К.е.н. Петрига О.М., Попенко К.С.

Державний інститут підготовки та перепідготовки кадрів промисловості

м. Дніпропетровськ

Економічна ефективність діяльності та основні шляхи її підвищення в умовах ринкової конкуренції та кризи.

Успішна реалізація стратегії розвитку підприємства в сучасних умовах передбачає здійснення не лише результативності,а й ефективності виробничої діяльності.Передумови виникнення потреби в ефективному веденні господарської діяльності підприємства є наявні проблеми в умовах економічної кризи обмеженості ресурсів з одного боку, і постійне прагнення до зростання результатів його діяльності – з іншого. Саме ефективне використання наявних ресурсів дає змогу задовольнити максимум потреб підприємства й отримати бажаний результат. Тому наряду зі збільшенням виробництва і реалізації продукції, питання підвищення його ефективності, особливо в умовах постійного посилення ринкової конкуренції, набуває першочергове значення.

Під ефективністю як економічною категорією розуміють міру витрат ресурсів, необхідних для нагромадження та використання багатства суспільством. Підвищення ефективності є конкретною формою прояву дії закону економії робочого часу. Звідси, економічна ефективність – економія суспільно необхідного часу на виробництво то споживання товарів і послуг. Суть проблеми підвищення ефективності виробництва полягає в тім, щоб на кожну одиницю ресурсів (витрат) – трудових,матеріальних і фінансових – досягти максимально можливого збільшення обсягу виробництва (доходу,прибутку). Виходячи з цього, єдиним макроекономічним критерієм ефективності виробництва (діяльності) стає зростання продуктивності суспільної (живої та уречевленої) праці. Кількісна визначеність і зміст критерію відображаються в конкретних показниках ефективності виробничо-господарської та іншої діяльності суб’єктів господарювання.

У системі показників ефективності виробництва виділяють такі основні їх групи:

ü Ефективність використання основних засобів: фондовіддача, фондомісткість, рентабельність основних засобів, коефіцієнт інтенсивного використання обладнання, коефіцієнт змінності обладнання;

ü Ефективність використання оборотних засобів: коефіцієнт оборотності, коефіцієнт завантаження, тривалість обороту, рентабельність оборотних засобів;

ü Ефективність використання трудових ресурсів: продуктивність праці, трудомісткість продукції, фондоозброєність, зарплато місткість продукції;

ü Узагальнюючі показники ефективності діяльності підприємства: норма прибутковості, рентабельність продукції, коефіцієнт ефективності застосовуваних ресурсів.

Саме рентабельність продукції, як основний показник ефективності діяльності підприємства, показує скільки прибутку має підприємство з кожної гривні, витраченої на її виробництво і реалізацію.

В зв’язку з цим слід відмітити, що рівень рентабельності операційної діяльності у більшості підприємств промисловості, в цілому по Україні, за останні п’ять років є порівняно низьким та має тенденцію до подальшого зниження. Так, якщо за 2005р. він становив 5,5%, то за 2009р. – лише 1,7%. Рентабельність підприємств переробної промисловості була ще меншою – відповідно 5,3% і 1,4%, в тому числі: виробництва хімічної та нафтохімічної промисловості відповідно 7,8% та -1,2%,металургійного виробництва та металевих виробів 7,2% та -2,3%, машинобудування 3,4% та 4,6%, легкої промисловості 3,1% та 0,2%.

Якщо за підсумками господарської (виробничої) діяльності за 2005р. 33,8% промислових підприємств було збитковими, то за 2009р. – 4.,7% [1]. Це свідчить про те, що переважна більшість промислових підприємств є економічно слабкими, низькорентабельними та збитковими – фінансово нестійкими і неспроможними забезпечити фінансування інноваційних і інвестиційних процесів виробництва (придбання нової техніки та впровадження нових технологій і ін..) за рахунок власних коштів та розширене відтворення виробництва. А тому питання підвищення економічної ефективності виробництва і реалізації продукції та в цілому діяльності підприємства є достатньо актуальним.

Фактично визначення ефективності виробництва лягає в оцінці його результатів. Ефективність підприємства являє собою комплексну оцінку кінцевих результатів використання основних і оборотних засобів, трудових і фінансових ресурсів та нематеріальних активів за певний період часу.

Основний вид ефекту, який враховується при оцінці ефективності – економічний. Кількісний економічний ефект оцінюється обсягами виробництва продукції (робіт, послуг) , грошовими потоками та прибутками [2].

