Економічні науки/10. Економіка підприємства

Шафранська Т.Ю., Задорожній І.І.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Тенденції розвитку виробничої інфраструктури промислового підприємства

Забезпечення ефективної організації виробництва в умовах сучасного господарювання можливе при дотриманні системного підходу до розгляду всіх процесів, які відбуваються на підприємстві. При цьому велику увагу слід приділяти взаємозв'язку основного і допоміжного виробництв, розглядаючи їх як єдине інтегроване ціле. Організація технічного обслуговування виробництва безпосередньо впливає на показники виробничо-господарської діяльності підприємств, їх ділову активність тощо. Особливого значення набуває організація функціонування інфраструктурних підрозділів в умовах високих темпів технічного прогресу, який охоплює всі сфери господарювання.

Виробнича інфраструктура підприємства представляє собою сукупність підрозділів, які прямо не беруть участі у створенні основної (профільної) продукції підприємства, але своєю діяльністю сприяють роботі основних цехів, створюючи необхідні для цього умови. Необхідними умовами нормального перебігу виробничого процесу на підприємстві є: підтримання у робочому стані машин та устаткування; своєчасне забезпечення робочих місць сировиною, матеріалами, інструментами; живлення агрегатів енергією, виконання транспортних операцій. Для позначення всіх цих процесів у сукупності використовується поняття — система технічного обслуговування виробництва.

Роботи, пов'язані з технічним обслуговуванням виробництва, виконують спеціальні підрозділи і господарства, до яких належать: ремонтне та інструментальне виробництва; транспортне, енергетичне складське господарства. Структура і масштаби їх діяльності залежать від галузі, диктуються конкретними умовами господарювання кожного підприємства, його типом виробництва, формою взаємозв'язків внутрішніх виробничих підрозділів і специфікою технологічного процесу.

В рамках системи технічного обслуговування виробництва виконуються такі функції:

- ремонт технологічного, енергетичного, транспортного та іншого устаткування, догляд за ним та налагоджування;

- забезпечення робочих місць інструментом та пристосуванням як власного виробництва, так і придбання на стороні;

- переміщення вантажів та виконання вантажно-розвантажувальних робіт;

- забезпечення підрозділів підприємства електричною і тепловою енергією, паром, газом, стиснутим повітрям тощо;

- забезпечення цехів сировиною, основними та допоміжними матеріалами, паливом, зберігання напівфабрикатів власного виготовлення та готової продукції.

Організація та стан інфраструктури суттєво впливають на економіку підприємства: в сучасних умовах у сфері технічного обслуговування виробництва на промислових підприємствах працюють від 40 до 50 % всього промислово-виробничого персоналу.

Більшість допоміжних та обслуговуючих операцій за своїм характером важко піддаються механізації та автоматизації. Через нестабільність, нерегулярність та різноманітність ці операції досить важко планувати, нормувати та регламентувати. Відтак, для допоміжних підрозділів характерні одиничний та дрібносерійний типи виробництва зі значним обсягом ручної праці.

Оскільки роль обслуговуючих підрозділів і служб у виробничому процесі істотно змінюється під впливом розвитку ринкових чинників і науково-технічного прогресу, то для раціональної організації технічного обслуговування необхідно передбачати і враховувати тенденції їх розвитку. По-перше, в результаті реструктуризації підприємств відбувається формування окремих спеціалізованих виробництв, зорієнтованих на індивідуалізований попит їх послуг. Відтак, спостерігається тенденція до виконання функцій технічного обслуговування спеціалізованими невеликими підприємствами.

По-друге, з ускладненням технологічних процесів підвищується складність робіт з обслуговування виробництва, що, відповідно, вимагатиме зміни підходів до форм і методів організації технічного обслуговування, підвищуючи роль основних і допоміжних функцій організації виробництва. В результаті об'єктивні процеси, які є наслідком науково-технічного прогресу та інших чинників, можуть привести до інтеграції основних і допоміжних процесів, при яких організація технічного обслуговування стане частиною єдиного процесу організації виробництва. При цьому роботи з технічного обслуговування будуть взаємозв'язані з технологічними процесами безпосереднього виготовлення продукції на основі єдиної комплексної технології виробничого процесу в цілому.

Варто зазначити, що, незважаючи на те, яка тенденція домінуватиме: чи створення окремої індустрії технічного обслуговування на базі спеціалізації однорідних функцій, чи злиття допоміжних і основних процесів та набуття статусу рівноцінних в технологічному процесі виробництва, підприємство завжди повинно керуватися фактором економічності виробництва за критерієм мінімізації затрат на виконання робіт з технічного обслуговування. Слід зауважити, що трансформаційні процеси в цьому аспекті не завершені, тому надалі актуальним залишається вивчення діючої системи організаційної інфраструктури та удосконалення досвіду її адаптації до ринкових умов господарювання.