Економічні науки / 10. Економіка підприємства

Благодарна Т. С., Богацька Н. М.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

МЕТОДИ НАРАХУВАННЯ АМОРТИЗАЦЇ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ПІДПРИЄМСТВА

Постановка проблеми. В процесі діяльності підприємства часто постає проблема із вибором того чи іншого методу амортизації основних засобів підприємства. На сьогоднішній день в Україні питання нарахування амортизації є досить актуальним, оскільки амортизація як економічна категорія є водночас витратами виробництва та джерелом відтворення основних засобів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Методологічним фундаментом здійснення дослідження даної тематики стали праці науковців різних напрямів. Значний внесок у розробку теоретичних і методологічних підходів до вирішення питань амортизації зробили відомі українські вчені О. Бородкін, Ф. Бутинець, М.Василюк, Н. Виговська, С. Голов, Г. Кірейцев, Я. Крупка, Є. Мних, В. Орлова, Ю. Осадчий, М. Пушкар, П. Саблук, А. Фукс, П. Хомин, М. Чумаченко, В. Швець та ін.

Постановка завдання. Метою даної статті є висвітлення теоретичних та методологічних засад нарахування амортизації, використовуючи різні методи.

Виклад основного матеріалу. При нарахуванні амортизації економісти користуються двома основними актами: Закон України «Про оподаткування прибутку підприємства» та Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби». Діяльність жодного підприємства неможливе без амортизаційних відрахувань. При веденні бухгалтерського обліку для нарахування амортизації підприємство користується П(с)БО 7 «Основні засоби», а при податкових розрахунках - Законом України «Про оподаткування прибутку підприємства».

Згідно п.14.1.3 ПКУ амортизація – це систематичний розподіл вартості основних засобів, що амортизуються протягом строку їх корисного використання (експлуатації). Об’єктом нарахування амортизації є основні засоби. Відповідно то П(с)БО 7 «Основні засоби» основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних соціально-культурних функцій, очікуваний строк використання яких більше одного року. Для нарахування амортизації використовують один із методів нарахування амортизації. Кожне підприємство самостійно обирає метод амортизації і зазначає його в Наказі «Про облікову політику підприємства».

П(с)БО 7 визначає такі методи амортизації:

- прямолінійний;

- кумулятивний;

- зменшення залишкової вартості;

- прискореного зменшення залишкової вартості;

- виробничий;

- виробничий.

Суть прямолінійного методу полягає у тому, що вартість об’єкта зменшується рівномірно протягом терміну використання об’єктів [5]. Згідно з цим методом, сума амортизаційних відрахувань залишається незмінною протягом усього строку корисного використання основних засобів. Недоліком цього методу є те, що суми амортизаційних відрахувань не пов’язані із інтенсивністю використання основних засобів.

Застосування прискореного методу амортизації має переваги порівняно з прямолінійним методом. Вони проявляються в тому, що у перші роки використання об’єктів нараховуються більші суми амортизації, в результаті чого відбувається прискорене формування власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел [5]. Дані методи доцільно застосовувати у тих випадках коли основні засоби підлягають швидкому моральному зносу, а недоліком є те ж, що і в прямолінійному методі.

Метод зменшення залишкової вартості передбачає визначення сум амортизаційних відрахувань множенням залишкової вартості об’єкта основних засобів на початок звітного періоду на річну норму амортизації [5]. Даний метод можна застосовувати лише тоді, коли визначена ліквідаційна вартість об’єкта амортизації.

Сутність кумулятивного методу полягає в тому, що для підрахунку суми амортизації за обліковий період вартість, що амортизується, множать на кумулятивний коефіцієнт [5].

Виробничий метод базується на обсягах виробництва, і термін, протягом якого об'єкт експлуатується, не має жодного значення для нарахування амортизації [5]. Перевагою цього методу є те, що при визначенні суми амортизаційних відрахувань враховується інтенсивність використання основних засобів.