Дохід (виручка) від реалізації продукції є основним джерелом покриття здійснених підприємством витрат і формування прибутку, одним з основних показників, що відображають фінансовий стан підприємства.

Стан економічної ефективності та пошук шляхів її підвищення нами досліджено на прикладі крупного виробничого акціонерного підприємства за п’ятирічний період його діяльності.

Аналіз результатів фінансово-економічної діяльності підприємства свідчить про те, що як обсяги виробництва і реалізації продукції, так і виручка від її реалізації були нестабільними по рокам та значно коливалися. Найбільші обсяги виробництва і реалізації продукції в цінах (реалізації) були в 2008р. – відповідно 376 999 тис. грн. і 369 475 тис. грн., були більшими в порівнянні з 2006р. в 1,8 та майже в 1,9 рази. Найменшими вони були в 2010р. – 121 297 тис. грн. і 68 765 тис. грн., що є меншими і в порівнянні з 2006р. на 84 597 тис. грн. – на 41.09% та на 114 274 тис. грн. – на 62,43%.

Середньорічна вартість основних фондів підприємства за аналізує мий період збільшилася в 6,4 рази за рахунок переоснащення виробничого обладнання і в 2010р. становила 212011,5 тис грн. Фондовіддача за цей період, навпаки, зменшилася з 6,26 грн. до 0,57 грн.. Фондомісткість продукції при цьому зросла з 0,16 грн. до 1,75 грн.. Фондоозброєність праці, в результаті збільшення середньорічної вартості основних фондів та зменшення середньорічної чисельності працівників на 9,7% - на 78 чол., за цей період зросла з 41,1 тис. грн. до 93,2 тис. грн. – більше ніж в 7 раз. При цьому продуктивність праці зменшилася в 2010р. в порівнянні з 2006р в 1,5 рази і становила лише 167,8 тис. грн., коефіцієнт використання виробничої потужності підприємства в 2010р. становив лише 0,20 проти 0,98 в 2006р.. Все це свідчить про незадовільну ефективність використання основних виробничих фондів і персоналу підприємства та наявність резервів її підвищення.

Собівартість реалізованої продукції по рокам теж значно коливалася та мала тенденцію до значного зростання. В 2010р. вона становила53220,34 грн. і була більшою в порівнянні з 2006р. в 3,2 рази та була більшою в 1,6 рази – на 16270,30грн. від ціни реалізації цього року. Вона була значно більшою також і від ціни реалізації і в 2008р. та в 2009р.. В результаті цього підприємство мало прибутки лише в 2006р. – 33265 тис. грн. та в 2007р. – 61889 тис. грн., в решту років – значні збитки. Чистий прибуток був отриманий підприємством лише в 2007р. – 1563 тис. грн.

Рівень рентабельності продукції та виробництва в цілому (основного показника ефективності діяльності підприємства) був позитивним лише за 2006р. – 22,2% і 25,48% та за 2007р. – відповідно 12,06% і 15,09%, в решту років – був мінусовим, відповідно продукції – в межах -5,34%-30,58%, виробництва – в межах -3,68% -15,56%.

В результаті,незважаючи на наявність необхідної сучасної матеріально-технічної виробничої бази та достатньої кількості і необхідних професій персоналу, підприємство на протязі останніх трьох років має низьку фінансову стійкість і платоспроможність та низьку ліквідність.

Основними причинами незадовільного стану ефективності його виробничої діяльності є перш за все не конкурентоспроможність продукції підприємства за ринковою ціною реалізації, допущення значних фактичних перевищень витрат за останні три роки в порівняння з плановими (нормативними) та середньогалузевими витратами на виробництво і реалізацію продукції, а також зростання цін на сировину і паливно-енергетичні ресурси.

Тому, в цілях підвищення ефективності діяльності підприємства, нами пропонується здійснення наступних заходів:

· Підвищення конкурентоспроможності продукції;

· Удосконалення організації та підвищення мотивації праці.

Підвищення конкурентоспроможності продукції підприємства передбачає здійснення на підприємстві цілого комплексу наступних заходів:

усунення фактичних перевищень витрат на виробництво і реалізацію продукції до рівня планових (нормативних) та середньогалузевих за рахунок організації дійового планування, обліку та контролю за використанням матеріальних, трудових та грошових ресурсів на виробництво і реалізацію продукції та за рахунок цього зменшити ціну її реалізації до рівня ринкової конкурентоспроможності та прийнятного (прибуткового) для підприємства; створення відділу маркетингу;

розширення та оновлення асортименту продукції, створення складів-магазинів з реалізації продукції підприємства в різних зонах країни.

