Свіржевський Б.В., Табала С.В., Щока І.М.

Дніпропетровьский національний університет залізничного транспорту ім. академіка В. Лазаряна, м. Дніпропетровськ, Україна.

Визначення періодичності технічних обслуговувань по максимуму коефіцієнта технічного використання

Показники режиму технічного обслуговування та ремонтів нормовані за середнім значенням стосовно до умов виконання робіт у підприємствах, які мають у своєму складі 100 – 200 машин різного типу та розташовані у Центральній природно кліматичній зоні. Для будівельних машин (БМ), які працюють в інших умовах, допускається корегування показників режиму. При індивідуальному методі ремонту БМ міжремонтний цикл до першого капітального ремонту дорівнює 1, а до другого та третього – 0,75 – 0,85 та 0,6 – 0,7 відповідно.

Якість ремонту оцінюють коефіцієнтом якості, який визначається співвідношенням напрацювання до допустимого стану після капітального ремонту до відповідного напрацювання до нього. Нормоване значення коефіцієнта для БМ дорівнює 0,8. Правильний вибір режиму технічного обслуговування та ремонту для машин певної будови має першочергове значення. Режим технічного обслуговування має бути оптимальним, тобто таким, при якому потрібна безвідмовність та довгостроковість БМ забезпечується при мінімальних трудових та матеріальних витратах. Оптимізація режимів технічного обслуговування та ремонтів забезпечується підвищенням ролі профілактичних робіт з метою скорочення об’єму поточного ремонту. У цьому проявляється направленість технічної політики системи технічних обслуговувань та ремонтів.

Параметр потоку відмов у процесі експлуатації професор І.А. Луйк запропонував визначати за формулою:

, (1)

де - параметр раптових відмов; - параметр відмов при поступовому зношуванні.

Відмови першого виду важко передбачити, оскільки вони звичайно є результатом неякісного виготовлення деталей. Відмови другого виду можливо скоротити або виключити технічним обслуговуванням профілактичного характеру.

В загальному випадку коефіцієнт технічного використання

, (2)

де – узагальнений коефіцієнт простою; – коефіцієнт простою на технічному обслуговуванні (ТО); – коефіцієнт простою на поточному ремонті (ПР).

Згідно дослідженням Ф.І. Кузьміна, при будь-якому розподілі напрацювання замінюваної складової частини має місце наближена залежність:

, (3)

де – середній час відновлення, год.; – періодичність проведень, год.; – вірогідність безвідмовної роботи складової частини на інтервал напрацювання від 0 до .

Необхідно врахувати , (4)

де – тривалість ТО.

Після підстановки значень вказаних параметрів у (4) отримуємо вираз для :

. (5)

Співвідношення (2) дозволяє при визначенні виходити не з максимуму , а з мінімуму , тобто використовувати рівняння

, (6)

вважаючи, що функція завжди опукла.

Знайдемо рішення цієї задачі для розподілу вірогідності (РВ) з параметрами m і t₀ . На підставі виразу можна записати:

. (7)

Підставивши (4) в (5) і продиференціювавши згідно (6), отримаємо

, (8)

звідки

. (9)

З рівності (1) і (6) з урахуванням виразів (1) і (5) знайдемо оптимальні значення і :

, (10)

. (11)

Співвідношення між ними складає:

. (12)

Оскільки коефіцієнт варіації напрацювання V при РВ приблизно є величиною зворотної т, тобто, , то можливо написати вираз:

. . (13)

Із співвідношень (12) і (13) можна зробити наступні висновки:

1) оптимальне співвідношення між простоями на ТО і ПР залежить тільки

від коефіцієнта варіації V;

2) проведення ПР одночасно з ТО доцільно тільки при «старіючих складових частинах», у яких V < 1;

3) чим менше V, тим менше простої на ПР в порівнянні з простоєм на ТО

при усі відмови попереджатимуться у процесі ТО і простою на ПР не буде.

Якщо напрацювання описується нормальним розподілом (НР) з параметрами і , то для цього обчислюють параметри еквівалентні РВ і . Для цього спочатку знаходять , а потім по визначають і коефіцієнт .

В результаті одержуємо:

. (14)

Даний метод визначення періодичності ТО є складним, що не дозволяє провести в обмежені терміни необхідні розрахунки і потребує спеціаліста високої кваліфікації.

Бібліографічний список

1. Болбас М.М. Основы технической эксплуатации автомобилей. - Учебное пособие. М.: Амалфея, 2001. 535 с.

2. Керимов Ф.Ю. Техническая эксплуатация строительных, коммунальных и дорожных машин. - Учебное пособие по курсовому и дипломному проектированию. М.: Изд. МАДИ (ГТУ), 2003. 167 с.

Відомості про авторів:

1. Свіржевський Богдан Віталійович, студент Дніпропетровьского національного університету залізничного транспорту ім. академіка В. Лазаряна, м. Дніпропетровськ. Україна. тел. моб. 0931058141.

2. Табала Сергій Володимирович, студент Дніпропетровьского національного університету залізничного транспорту ім. академіка В. Лазаряна, м. Дніпропетровськ. Україна. тел. моб. 0669190835.

3. Щока Ігор Миколайович, к.т.н., доцент Дніпропетровьского національного університету залізничного транспорту ім. академіка В. Лазаряна, м. Дніпропетровськ. Україна. тел. раб. - 33-19-09, тел. моб. 0665784141.