ВПЛИВ ЗАБРУДНЕНЬ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ НА ЗАХВОРЮВАНІСТЬ ОРГАНІВ ДИХАННЯ ДИТЯЧОГО НАСЕЛЕННЯ

м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Чорна Валентина Іванівна доктор біологічних наук, професор, зав. кафедри

«Екологія та охорона навколишнього середовища»

Дніпропетровський державний аграрний університет (м. Дніпропетровськ)

Актуальність обраної теми пов’язана з її життєвою важливістю для здоров’я людини, а також із загальною незадовільною ситуацією у сфері охорони атмосферного повітря навколишнього середовища загалом. Збереження здоров’я є стратегічним напрямом державної політики [1].Дані про захворюваність населення є об’єктивним показником його рівня і змін у здоров’ї та одним з головних критеріїв оцінювання реакції населення на шкідливу дію забрудненого атмосферного повітря. Дитяче населення найбільш чутливе до різних впливів шкідливих чинників, що забруднюють атмосферу у зв’язку з високим обміном речовин. Аерогенний шлях впливу токсичних речовин традиційно відноситься до найбільш небезпечних з огляду на анатомо-фізіологічні властивості системи органів дихання. Як свідчать дослідження, на території м. Дніпропетровська сформувався складний індустріально-промисловий комплекс, який в умовах нераціональної інфраструктури та зростаючої потужної урбанізації формує високий рівень забруднення навколишнього середовища , перш за все – атмосферного повітря. Результати гігієнічного аналізу складу атмосферного повітря свідчать, що в нього входять як основні забруднювачі – пил, діоксид сірки та азоту, оксид вуглецю, так і специфічні – сірководень, фенол, аміак, формальдегід, бенз(а)пірен, свинець, кадмій, марганець, хром, нікель тощо.

Максимально-разові концентрації перевищують відповідні нормативи в 1,85- 9,0 разів практично кожного із забруднювачів. Найбільша кратність характерна для пилу, концентрація перевищення ГДК якого становіть 0,4- 2,3мг/м³, оксиду вуглецю - 4,0-2,3мг/м³, діоксиду азоту - 0,12- 0,41мг/м³, сірководню – 0,008-

0,072мг/м³, фенолу – 0,014- 0,031мг/м³. Вміст в повітрі аміаку за максимально разовими концентраціями становіть 0,23- 0,37мг/м³, що в 1,1- 1,85 разів вище ГДК.

У 2011році рівень забруднення атмосферного повітря в м. Дніпропетровськ, представлений на рис 1, становіть: пил – 2,0 ГДК, аміак – 1,3 ГДК; бенз(а)пірен - 0,9 ГДК, діоксид азоту – 2,3 ГДК, формальдегід – 3,3 ГДК, оксид азоту – 0,8 ГДК, фенол – 1,3 ГДК, оксид вуглецю – 0,7 ГДК . Найбільша кратність перевищення ГДК характерна для формальдегіду, діоксиду азоту, пилу, фенолу і аміаку.

Рис 1. Середньорiчнi концентрації забруднювачів у атмосферному

повітрі м. Дніпропетровська (2011р.).

Аналіз проб атмосферного повітря здійснювали відповідно до чинних вимог [2].

З 1999 по 2006р. істотно зросли коефіцієнти комбінованої дії хімічних речовин, наявних в атмосферному повітрі міста [3]. Протягом періоду спостережень (2008-2011р.р.) середньомісячні концентрації всіх досліджуваних забруднюючих речовин у атмосферному повітрі міста Дніпропетровськ перевищували ГДК і набули максимального значення за визначенням діоксиду сірки, потім в порядку зменшення концентрації: пил, діоксид азоту і оксид вуглецю [3]. За останні роки спостерігається підвищення несприятливих тенденцій у здоров’ї дитячого населення Дніпропетровська, погіршення перебігу захворювань, хронізації патологій, збільшення поширеності ряду нозологічних форм хвороб органів дихання. До переліку показників, які характеризують стан здоров’я населення і підлягають динамічному спостереженню та аналізу , відносяться: захворюваність, поширеність хвороб, їх статево-вікові особливості. Накопичення у повітрі оксидів вуглецю, сірки, азоту, формальдегіду, промислового пилу призводить до порушення функції сурфактант в легенях, ферментів у тканинах дихальних шляхів, що сприяє посиленню окиснення ліпідів, утворенню вільних радикалів. Порушуються функції мембран клітин, їх рецепторних білків, накопичуються ендогенні токсини (пероксиди, альдегіди, кетони та ін.), розвиваються ауто-алергічні захворювання (бронхіальна астма, бронхіт, респіраторні алергози) [4].

Рис 2. Значення середньомісячних концентрацій забруднюючих речовин

у атмосферному повітрі міста Дніпропетровськ .

Нами встановлено кількісний взаємозв’язок між станом забруднення атмосферного повітря міста Дніпропетровськ та захворюваністю дитячого населення за такими нозологіями органів дихання як бронхіальна астма, алергічний риніт, хронічний бронхіт, фарингіт тощо.

Таким чином можна прогнозувати зміни стану здоров’я дитячого населення міста від рівня забруднення повітря. В умовах забруднення атмосферного повітря у Дніпропетровську можна очікувати прояв специфічної та неспецифічної шкідливої дії досліджуваних атмосферних забруднювачів на здоров’я , умови життя населення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ (ПЕРЕЛИК ПОСИЛАНЬ)

1. Дзяк Г.В., Деркачов Е.А., Огір Л.Б.. Гігієнічна наука та практика на рубежі століть //Матеріали ХІV з’їзду гігієністів України. – 2004. – Т.1.- С.37-382.

2. РД 52.04.186-89. Руководство по контролю загрязнения атмосферы.- М.: Гидрометиздат, 1991.

3. Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними і біологічними речовинами). Офіційне видання. ДСП – 201-97 / МОЗ України.- К., 2006. – С.28-31.

4. Грищенко С.В., Грищенко И.И., Абакумова А.В.. Гигиеническая оценка состояния окружающей среды Днепропетровской области и степени ее опасности для здоровья населения // Весник гигиены и эпидемиологии.-2007.-Т.11, №1.- С.8-12