніж в учнів, показники логічності мислення. Показники швидкості, узагальнення та креативності є тотожними в обох порівняльних групах;

- Порівняння відсоткового розподілу показників мислення досліджуваних студентів-психологів з обстеженими у 2006 році студентами-педагогами виявило, що за вийнятком креативності і швидкості мислення, у студентів-психологів спостерігається значно вищий рівень прояву решти показників. Ймовірно, це пояснюється більш досконалими програмами навчання майбутніх психологів, які сприяють розвитку логічності, лабільності та узагальнення мислення студентів;

- Досліджувані показники мислення студентів не лише взаємообумовлені та пов’язані між собою, а разом з тим мають тісний зв’язок з іншими психологічними властивостями особистості, а також здійснюють позитивний вплив на працездатність та успішність у навчанні.

Експериментальне дослідження професійного становлення фахівця у професіях типу “людина - людина” від етапу первинної професіоналізації до етапу професійної майстерності проводилося на базі Інституту післядипломного підвищення освіти Київського педагогічного університету імені Бориса Гринченка. Контингент обстежуваних становили вчителі початкових класів київських середніх шкіл різного віку та стажу роботи.

Досліджуваних було розподілено на 3 групи в залежності від їх професійної категорії та, відповідно, від рівня професійного становлення. Таким чином, до першої групи увійшли 32 вчителі ІІ категорії (рівень первинної професіоналізації). Другу групу обстежуваних склали 50 вчителів І категорії (рівень вторинної професіоналізації). У третю групу було об’єднано 38 вчителів вищої категорії (рівень професійної майстерності). Загальна кількість обстежуваних становить 120 чоловік.

Аналіз середнього значення кількості помилок серед загальної кількості обстежених виявив, що загалом обстежувані вчителі виявили достатньо високий рівень розвитку означених показників мислення та уяви. Найскладнішим виявився тест на рівень розвитку логічності мислення та уяви. Найменше труднощів викликало виконання тестів на швидкість, креативність та лабільність.

Обстежувані вчителі ІІ категорії виявили достатньо високий рівень розвитку означених показників мислення та низький рівень розвитку невербальної уяви.

У обстежуваних вчителів І категорії та вищої категорії виявилися високі показники рівня розвитку лабільності, швидкості та креативності мислення і середні показники логічності, узагальнення та уяви.

з порівняльного аналізу середніх показників мислення та уяви між трьома обстежуваними групами вчителів можна зробити висновок, що рівень прояву більшості досліджуваних особливостей мислення та уяви суттєво не змінюється від етапу первинної професіоналізації до етапу професійної майстерності. Лише рівень прояву узагальнення у невербальному мисленні має тенденцію до погіршення з високого рівня на етапі первинної професіоналізації до середнього рівня на подальших етапах професійного становлення, а показники невербальної уяви навпаки, мають тенденцію до підвищення рівню прояву з низького рівня на етапі первинної професіоналізації до середнього рівня на наступних етапах професійного становлення.

Оскільки з 120 обстежуваних вчителів було лише 2 чоловіки, порівняльного аналізу показників за статевою ознакою не проводилося.

в усіх трьох групах досліджуваних вчителів низький, середній та високий показники логічності мислення розподілилися майже рівномірно.

Рівень лабільності та швидкості мислення також не відрізняється між представниками різних категорій: в кожній досліджуваній групі більше 90% обстежуваних виявили високий рівень даного показника.

Рівень узагальнення мислення у більшості вчителів ІІ категорії (72%) високий, у більшості вчителів І категорії (40%) та вищої категорії (55%) – середній.

Загалом більшість вчителів в усіх трьох досліджуваних групах виявила високий рівень креативності вербального мислення. При цьому такий рівень прояву цього показника у вчителів І категорії дещо вищий: його виявили 80% досліджуваних даної групи. Серед вчителів ІІ категорії він спостерігається у ніж у вчителів ІІ у 53% досліджуваних, а у вчителів вищої категорій – у 58%.

Показники швидкості мислення суттєво не відрізняються в і виявляються дуже високими в усіх порівнювальних групах.

Найбільший відсоток (72%) досліджуваних вчителів ІІ категорії виявила низький рівень невербальної уяви, а більшість вчителів І та вищої категорій (84%) показала середній рівень її прояву. При цьому рівень прояву цього показника у вчителів І категорії дещо вищий порівняно з двома іншими групами досліджуваних, оскільки у 4% вчителів І категорії спостерігається високий рівень розвитку уяви, а серед вчителів ІІ та вищих категорій високого рівню розвитку невербальної уяви не виявлено.

