Організація навчання плаванню дітей дошкільного віку засобами ігор та ігрових вправ.

Пастернацький В. В., Куртов І. І., студ. Осіпов Є. В.

Плавання є життєво необхідною навичкою, яка робить людину більш здоровою, сприяє розвитку організму, загартовує. Купання, плавання, ігри та розваги на воді є одними із самих важливих засобів фізичного виховання. Вони дають можливість загартувати нервову систему, зробити дитину більш витривалою і спритною. Чим раніше почати навчати дитину рухам у воді, тим більше можна сприяти її розвитку.

При систематичних заняттях плаванням у дітей підвищується тонус нервової системи, воно плідно впливає на м'язовий апарат, значно прискорює обмін речовин, підвищує імунітет.

Рухи у воді стимулюють функцію дихання та кровообігу, значно покращується діяльність шлунку.

Плавання підвищує можливості організму з терморегуляції. Плавання впливає на формування нових навичок та психологічних відчувань. Активна рухова діяльність у воді сприяє розвитку м’язової системи. Навантаження при виконанні вправ викликає збільшену потребу кисню.

Купання та навчання плаванню рекомендується проводити у першій половині дня, до обіду, примірно з 11 годин. У деяких випадках можливо використовувати час і після 16 годин.

Час перебування у воді визначає сам вихователь - керівник у залежності від конкретних умов. Тривалість часу перебування у воді може бути не більша 30 хвилин. Перші заняття не можуть бути довші за 5 - 10 хвилин. Тривалість перебування у воді знаходиться у прямій залежності від погодніх умов, температури повітря та води, віку дітей і кількості занять, які були проведені з дітьми: вона коливається від 3 - 5 до 15 - 20 хвилин.

Коли діти купаються у воді вдруге, не слід дозволяти їм перебувати у воді більш 4 - 8 хвилин.

Навчання плаванню може починатись як тільки температура води у басейні досягне 21 - 22 градусів. При температурі води нижче 19 - 20 градусів групові заняття з малюками не проводяться.

Весь інвентар, який потрібен для застосування в іграх у воді та занять плаванням - гумові надувні м'ячі, плавальні гумові кола, іграшки, плавальні дошки, мотузки та інше, слід підготувати своєчасно до занять. Кількість одиниць інвентарю повинна бути рівною кількості тих, що навчаються у групі. Кожна дитина повинна мати речі для туалету та костюм для занять плаванням.

Необхідно прослідкувати за тим, щоб до початку занять діти постояли у прохолодному душі. Непотрібно приймати їжу менш ніж за 2 - 3 години до початку занять. У воді дитина повинна постійно рухатись, інакше вона може змерзнути. У разі появи ознак переохолоджування дитини, її слід забрати з води.

Під час занять слід запобігати надмірних напружень, що може привести до передчасного стомлення.

Радість дітей під час занять не може мати вираз вигуків чи порушення порядку поведінки у воді. Не можна дозволяти дітям зштовхувати у воду будь-кого, також заборонено пірнати під товаришем.

Вихователь проводить заняття з кожною групою дітей по черзі. Перед тим, як йти у воду, він обов'язково повинен перерахувати дітей чи провести поіменну перевірку, теж саме слід зробити під час виходу дітей з басейну.

Завдання початкового навчання малюків плаванню слідуючи:

- навчити дітей впевнено та безбоязно триматися на воді;

- з максимальною ефективністю використовувати всі фактори, які сприяють поліпшенню здоров’я;

- закласти позитивну основу для подальших занять плаванням;

- прищепити гігієнічні навички;

- виховати стійкий інтерес та потребу до систематичних занять плаванням.

Методика навчання дітей плаванню повинна спиратися на основні дидактичні положення і мати виховний та розвиваючий характер. Дидактичні принципи – позитивна мотивація, готовність та валідність, методичний динамізм, стимулююча складність та інше, а також окремі методичні положення виховання - принципи поступового зростання навантажень, системно - діяльницького підходу, вікового урахування можливостей дитини повинні постійно мати місце при проведенні навчання.

