Экономические науки / 12. Экономика сельского хозяйства

Бурлаченко Х. Д.

Східноєвропейський університет економіки та менеджменту, м. Черкаси

Особливості формування та використання

сільського трудового потенціалу

Трудовий потенціал є невід’ємною частиною суспільного виробництва. Як специфічна характеристика населення, він впливає на співвідношення екстенсивного і інтенсивного способів економічного зростання, рівень зайнятості, розподіл зайнятих за видами економічної діяльності. Будучи важливою складовою економічного потенціалу, зростання і нарощування трудового потенціалу має важливий вплив на ріст виробництва. Разом з тим стан трудового потенціалу, його формування і раціональне використання залежить від різних чинників або умов його відтворення.

На процес формування і використання трудового потенціалу великий вплив мають зміни соціально-демографічних основ формування чисельності населення і його статево-вікової структури, освітньо-професійного складу і національного складу населення (склад, режими відтворення населення, спрямованість і інтенсивність міграційних процесів, щільність його розміщення і концентрації, рівень урбанізації, створення умов повного залучення до праці всіх верств населення шляхом роботи з неповним робочим днем, покращення медичного обслуговування жінок і дітей, матеріальне стимулювання народжуваності, заборона праці жінок в ряді професій) [1].

Природною основою трудового потенціалу суспільства, регіону, території, галузі є економічно активне працездатне населення. Між його кількісно-якісними параметрами і масштабами виробництва існують прямі і зворотні зв’язки. Зростання виробництва швидшими темпами по відношенню до зростання чисельності населення є умовою відтворення і якісного вдосконалення трудового потенціалу, а рівень і перспективи розвитку техніко-економічних основ виробництва, в свою чергу, впливають на якісні параметри і напрямок розвитку трудового потенціалу. Крім того, певні вимоги до працівників, які вимагають умови праці, а саме рівень їх підготовки, інтелектуального розвитку, техніко-технологічні умови виробництва впливають на якісну структуру трудового потенціалу, сприяючи її вдосконаленню або деградації.

Динаміка показників чисельності і складу населення впливає на ефективність суспільного виробництва через показники економічної активності, тобто ступінь участі його працездатної частини в суспільному виробництві. Границі економічної активності визначаються статево-віковою структурою населення, що впливає на чисельність населення в працездатному віці, станом здоров’я і добробутом людей, за його можливостями і умовами зайнятості.

На формування трудового потенціалу значний вплив мають також медико-біологічні умови, що визначають природно-біологічні якості його носіїв: стан здоров’я і психофізіологічну придатність до праці, їх відповідність вимогам виробництва. Здоров’я в широкому розумінні, як фізіологічному, так і в психічному, духовному стані людини забезпечує оптимальний рівень функціонування організму. Психофізіологічна здатність до праці в свою чергу обумовлюється санітарно-гігієнічними умовами праці, раціональним режимом праці і відпочинку, рівнем побутового обслуговування на виробництві.

На сьогоднішній день значно зростає вплив екологічних умов (збереження чистоти повітряного і водного басейнів, зниження рівня захворювань, пов’язаних з екологією, зниження рівня забрудненості навколишнього середовища, раціональне планування розміщення виробничих комплексів і житлових масивів, оптимальна густота населення і поселенської мережі) на режим відтворення і якість населення.

При формуванні і розвитку трудового потенціалу будь-якого структурного рівня ведуча роль належить соціально-економічним чинникам таким як:

- характер відносин власності, що визначає умови зайнятості, її рівень та використання праці різних статево-вікових груп населення, форми зайнятості, співвідношення рівнів зайнятості і безробіття, галузеву структуру; специфіка трудових відносин, яка відображає умови найму, рівень організації праці та її оплати, форми морального та матеріального стимулювання; система освіти та механізм підготовки і перепідготовки, що впливає істотним чином на якість і віддачу трудового потенціалу;

- розподільні відносини, що визначають умови відтворення населення, рівень життя людей, можливості повноцінного харчування, лікування і відпочинку, професійного становлення, отримання освіти, житлово-побутові умови;

- особливості виробничо-господарського механізму та психологічний клімат, який також має вагомий вплив на формування і використання трудового потенціалу. Він виражається через характер і зміст праці, рівень комплексної механізації і автоматизації виробництва, рівень організації праці, технічну озброєність праці і забезпеченість робочого місця [2].

Якщо розглядати сільський трудовий потенціал, то на його сучасний стан, формування і використання, також важливий вплив має специфіка розвитку та формування сільської території, природа соціально-економічних рис села, зокрема, специфіка зайнятості сільського населення [3]. