Голота Н.С., доц. Жданова І.В.

Кафедра фінансів

Донбаський державний технічний університет

 

ВАРТІСТЬ КАПІТАЛУ ЯК ЕЛЕМЕНТ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ТА БАЗОВИЙ ПОКАЗНИК ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

У статті розглянуто основні підходи до оцінювання рівня фінансової безпеки промислових підприємств за рахунок правильного визначення вартості і структури капіталу та управління ними на прикладі ТОВ фірми «ІнтерПром». Зроблено оцінку ефективності управління структурою капіталу підприємства з позиції мінімізації витрат фінансування.

 

In this article we have discussed two methods how to perform liquidity evaluation with current capital structure and value for industrial company «InterProm». We have evaluated capital structure management efficiency towards loss minimisation.

 

У зв'язку зі складністю й різноманітністю зовнішніх і внутрішніх фінансових відносин суб'єктів господарювання, посиленням конкуренції на фінансових і то­варних ринках є потреба у високоефективному управлінні фінансами підпри­ємств, що є необхідною умовою формування їх фінансової безпеки. Таке управ­ління забезпечується завдяки детальному аналізу вартості і структури капіталу підприємства. Тобто, діяльність підприємства в умовах ринкової економіки будь-якої форми власності, організаційно-правового статусу і галузевої спрямованості безпосередньо залежить від фінансового капіталу та його структури. Досягнення стратегічних цілей підприємства також значно залежить від ефективності управління капіталом підприємства та його структурою, тобто визначення загальної потреби в них, формування оптимальної структури, умов їх залучення.

Капітал як головний чинник виробництва та інвестиційний ресурс у будь-якій своїй формі має ціну: акціонерам виплачують дивіденди, банкам – відсотки за надані ними позички, інвесторам – відсотки зроблені ними на інвестиції та ін.

Вартість капіталу це ціна, що її підприємство платить за використан­ня певного обсягу фінансових ресурсів, виражена у відсотках до цього обсягу [4, c. 607].

Сучасні умови господарювання вносять свої корективи в методичні підходи до оцінки вартості капіталу й ефективності управління структурою капіталу як елементу фінансової безпеки підприємства. У зв'язку з цим метою статті є дослід­ження практичних аспектів оцінки та управління вартістю і структурою капіталу підприємства в нинішніх економічних умовах.

Структура капіталу використовується для того, щоб визначити пропорції між різними джерелами, які підприємство використовує у своїй  діяльності і визначається співвідношенням боргів і власного капіталу підприємства. Таким чином, структура капіталу визначає шлях одержання підприємством довгострокових фінансових ресурсів з мінімальними ризиками аби не втратити фінансову стійкість та отримати при цьому додаткові вигоди.

Тобто, використання залученого капіталу створює найбільш небезпечні фінансові ризики в господарській діяльності підприємства – ризик зниження фінансової стійкості і втрати платоспроможності. Рівень цих ризиків зростає пропорційно до росту питомої ваги використання позикового капіталу.

Взагалі рівень фінансової безпеки фірми залежить від того, наскільки ефективно її керівництво і спеціалісти (менеджери) будуть спроможні уникнути можливих загроз, в тому числі і спланувати необхідний обсяг залученого капіталу.

Термін "фінансова безпека підприємства" є порівняно новим у сучас­ній господарській практиці. Це комплексне поняття, що формується під впливом багатьох факторів. На нашу думку, основними складовими фінансової безпеки підприємства є фінансова стійкість, ліквідність, платоспроможність та прибутковість діяльності. Це, по суті, показники фінансового становища, рівень якого оцінюється на підставі даних фінансової звітності та відображає тільки поверхневі процеси, тобто наслідки управління фінансами підприємства. Водночас глибинні процеси, які впливають на ці результати, залишаються поза увагою аналітиків. Одним із факторів фінансової стійкості підприємства і прямого впливу на його фінансову безпеку є ефективне управління вартістю і структурою капіталу.

Управління капіталом (пасивом балансу) здійснюється з допомогою оцінки йо­го вартості. Вартість капіталу підприємства є вартістю особливого виробничого ресурсу - фінансового капіталу. Показник вартості капіталу виконує ряд важливих функцій, які використовуються в управлінні підприємницькою діяльністю і, зокрема, у фінансовій діяльності.

Так як виробнича і фінансова діяльність підприємств починається з формування фінансових ресурсів. Вони мають створити передумови для стабільного процесу виробництва та його постійного зростання, що визначає конкурентоспроможність підприємства на ринку. Врешті-решт виграє той, хто зуміє залучити більше ресурсів з найменшими затратами [5, с. 89].

Щоб визначити ціну фінансових ресурсів, тобто вартість капіталу підприєм­ства, потрібно виділити в його загальній структурі ті елементи, які підлягають оцінці.

Показник вартості власного капіталу відображає віддачу на вкладений у діяль­ність підприємства капітал та може бути використаний для прогнозування рин­кового курсу акцій, а отже, ринкової вартості підприємства.

Проведемо оцінку вартості окремих джерел фінансування підприємства TOB "ІнтерПром". Для побудови аналітичних таблиць використані дані річної фінансової звітності та внутрішня інформація з управлінського обліку (в тому числі кредит­них договорів, договорів постачання і страхування майна) підприємства за 2010— 2012 роки.

За існуючими у фінансовому менеджменті методиками оцінимо вартість по­зикового капіталу TOB "ІнтерПром" за вказаний період. Позиковий капітал характе­ризує сукупний обсяг зобов'язань суб'єктів господарювання або загальну суму боргу, визначення його вартості сприятиме кращому вибору джерел фінансуван­ня. Оскільки основними елементами позикового капіталу даного підприємства протягом досліджуваного періоду були банківський, товарний кредити та внут­рішня кредиторська заборгованість, визначимо вартість саме цих джерел.

Розрахуємо вартість банківського кредиту на основі інформації із кредитних і страхових договорів TOB "ІнтерПром" за 2010—2012 роки (табл.1).

Таблиця 1. Порядок розрахунку та динаміка вартості банківського кредиту TOB "ІнтерПром" за 2010—2012 роки (на кінець року)

Показник

2010

2011

2012

Довгострокові кредити банків, тис. грн.

-

-

-

 Короткострокові кредити банків, тис. грн.

 

 

 

- кредит у АКБ "ПриватБанк"

300

-

-

- кредитна лінія в АКБ "ПриватБанк"

500

500

1400

- кредитна лінія в КБ "Промінвестбанк"

1500

1500

1500

Ставка процента за кредит, %:

 

 

 

- у АКБ "ПриватБанк" ,

16

16

22,85

- у КБ "Промінвестбанк"

15

15

17,35

Додаткові затрати щодо залучення кредиту, тис. грн:

 

 

 

- за кредитом у АКБ "ПриватБанк"

-

-

-

- за кредитом у КБ "Промінвестбанк"

4,465

4,465

4,465

Вартість кредиту, %:

 

 

 

- кредиту в АКБ "ПриватБанк" р.3.1(1 -0,25)/(1 - р.4.1 / р.2.1)

12

-

-

- кредитної лінії в АКБ "ПриватБанк" р.3.1(1 - 0,25)/(1 - р.4.1 / р.2.2)

12

12

17

- кредитної лінії в КБ "Промінвестбанк" р.3.2(1 - 0,25)/(1 - р.4.2 / р.2.3)

11

11

13

Як видно з табл.1, підприємство кредитується у двох банківських установах АКБ "ПриватБанк" і АКБ "Промінвестбанк". У 2010 році TOB "ІнтерПром" узя­ло кредит у АКБ "ПриватБанк" на суму 300 тис. грн. на купівлю земельної ділян­ки та іншу статутну діяльність під 16% річних. Також підприємству були відкриті дві кредитні лінії: в АКБ "ПриватБанк" із максимальним лімітом заборгованості 500 тис. грн. під 16% річних у цьому ж банку (на поповнення обігових коштів) та в КБ "Промінвестбанк" із максимальним лімітом заборгованості 1500 тис. грн. під 15% річних. При цьому мали місце додаткові витрати, пов'язані з отриманням кре­диту в КБ "Промінвестбанк", оскільки треба було укласти договори страхування застави (адмінбудівель і складу-гаража страхова премія становить 2416,5 грн. на рік та товару в обороті страхова премія — 2048,88 грн.). Страховий тариф і загальна сума страхування за аналізований період не змінювалися.