Найбільший вплив на вибір методу нарахування амортизації у практичній діяльності справляють такі фактори:

1)простота (складність) методу та можливість його застосування;

2) вплив на собівартість продукції й вартість засобів у звітності;

3) кваліфікація працівника, уповноваженого вирішувати це питання;

4) наявність корпоративної політики у сфері нарахування зносу [6].

З метою нарахування амортизації основні засоби розподіляють на чотири групи, для кожної з яких встановлюються відповідні норми амортизаційних відрахувань (Таблиця 1).

Таблиця 1

Групи основних засобів та норми річних амортизаційних відрахувань

Група	Відсоток відрахувань	Основні засоби, що входять до групи
1група	8%	будівлі, споруди, їх структурні компоненти і передавальні пристрої, в тому числі житлові будинки та їх частини.
2 група	40%	автомобільний транспорт, включаючи вузли та гуму до нього; меблі; побутові, електронні, оптичні, електромеханічні прилади й інструменти; конторське (офісне) обладнання; устаткування та приладдя для них.
3 група	24%	інші об’єкти виробничого призначення, не включені до першої й другої груп і четвертої групи.
4 група	60%	електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення, інформації, їх програмне забезпечення, інші інформаційні системи, телефони, мікрофони і рації.

При виборі методу амортизації кожне підприємство повинно враховувати специфіку діяльності та мету створення підприємства. Найбільший вплив на вибір методу нарахування амортизації у практичні діяльності справляють такі фактори:

- простота (складність) методу та можливість його застосування;

- вплив на собівартість продукції й вартість засобів у звітності;

- кваліфікація працівника, уповноваженого вирішувати це питання;

наявність корпоративної політики у сфері нарахування зносу[ 6].

Суть першого фактора можна трактувати таким чином, що не кожний метод можна застосовувати для кожного підприємства, оскільки використання кожного з них передбачає дотримання ряду умов.

У другому факторі амортизацію можна розглядати, як чинник який в залежності від вибору методу амортизації може впливати на зміну собівартості продукції та на величину вартості основних засобів у фінансовій звітності підприємства.

Третій фактор зазначає, що вибір методу залежить від кваліфікації працівника, який буде здійснювати нарахування амортизації.

Висновки

Таким чином, проаналізувавши все вище зазначене, можна зробити висновок, що вдосконалення амортизаційної політики підприємств повинно сприяти розвитку економіки країни в цілому. На сьогодні немає конкретних положень вибору методу нарахування амортизації. Тому неможливо визначити який із даних методів би був найкращим для підприємств різних форм власності. На нашу думку , усі методи нарахування амортизації можна вважати рівноправними, тому що всі вони виконують однакову функцію – поступово переносять вартість основних засобів на результати діяльності. Отже, обраний підприємством метод повинен сприяти прискоренню оновлення основних засобів, визначенню реальної величини прибутку, найкраще враховувати усі фактори, пов’язані з експлуатацією об’єкта основних засобів.

Література:

1. Податковий кодекс України вiд 02.12.2010 №2755-VI. – Газета «Все про бухгалтерський облік» за 2011р., №1,2,3.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом МФУ від 27.04.2000р. №92 із змінами і доповненнями від 11.12.2006р.№1176.

3. Кірсанова, Т.О. Організація та пропозиції щодо вдосконалення обліку амортизації основних засобів [Текст] / Т.О. Кірсанова, Т.І. Дмитренко // Вісник Сумського державного університету. Серія Економіка. –2010. –№ 1, Т. 2. –С. 64-68.

4. Журавка, Ф. О. Методичні підходи до визначення сутності та змісту амортизації основних засобів [Текст] / Ф. О. Журавка, О. А. Скорба // Вісник Української академії банківської справи. – 2012. – №2. – С. 27-31.

5. Домбровська, Н. Р. До питання нарахування амортизації основних засобів / Н. Р. Домбровська // Облік і фінанси АПК. – 2010. – №4. – С. 45-48.

6. Шевчук І.В. Вибір методу нарахування амортизації основних засобів підприємства. / І.В. Шевчук. // Тези доповідей Другої студентської наукової конференції «Проблеми обліку, контролю та аналізу в економіці України». – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2009. – 196 с.- C. 174-176.