Економічні науки/10. Економіка підприємства

Шафранська Т.Ю., Бойко Ю.І.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Застосування системи управління якістю продукції на виробничих підприємствах

Фінансово-господарська діяльність українських підприємств в сучасних економічних умовах характеризується переглядом підходів до якості як пріоритетного чинника конкурентоспроможності, методу забезпечення зростання вартості капіталу. Поняття якості перестало бути об’єктом управління лише продукту як результату ринкової діяльності підприємства. Якість трансформується в іманентний процес постійного самовдосконалення підприємства та його структурних одиниць. Саме тому актуальною є необхідність формування нової концепції розуміння проблематики якості та побудови парадигми управління якістю.

Управління якістю на підприємстві - це трудомісткий процес по забезпеченню проектування, виготовлення та реалізації товарів, які мають достатньо високу степінь корисності і задовольняють потреби споживачів. Система управління якістю продукції представляє собою регламентований стандартами підприємства порядок регулювання виробничих процесів, направлений на забезпечення необхідного рівня якості продукції при її розробці, виготовленні та експлуатації. Вона є невід’ємною частиною системи управління виробництвом та передбачає дії, спрямовані на встановлення, забезпечення і підтримку необхідного рівня якості продукції в процесі її проектування, виробництва та експлуатації.

Прагнення до створення рівноправних умов для конкурентної боротьби на світових ринках для українських підприємств привели до інтенсифікації зусиль щодо створення та впровадження систем якості, які відповідають міжнародним вимогам. Необхідність удосконалення системи управління якістю продукції диктується такими чинниками, як потреби науково-технічного прогресу; зміна споживчих запитів населення; нестача або обмеженість природних ресурсів; підвищення значення матеріального стимулювання в ринкових умовах; розвиток зовнішньої торгівлі тощо.

Значним досягненням у сфері забезпечення високого рівня якості і конкурентоспроможності продукції за останні роки стало запровадження на промислових підприємствах комплексної системи управління якістю продукції і ефективним використанням ресурсів (КСУЯП і ЕВР), яка базується на наступних принципах:

– управління якістю продукції і ефективним використанням ресурсів на всіх етапах життєвого циклу продукції та на всіх рівнях управління підприємством;

– комплексність: одночасна реалізація взаємопов’язаних технічних, організаційних, економічних, соціальних та ідеологічних заходів при управлінні якістю продукції і ефективного використання ресурсів з обов’язковим забезпеченням охорони навколишнього середовища.

Комплексна система управління якістю продукції призначена для реалізації управління в єдиному процесі встановлення, формування, відтворення та підтримання якості продукції на всіх стадіях її життєвого циклу. У ній виділені і регламентовані за допомогою стандартів підприємства основні системо-утворювальні елементи: структури завдань, показників та об'єктів управління; функціональна ти організаційна структури; інформаційне та ресурсне забезпечення.

Управління якістю продукції і ефективним використанням ресурсів здійснюється на основі реалізації таких функцій: прогнозування технічного рівня продукції і розвитку підприємства; планування підвищення якості продукції і ефективності виробництва; нормування і організація розробки нової продукції на виробництві; забезпечення стабільності запланованого рівня якості продукції при її розробці, виготовленні, зберіганні, збуті та експлуатації; організація метрологічного забезпечення; контроль якості та випробування.

Функціонування КСУЯП і ЕВР регламентується комплексом стандартів підприємства. Ефективність функціонування КСУЯП і ЕВР в значній мірі визначається складом стандартів, що в неї входять, тому робота по розробці та впровадженню нових стандартів підприємства має дуже важливе значення. Основним джерелом формування номенклатури стандартів є аналіз якості продукції та технології її виготовлення. Стандарти підприємства періодично змінюються за складом та змістом, що пов’язано з тим, що з часом у виробництві з’являються нові «вузькі місця», які потребують свого вирішення, а також з необхідністю впровадження нових, більш раціональних способів виконання стандартизованих раніше робіт.

Стабільний стан якості продукції забезпечується комплексом технічних, організаційних, економічних та інформаційних заходів, серед яких першочергово виділяють контроль якості. Найважливішими недоліками організації технічного контролю є його слабка активність і низька надійність. Ці недоліки є наслідком того, що організаційні форми контролю довгий час залишались практично незмінними і не враховувались докорінні зміни в техніці, технології і організації виробництва. Необхідно також відзначити, що в ряді галузей промисловості все ще недооцінюють питання розробки надійних і продуктивних засобів контролю. Однак посилення конкуренції, вихід підприємств із своєю продукцією на зовнішні ринки, спонукає до удосконалення форм і методів організації контролю якості продукції.

В сучасних економічних умовах системи якості, як органічна частина підприємства, повинні проектуватися, виходячи з призначення, цільової орієнтації та умов функціонування, а не формуватися лише еволюційнім шляхом за допомогою окремих часткових нововведень. Працююча система управління якістю повинна стати реальним інструментом безперервного вдосконалення діяльності підприємства і джерелом економічних вигід.