Провідне місце з практичних методів повинен займати ігровий метод. Він забезпечує зацікавленість дітей у навчанні плаванню. Ігровий характер навчання потребує ставлення до дітей з повагою, уважно, вимогливо та в той же час невимушено.

Засвоєння різних рухів проходить шляхом багаторазового повторення їх. Особливо важливо при навчанні плаванню показувати вправи, які належить виконувати у воді. У такому разі діти не тільки наочно сприймають структуру руху, але й переконуються у тому, що виконати рух у воді можливо. Краще за все показувати вправи слід у той час, коли їх потрібно виконати.

Пояснення, розповідь вихователя на заняттях повинні бути виразними і простими, слід дотримуватись дидактичного принципу - "словесна" наочність чи перцептивна наочність.

На заняттях головним є авторитет вихователя. Діти повинні відчувати контроль за своєю поведінкою.

Формування навички плаванню досить складне для дошкільнят. Кожною вправою діти займаються спочатку на березі, а потім навчаються у воді. Оволодіння новим навчальним матеріалом на березі особливо важливо, тому, що час перебування у воді дуже обмежений і водне середовище їх дуже збуджує, а тому увага не дуже стійка, і вони дуже погано сприймають новий матеріал.

Крім того, знаходження у воді під час сприймання нового матеріалу потребує зниження рухомості у воді, а тому сприяє переохолодженню дитини.

Потрібно показати на березі 2 - 3 вправи, а також повторити їх у воді.

Дозування навантаження при виконанні вправ для хлопців і для дівчат однакове, але з віком воно змінюється. Заняття у воді слід починати з енергійних рухів, завершити занурюванням у воду з головою та диханням у воді. В залежності від віку ці вправи слід повторювати у кінці занять від 4 - 5 до 10 – 12 разів і більше.

Вільне плавання збільшує емоційне напруження, дає дітям можливість самостійно випробувати свої сили у виконанні тих чи інших технічних прийомів. З метою розвитку ініціативи та активності у дітей необхідно вводити у заняття вільне плавання.

Трьох - чотирьохрічні малюки беруть зразок зі старших дітей, під час купання добре засвоюють та самостійно виконують деякі підготовчі вправи, такі як занурення у воду, сковзання по воді та інше.

Виправляти помилки дітей необхідно у процесі занять у тому разі, як було знайдено причину їх виникнення. Робити це потрібно послідовно. Не слід вимагати у дітей виконання рухової дії з високою точністю; це можливо лише при довгому часі занять.

Потрібно звернути увагу на положення голови у воді під час виконання плавальних рухів. Високе положення голови над рівнем води викликає помилки у положенні тулубу та робить дихання ускладненим. Тому, перед усім, треба виправити помилки у положенні голови, потім слід формувати вірне дихання. На виправленні помилок у виконанні руху не слід загострювати увагу з перших годин навчання. Слід зосередити увагу на безпомилковості рухів ніг та на основні помилки, тоді їх виправлення надасть можливість позбавитись від супутніх малих помилок. Неможливо виправляти одночасно декілька помилок, це робить увагу дитини нестійкою і може додати помилок. Настанова на виправлення помилок повинна бути спрямована на вірне виконання руху. Треба зосередити увагу поступово на виконанні опорних точок.

Проведені дослідження дозволили зробити деякі висновки:

- ігри мають справді виховну і освітню цінність тоді, коли вони систематизуються, відбираються з метою, уточнюються за змістом та використовуються з педагогічною метою відповідно до завдань національного виховання;

- педагогічна цінність ігор та ігрових вправ та їх перевага у роботі з дітьми дошкільного віку в тому, що складна техніка плавання засвоюється ними значно швидше і якісніше;

- спортивно-ігрова методика складає емоційний фон занять, значно підвищує інтерес дітей до плавання;

- спортивно-ігрова методика сприяє збереженню чисельності дітей у групах;

- вихователям початкового етапу навчання плаванню необхідно ширше використовувати різноманітні ігри та ігрові вправи;

- рекомендовані нами ігри та ігрові вправи можуть бути використані вихователем як практичний матеріал при початковому етапі навчання дітей дошкільного віку.