Таким чином, підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновок, що між обстежуваними вчителями різних категорій та, відповідно, різних рівнів професійного становлення не виявлено суттєвих відмінностей у рівні розвитку досліджуваних особливостей мислення. Отже, нам не вдалося встановити взаємозв’язку рівня розвитку функціональних особливостей мислення з рівнем професійного становлення вчителя. Оскільки вибірка досліджуваних не велика і складає лише 120 осіб, ми можемо, спираючись на результати даного емпіричного дослідження, лише припустити тенденцію розвитку уяви у зв'язку зі зростанням професійної майстерності вчителя.

Оскільки ми не знайшли значущих змін в розумових функціях педагогів у професійному становленні від етапу первинної професіоналізації до професійної майстерності, ми спробували встановити такі зміни між даними етапами професійної діяльності педагогів та етапом професійної підготовки майбутніх вчителів. Для цього порівняли відсотковий розподіл досліджуваних показників мислення загальної кількості обстежуваних вчителів з загальною кількістю обстежуваних нами у 2009 році студентів київських педагогічних ВНЗ. Проаналізувавши дані відсоткового співвідношення показників мислення та уяви, ми виявили тенденцію розвитку й поліпшення певних показників мислення від етапу професійної підготовки вчителів до етапу професійної діяльності. Ґрунтуючись на порівняльному аналізі результатів емпіричних досліджень, ми можемо зробити припущення, що професійна діяльність вчителя має позитивний вплив на розвиток функціональних особливостей мислення.

Таким чином, ми можемо зробити певні висновки:

· Загальна кількість досліджуваних вчителів виявила високий рівень лабільності, швидкості й креативності мислення та середній рівень прояву логічності, узагальнення у вербальному мисленні та невербальної уяви;

· Між обстежуваними вчителями різних категорій та, відповідно, різних рівнів професійного становлення не виявлено суттєвих відмінностей у рівні розвитку досліджуваних особливостей мислення;

· Результати експериментального дослідження дозволили виявити тенденцію розвитку уяви у зв'язку зі зростанням професійної майстерності вчителя;

· У порівнянні з обстеженими студентами вчителі виявили вищі показники логічності, лабільності та узагальнення мислення, що дає змогу зробити припущення про позитивний вплив професійної діяльності вчителя на розвиток функціональних особливостей мислення;

· Досліджувані особливості мислення та уяви вчителів не тільки взаємообумовлені та тісно пов’язані між собою, а разом з тим мають тісний зв’язок з іншими психологічними властивостями особистості, а також здійснюють позитивний вплив на працездатність та успішність у професійній діяльності педагогів.

Література

1. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. – М.: Наука, 1977. – 324 с.

2. Бодалев А.А. Вершина в развитии взрослого человека: характеристики и условия достижения. - М.: Флинта; Наука, 1998. - 168 с.

3. Бодров В.А. Психология профессиональной пригодности. – М.: ПЕР СЭ, 2001. – 512 с.

4. Болотнікова І.В. Особливості процесу мислення у педагогічній діяльності. //Актуальні проблеми психології: Наукові записки Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - Том. V: Психофізіологія. Медична психологія. Генетична психологія / За ред. С.Д.Максименка – К.: Нора-Друк, 2002, ч. 1. – С. 15 – 19

5. Болотнікова І.В. Особливості пізнавальної діяльності у професійному становленні особистості / І.В.Болотнікова // Materialy VІІ Miedzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji “Europejska nauka XXI powieka– 2011”. – Volume 14. Pedagogiczne nauki. Psychologia i socjologia. – Przemisl: Nauka I studia, 2011. – С. 60 – 62

6. Болотнікова І.В. Особливості розвитку мислення та уяви на різних етапах професійного становлення у професіях типу «людина – людина» / І.В.Болотнікова // Актуальні проблеми психології. Том. V: Психофізіологія. Психологія праці. Експериментальна психологія. – 2011. – Вип.11. – С. 3 – 8

7. Зеер Э.Ф. Психология профессий: Учебн. пособие. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Академический Проект, Фонд «Мир», 2005. - 336 с.

8. Романова Е.С. Психология профессионального становлення личности: Дис. ... докт. психол. наук: / Моск. пед. гос. ун-т им. В.И. Ленина. -М., 1991. - 611 с.

9. Холодная М.А. Психология интеллекта: парадоксы исследования. – Томск: Изд-во Том.Ун-та; М: Барс, 1997. – 342с.

10. Щотка О.П. Вікова психологія дорослої людини. Навчальне видання. – Ніжин: Редакційно-видавничий відділ НДПУ, 2001. – 194с.