Це сприятиме відновленню ринків збуту та збільшенню обсягів виробництва і реалізації продукції, підвищенню ефективності використання трудових, матеріальних і грошових ресурсів підприємства та ін..

Здійснення заходу щодо удосконалення організації і посилення мотивації праці на підприємстві передбачає створення спеціалізованих бригад і ланок на виробництві продукції з режимом праці в три зміни на добу, з двома вихідними за графіком на протязі робочого тижня, на умовах бригадної акордно-преміальної форми оплати праці з урахуванням кінцевих результатів (кількості і якості та зниження собівартості продукції, економії всіх видів ресурсів та дотримання трудової і технологічної дисципліни), а також проведення скорочення ІТР до нормативного рівня. Це сприятиме збільшенню обсягів виробництва та реалізації продукції за рахунок підвищення продуктивності праці, більш ефективному використанні наявної виробничої потужності, зниженню собівартості продукції та ін..

В результаті реалізації запропонованих заходів підвищення ефективності виробництва та реалізації продукції на підприємстві, по нашим розрахункам, є можливим досігти в підсумку збільшення виробництва продукції в перспективі в порівнянні з базовим 2008р. (коли виробництво продукції було найбільшим і вся вироблена продукція протягом року біла реалізована) на 34,86% (більше ніж в 1,3 рази) і довести до 508421,7 тис. грн., в тім числі за рахунок першого заходу – на 23,47% - на 88496 тис. грн.. коефіцієнт використання виробничої потужності підприємства при цьому зросте з 0,76 до1,04, що є важливим фактором підвищення ефективності використання основних засобів виробництва.

Дохід (виручка) від реалізації продукції збільшиться на 34,61% - на 127895 тис. грн.,загальна сума собівартості реалізованої продукції зменшиться на 2,84% - на 11989,9 тис. грн.. собівартість одиниці продукції при цьому знизиться на 29,36% і становитиме 24748 грн. Це створює умови для можливої реалізації одиниці продукції за ціною 30000 грн., яка є ринковою конкурентоспроможною та прийнятною (прибутковою) для підприємства, що є вирішальним фактором вирішення проблеми підвищення конкурентоспроможності продукції підприємства.

Прибуток підприємства значно збільшиться і становитиме 87066,9 тис. грн. проти – 52748 тис. грн., чистий прибуток підприємства становитиме 60946,8 тис. грн.. Отже, виробництво і реалізація продукції підприємства замість збиткового стане прибутковим.

При цьому фондовіддача зросте з 1,94 грн. до 2,61 грн. – на 34,54%. Фондомісткість продукції знизиться майже в 1,4 рази, що теж є позитивом.

Продуктивність праці персоналу підприємства в порівнянні з базовим періодом зросте на 46,18% - на 168,0 тис. грн. на 1 чол..

Рівень рентабельності продукції зросте майже в 2,7 рази і становитиме 21,22%, рівень рентабельності виробництва теж значно зросте і становитиме 21,01%, буде достатнім для розширеного відтворення виробництва.

Точка беззбитковості роботи підприємства (визначення якої є важливим для ефективного управління виробництвом) буде на рівні 7897,6т. (при потужності 16112,5т.) виробництва і реалізації продукції. Зона безпеки при цьому буде достатньо великою – 51,0%. Звідси слідує, що розглянуті заходи щодо підвищення ефективності і реалізації продукції підприємства є реальними для впровадження та порівняно високоефективними, відносяться до організаційно-економічного характеру та не потребують додаткових капітальних витрат, що має дуже важливе значення для сучасних умов господарювання.

Реалізація запропонованих заходів в перспективі сприятиме не тільки підвищенню економічної ефективності і реалізації продукції, а і зміцненню фінансово-економічного стану підприємства та підвищенню його конкурентоспроможності тривалий період часу.

Література:

1. Статистичний щорічник України за 2009р. / За ред.. О.Г. Осауленко – К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство, 2010р. - 566с.

2. Економіка підприємства: підручник/ За ред.. А.В Шегди – К.: Знання, 2004р. – 654с..