У 2010 році найдешевшим джерелом фінансування для підприємства була кре­дитна лінія КБ "Промінвестбанк", адже вартість цього джерела була найменшою - 11% (звичайно, через нижчу процентну ставку, ніж по двох інших кредитах). У 2011-му TOB "ІнтерПром" мало тільки два кредити (у формі кредитної лінії). їх вар­тість не змінилась, оскільки кредитні лінії були продовжені на тих самих умовах з такими ж процентними ставками й максимальним лімітом заборгованості. У 2012-му ситуація дещо змінилась. У зв'язку з пошуком виходу з фінансової кризи, процентні ставки за кредитами комерційних банків дещо зросли. Так, АКБ "ПриватБанк" змі­нив річну процентну ставку з 21% на 23% у листопаді, а КБ "Промінвестбанк" - ще у квітні. Тож ми визначили середньорічне значення цих ставок:

-    для АКБ "ПриватБанк": 21% 1/12 + 23%  11/12 = 1,75 + 21,1 = 22,85%;

-    для КБ "Промінвестбанк": 15 %5/12 + 19% -7/12 = 6,25 + 11,1 = 17,35%.

Як наслідок, різко зросла розрахункова вартість кредиту АКБ "ПриватБанк" із 12% у 2011 році до 17% у 2010-му. Також збільшилася вартість кре­диту в КБ "Промінвестбанк", хоч і меншою мірою (з 11% у 2012 році до 13% У 2012-му).

Протягом аналізованого періоду TOB "ІнтерПром" користувалося також товарни­ми кредитами у формі короткострокової відстрочки платежу. Зовні ця форма кре­диту виглядає як безплатна фінансова послуга, що надається постачальником по­купцеві. Але насправді це не так. Вартість кожного такого кредиту оцінюється розміром цінової знижки та обчислюється за формулою:

Втк = ЦЗ+ 360 (1 - Спп)/П,

де:Втк – вартість товарного кредиту, %;

ЦЗ – цінова знижка, %;

Спп ставка податку на прибуток, коефіцієнт;

Пвп – період відстрочки платежу,  днів.

Як свідчить практика, в багатьох випадках на перший погляд безплатний то­варний кредит є чи не найдорожчим за вартістю джерелом залучення позикового капіталу. Часто вигідніше взяти банківський кредит для негайної оплати продук­ції й отримати відповідну цінову знижку, ніж користуватися такою формою то­варного кредиту [2, с.278].

Внаслідок     профіциту  металобрухту,   що  утворився,   на  Україні  була прийнята  програма  з  переробки  металургійних  шлаків.   У   зв'язку  з цим, договором Учасників,  07  червня 2000 року було створено  Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Інтерпром». Основним постачальником сировини було ВАТ «Алчевський металургійний комбінат». Воно надава­ло TOB "ІнтерПром" цінову знижку (0,8% з періодом відстрочки платежу до 15-ти днів). Вартість товарного кредиту по цьому постачальнику протягом 2010—2010 ро­ків не змінювалась і дорівнювала 14,4% (0,8360 (1 – 0,25)/15), а по всіх інших постачальниках нулю (безплатне джерело фінансування).

