Медицина – 5,16

Ільчишин О. С., Подолянська В.В.

Львівський національний медичний університет ім.. Д. Галицького

Променева діагностика гіпернефром

Променеві методи дослідження в урології при правильній підбірці методів дослідження та використанні сучасної апаратури являється головним, що дозволяє отримати не тільки анатомо-морфологічну характеристику нирок, але і вивчити функціональні порушення в них і сечовидільних шляхах.

Було проведено комплексну ультразвукову та ангіографічну діагностику пухлин нирок. В дослідження включено 48 випадків гістологічно підтверджених гіпернефром у хворих віком від 39 до 59 років. Дослідження між ехографією та ангіографією не перевищувало 2-3 дні.

При ультразвуковому дослідженні враховували розміри і контури пухлини, інтенсивність та гомогенність ехосигналів, взаємодію пухлини з синусом нирки. Ангіографічне дослідження включало в себе аортографію та селективну артеріографію ураженої нирки. Враховували розміри і границі пухлини, взаємодію пухлини з паренхімою нирки та з синусом нирки та її судинами.

Ангіографічну картину пухлин поділяли на гіперваскулярні та середньої васкуляризації. Розміри пухлин були в межах від 1,5 до 8 см. При ультразвуковому обстеженні пацієнти були поділені на 3 групи: 1 група — 27 випадків з гіперехогенністью; 2 група — 14 випадків з середньою ехогенністью; 3 група — 7 випадків — пухлина мала гіпоехогенний вигляд.

У пацієнтів 1 групи пухлина нирки мала підвищену ехогенність з розміром від 1,5 до 6 см. В 12 випадках пухлина мала чіткі контури, а у 6 — розмиті. У 12 пацієнтів при ангіографії виявлено виражене підвищення васкуляризації пухлини, у 8 — середнью авскуляризацію і у 4 — знижену.

При гістологічному обстеженні матеріалу зони некрозу в пухлині виявлені у 12 з 40 пацієнтів. Морфологічні данні співпали з результатами ангіографії — зонам некрозу і порожнинам відповідали безсудинні ділянки. Не було кореляції між даними УЗІ і ангіографії при візуальній оцінці границі пухлини. У всіх випадках за даними УЗІ було складно точно виявити границі пухлини.

У 12 пацієнтів 2-ї групи при УЗІ пухлини нирок характер ехосигналів був в межах норми (середня ехогенність), а розміри пухлини були в межах 1,5 — 3 см. Ангіографічне дослідження дозволило встановити гіперваскулярну пухлину у 7 пацієнтів, гіповаскулярну — у 3, у 2-х — пухлина мала середнью васкуляризацію. Було встановлено, що розміри пухлини на 8-10% перевищували розміри встановлені при УЗІ.

Якщо співставити дані гістологічного дослідження з результатами УЗІ і ангіографії можна зробити висновок, що злоякісні пухлини нирок можуть мати різну по інтенсивності та характеру ехосигналів ехографічну картину. По ехогенності пухлини не можна судити про її природу. За нашими дослідженнями, ми довели, що неможливо тільки за даними УЗІ диференціювати злоякісні пухлини та новоутворення, що характер васкуляризації пухлини не пов 'язаний з її ехогенністю. При дослідженні ми спостерігали, що солідні гіпернефроми поглинали ультразвук позаду пухлини, але тільки в незначній частині випадків пухлини мали порожнини.

Ангіографія — це більш точний метод виявлення розмірів та розповсюдженості пухлин нирок. Встановити точну границю пухлини з даними УЗІ досить складно, особливо коли вона має гомогенний вигляд.

Подолянська В.В. м. Львів, вул. Червоної Калини 119-23 (0322, 222-81-91) vika-pediatr@yandex.ru

Ільчишин О.С. м. Львів, вул. Гречана 6-1