Физическая культура и спорт/3.Спортивная медицина и реабилитация

Фонфара М. М.

Науковий керівник к.п.н. Бочкова Н.Л.

Національний технічний університет України «КПІ»

Визначення фізичного розвитку школярів

Фізичний розвиток — процес зміни морфологічних і функціональних ознак організму, основою якого є біологічні процеси, зумовлені спадковими генетичними факторами, умовами зовнішнього середовища і вихованням.

Організм людини розвивається протягом всього життя, але найбільший розвиток відбувається з дитячого до юнацького віку. У кожному віці існують певні особливості росту і розвитку як окремих органів, так і всього організму в цілому. Для повноцінної оцінки поведінки дітей, підлітків і юнаків, для правильного підходу до їхнього виховання, організації раціонального режиму освіти і відпочинку слід враховувати вікові закономірності розвитку організму [1,4]. В дитячому і підлітковому віці відбувається основний ріст і формування організму, перебудова роботи всіх органів і систем, особливо ендокринної та нервової системи, гіпофізу, щитовидної та статевих залоз. В дитячому віці на ріст тіла, органів і тканин впливає гормон росту, що виділяється гіпофізом, а в підлітковому віці основний вплив на ріст та розвиток мають статеві гормони і гормон щитовидної залози, виділення якого також регулюється гіпофізом. Порушення функції цих залоз впливає на процеси формування кісткової системи, ріст, розвиток всього організму, при цьому настає відсталість фізичного розвитку організму [1].

На фізичний стан може впливати спадковість, інфекційні та неінфекційні хвороби, зовнішні соціальні, гігієнічні фактори, спосіб життя (умови проживання, клімат, режим харчування, навантаження, відпочинок та ін.) Важливим критерієм оцінки фізичного стану школярів, здоров'я, правильності формування, є стан фізичного розвитку. Щоб правильно організувати режим життя школярів, необхідно знати їх фізичний стан, отже, рівень та закономірності фізичного розвитку в різні періоди їх життя [1,2]. Важливим критерієм оцінки фізичного стану дитячого, підліткового і юнацького організму, його здоров'я, правильності формування, є стан фізичного розвитку. Фізичний розвиток є одним з найважливіших критеріїв в оцінці стану здоров'я. До основних показників фізичного розвитку відносяться: зріст (довжина тіла); маса тіла; окружність грудей; стан постави; розвиток мускулатури; жировідкладення. Зараз фізичний розвиток дитини оцінюється в такій послідовності. Встановлюється відповідність календарного віку рівню біологічного розвитку. Рівень біологічного розвитку відповідає календарному віку, якщо більшість показників біологічного розвитку знаходиться в середньовікових межах (М±δ). Якщо ж показники біологічного розвитку відстають від календарного віку або випереджають його, це свідчить про затримку (ретардацію) або прискорення (акселерацію) темпів біологічного розвитку [1,4]. Крім показників фізичного розвитку, фізичний стан школяра також визначається показниками функціонального стану органів, систем органів. Після визначення відповідності біологічного віку паспортному оцінюється морфофункціональний стан організму. Визначають м'язову силу, м'язовий тонус, показники стану серцево-судинної, дихальної систем. До цих показників відносяться частота дихання, життєвий об'єм легенів та інші легеневі об'єми, частота скорочень серця, величина артеріального тиску та ін. [1,2,3]. Визначивши необхідні антропометричні показники фізичного розвитку і фізіологічні показники функціонального стану організму, можна оцінити фізичний стан школярів на основі морфологічних і функціональних показників:

-індексу Кетле (рівень розвитку маси і росту);

-індексу Робінсона (якість регуляції серцево-судинної системи);

-індексу Скібінського (функціональні можливості органів дихання і кровообігу);

-індексу Шаповалової (рівень розвитку рухових якостей - сили, швидкості, витривалості, а також функціональні можливості кардіореспіраторної системи);

-індексу Руфье (рівень адаптаційних резервів кардіореспіраторної системи).

За допомогою цієї методики можна отримати результати по кожному індексу і інтегральну оцінку рівня фізичного стану школярів обох статей віком від шести до 18 років. Виділення в групу дітей з відхиленнями у фізичному розвитку (дисгармонійних, різко дисгармонійних) обумовлено тим, що в них часто є порушення діяльності серцево-судинної, ендокринної, нервової та інших систем, на цій підставі вони підлягають спеціальному поглибленому обстеженню. У дітей з дисгармонійним і різко дисгармонійним розвитком функціональні показники, як правило, нижчі за вікову норму [4]. Для таких дітей з урахуванням причин відхилень фізичного розвитку від вікових показників розробляються індивідуальні плани оздоровлення й лікування.

1.Друзь В.А. Морфофункциональные критерии физического развития как основа системы контроля за состоянием здоровья школьников /В. А. Друзь // Фізична культура, спорт та здоров'я нації: матер. наук. – практ. конф. – Вінниця, 1994. – Ч. 3. – С. 333-335.

2.Душанин С.А. Самоконтроль физического состояния / Душанин С.А., Пирогова Е.А., Иващенко Л.Я. – К.:Здоровье. – 1980. – 12с.

3.Сергієнко Л.П. Комплексне тестування рухових здібностей людини: навч. посібник / Л.П. Сергієнко. – Миколаїв: УДМТУ,2001. – 360с., іл.

4.Чижик В.В. Особливості фізичного розвитку підлітків, які проживають на радіоактивно забруднених територіях: автореф, дис. на здобуття наук. ступеня канд. біол. наук: спец. 01.00.13 / Чижик В.В., Київський університет ім. Тараса Шевченка. – К., 1996 – 16 с.