Порівняємо вартість кредиту по ВАТ "АМК" із вартістю банківського кре­диту (табл. 1) та визначимо ефективність використання товарного кредиту. Протя­гом 2010 і 2012 років вартість даного товарного кредиту перевищувала вартість бан­ківського, тому для фірми вигіднішим було взяти короткостроковий банківський кредит для негайного розрахунку за поставлену продукцію й одержати цінову зниж­ку. У 2012 році підприємство також мало можливість отримати банківський кредит за вартістю, нижчою 14,4%, й цим самим скоротити витрати на фінансування своєї діяльності. Таким чином, використання товарного кредиту є дуже вигідним для досліджуваного підприємства, оскільки переважна його частина безплатне дже­рело фінансування.

Вартість внутрішньої кредитної заборгованості (поточні зобов'язання за роз­рахунками) береться за нульовою ставкою, оскільки є безплатним видом позико­вого капіталу [3,с.247].

Оцінка вартості окремих елементів позикового і власного капіталів дає під­стави для розрахунку узагальненого показника середньозваженої вартості капіталу. Цей показник являє собою середньозважену післяподаткову "ціну", в яку підприємству обходяться власні й позикові джерела фінансування. Розрахуємо її значення для TOB "ІнтерПром"(табл. 2).

Середньозважена вартість капіталу TOB "ІнтерПром" протягом 2010 і 2011 років зросла на 2,1 в. п. (з 5,5% до 7,6%), а за 2010-й аж на 7,4 в. п. (із 7,6% до 15%). Причиною цього стало збільшення вартості й частки окремих джерел фінансування, зокрема нерозподіленого прибутку і кредиту в АКБ "ПриватБанк". Так, вартість нерозподіленого прибутку зросла з 16,7% у 2010 році до 40,1% у 2010-му, що було спричинене збільшенням обсягу прибутку (у зв'язку з розширенням діяльності) та виручки від реалізації.

Таблиця 2 –  Порядок розрахунку й динаміка середньозваженої вартості капіталу TOB "ІнтерПромт" за 2010—2012 роки (на кінець року)

Показник

2010

2011

2012

∆ вартості (+, -)

∆частки (+, -)

Вартість %

Частка, %

Вартість %

Частка, %

Вартість %

Частка, %

2011/ 2010

2012/ 2011

2011/ 2010

2012/ 2011

Нерозподілений прибуток

16,7

5,7

32,3

10,2

40,1

16,9

+15,6

+7,8

+4,5

+6,7

Короткострокові кредити банків:

- кредит у АКБ "ПриватБанк"

12,0

6,6

 

__

 

 

_

-6,6

 

- кредитна лінія в АКБ "ПриватБанк"

12,0

11,0

12,0

9,3

17,0

27,1

-

+5

-1,7

+17,8

— кредитна лінія в КБ

"Промінвестбанк"

11,0

22,0

11,0

15,6

13,0

21,9

 

+2

-6.4

+6,3

Товарний кредит: по ДП "Сантрейд"

14,4

о

14,4

10,6

14,4

5,4

 

+10,6

-5,2

- по ін.. постач.

0

54,7

0

53,7

0

27,6

, ,гг

-

-1,0

-26,1

Внутр. КЗ

0

0

0

0,6

0

1,1

-

-

+0,6

+0,5

Середньозважена вартість капіталу (СВК)

5,5%

7,6%

15,0%

+2,1

+7,4

-

-

 

Як видно з табл. 2, найдорожчим джерелом фінансування TOB "ІнтерПром" у до­сліджуваний період був нерозподілений прибуток, оскільки його вартість визна­чається очікуваним використанням такого прибутку в наступному періоді для ви­плати доходу власникам.

Найдешевшим джерелом фінансування, якщо не враховувати джерел із ну­льовою вартістю, були банківські кредити. У 2010 і 2011 роках вартість цього дже­рела для підприємства не змінювалася. Тільки у 2012-му вартість таких кредитів зросла у зв'язку із загальним зростанням процентних ставок (табл. 1). Така ситуація з банківськи­ми кредитами зумовлена порівняно низьким рівнем процентних ставок за кредит та наявністю податкової економії (що є перевагою використання позикового ка­піталу перед власним). Як відомо, проценти за кредит зараховуються до валових витрат підприємства й не оподатковуються.

