Завальнюк А.В., Васильєва С.О.

АНАЛІЗ ФІЗИЧНОГО СТАНУ УЧНІВ ПУБЕРТАТНОГО ВІКУ

Здоров’я – найважливіша соціальна цінність, що є основною умовою для виконання людиною її біологічних і соціальних функцій, фундаментом самореалізації особистості. Найбільшою діагностичною ефективністю визначення фізичного стану та рівня соматичного здоров’я відзначається оцінка енергопотенціалу, котра проводиться за максимальними аеробними можливостями індивіда – максимальним споживанням кисню (М.М.Амосов).

Здоров’я формується у дитинстві, від його рівня залежить тривалість і якість подальшого життя. На жаль, дані вітчизняних та зарубіжних авторів свідчать, що в останні десятиріччя спостерігається погіршення стану здоров’я, фізичних та адаптаційних можливостей дітей та підлітків. Це може свідчити про недостатню ефективність сучасних профілактичних програм.

Метою роботи стало дослідження вікових та статевих відмінностей рівня фізичного стану та соматичного здоров’я учнів 10-15 років.

В ході дослідження було обстежено 64 учня Вінницької Фізико-математичної гімназії №17 5-9 класів. З них було сформовано дві групи по 32 особи чоловічої та жіночої статі кожна. У першу групу увійшли учні 5-6 класів віком 10-11 років (19 хлопчиків, 13 дівчаток). Другу групу склали учні 9-10 класів віком 14-15 років (19 юнаків, 13 дівчат).

Рівень фізичного стану визначали методом PWC₁₇₀ у варіанті степергометрії за показником максимального споживання кисню, який є критерієм розподілу фізичного стану по рівнях. Його визначення дає можливість швидко і достовірно оцінити рівень соматичного здоров’я населення в ході масових обстежень. На його основі розробити практичні рекомендації щодо навчання, праці, занять спортом та відпочинку. (Г.Л.Апанасенко). В ході дослідження проводили математичну обробку з використанням дисперсійного аналізу і визначенням t-критерію Стьюдента.

Серед 64 досліджуваних учнів – 27 дітей (42%), характеризується відмінним фізичним станом, що відповідає високому рівню здоров’я, 13 учнів (20%) мають добрий фізичний стан, 19 осіб (30%) – посередній; 5 осіб (8%) – фізичний стан нижче посереднього , осіб з низьким рівнем фізичного стану не виявлено.(Рис.1)

Рис.1 Фізичний стан учнів першої та другої вікових груп

Проведення дослідження показало, що серед учнів 10-11 років 15 осіб мали відмінний рівень фізичного стану (47%), 6 – добрий (19%), 9 – посередній (28%), 2 – нижче посереднього (6%). Низького рівня фізичного стану в цій віковій групі не зафіксовано. (Рис. 2)

Серед учнів 14-15 років 12 осіб мали відмінний рівень фізичного стану (38%), 7 – добрий (22%), 10 – посередній (31%), 3 – нижче посереднього (9%). У даній групі низький рівень фізичного стану не зареєстрований.(Рис.3)

Рис.2. Фізичний стан учнів 10-11 р. Рис.3. Фізичний стан учнів 14-15 р.

Дані дослідження свідчать, що рівень фізичного стану залежить від віку. Так, серед учнів 10-11 років кількість осіб з відмінним рівнем фізичного стану (47%) достовірно більша, ніж кількість учнів 14-15 років з такими ж показниками (38%). А осіб з посереднім і нижче посереднього рівнів фізичного стану більше серед учнів 14-15 років (34% та 40% відповідно).

Серед учнів 10-11 років із 19 хлопчиків 10 осіб мали відмінний та добрий результати (53%), а 9 – посередній і нижче посереднього (47%). Із загальної кількості дівчат даної групи 11 осіб мали відмінний і добрий рівень фізичного стану (84%), а 2 – посередній та нижче посереднього (16%).

Серед учнів вікової групи 14-15 років із 19 юнаків 8 осіб мали відмінний та добрий результати (42%), а 11 – посередній і нижче посереднього (58%). Із 13 дівчат даної групи 11 осіб мали відмінний і добрий рівні фізичного стану (85%), а 2 – посередній (15%). (Рис.4)

Дані дослідження свідчать, що рівень фізичного стану залежить від статі. Так в обох вікових групах дівчат з відмінним і добрим рівнем фізичного стану достовірно більше, ніж хлопців (85% і 47% відповідно), а з посереднім та нижче посереднього – достовірно менше (15% та 53% відпов.).

Рис.4. Фізичний стан учнів двох вікових груп залежно від статі

В значній мірі цю різницю можна пов’язати з дією «захисних» механізмів, що забезпечують більш високу витривалість жіночого організму. Слід відмітити перевагу в концентрації деяких біологічно активних речовин, в тому числі гормонів. У дівчат старшого пубертатного віку вищий рівень естрогенів, простациклінів і α-ліпопротеїдів в сироватці крові. Небіологічні чинники: підвищений побутовий травматизм, куріння, алкоголізм більш притаманні юнакам, що не може не відбитися на їхньому фізичному стані.

Таким чином, пубертатний вік є важливим періодом життя, коли формуються фізичні та адаптаційні можливості, що визначають рівень соматичного здоров’я підлітка. В цей період життя організм сенситивний до несприятливих чинників довкілля, соціально-економічних умов життя та навчання. Спільна праця батьків, вихователів і педагогів сприятиме вихованню здорового і успішного майбутнього покоління.