Для наочності доцільно порівняти середньозважену вартість капіталу TOB "ІнтерПром" із середньогалузевим показником. Середньозважена вартість капіта­лу в середньому по підприємствах переробної промисловості в Україні за 2012 рік становила 7,4%, а середня вартість позикового капіталу – 5,95% [6, С.17-24].

У TOB "ІнтерПром" середня вартість позикового капіталу дорівнювала 8,2% ((12% + 12% + 11% + 14,4% + 0% + 0%)/6), а середньозважена вартість капіталу — 5,5%. Причиною низького значення цього показника є велика частка (54,7%) безплатного товарного кредиту у структурі джерел фінансування підприємства. Середнє значення рентабельності власного капі­талу підприємств даної галузі в Україні становить 14,47%, а у TOB "ІнтерПром" – 16,7%.

За 2011 і 2012 роки дані про середньогалузеві показники вартості капіталу відсутні. Втім, виходячи з високого рівня рентабельності влас­ного капіталу TOB "ІнтерПром" можна припустити, що в підприємства протягом 2011 – 2012 років вартість позикового капіталу й середньозважена вартість всього капіталу були також невисокими порівняно із середніми показниками по галузі.

Хоча банківський кредит є одним із найдешевших джерел фінансування під­приємства, надмірне його зростання є небезпечним у зв'язку з підвищенням ризи­ку втрати фінансової стійкості й банкрутства. Тому доцільно визначити максималь­но допустимий розмір банківської ставки за кредит та її вартість для TOB "ІнтерПрром".

З огляду на економічну доцільність вважаємо, що ставка за кредитом не повинна перевищувати рівень рентабельності власного капіталу. Тобто, якщо у 2010 році рентабельність власного капіталу TOB "ІнтерПром" становила 16,7% (дорів­нювала вартості нерозподіленого прибутку), то й вартість кредиту має бути не більшою. З урахуванням податкової економії (в розмірі ставки податку на прибу­ток, тобто 20%) максимальна процентна ставка кредиту не повинна перевищува­ти таких значень:

-     у 2010 році: 16,7% / (1 - 0,20) = 20,88%;

-     у 2011 році: 32,3% / (1 - 0,20) = 40,38%;

-     у 2012 році: 40,1% / (1 - 0,20) = 50,13%.

Дані показники свідчать, що процентні ставки за отриманими TOB "ІнтерПром" у 2010–2012 роках кредитами (табл. 1) не перевищили розрахований максималь­но допустимий рівень. Отже, якщо виходити з передумов, що управління варті­стю банківського кредиту полягає в пошуку на фінансовому ринку таких його пропозицій, які мінімізують цю вартість, доходимо висновку: управління джере­лами фінансування на підприємстві є ефективним [1, с.276]

Підбиваючи підсумок, можна констатувати, що управління вартістю і струк­турою капіталу становить як теоретичний, так і практичний інтерес, оскільки ви­значає результати діяльності підприємства та сприяє його фінансовій безпеці.

 

Література:

 

1.                 Бланк И.А. Зазнач, праця. С. 276.

2.                 Бланк И А. Финансовый менеджмент: Уч. курс. — 2-е изд., перераб. и доп. — К.: Эльга; Ника- Центр, 2004. - С. 278.

3.                 Финансовый менеджмент: теория и практика: Учеб. / Под. ред. О.С Стояновой.5-е изд., перераб. и доп. — М.: Перспектива, 2004. — С. 24-279

4.                 Ковалев В. В. Введение в финансовый менеджмент. М.: Финансы и статистика, 2004, с.607

5.                 Опарін В.М., Фінанси (Загальна теорія): Навч. посіб. – 2 вид., перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2002, с. 89

6.                 Сорокин М.Э. Искусство финансирования бизнеса. Программа "Финансовый мастер класс". — К.: Международный институт бизнеса, 2008. — С. 17—24.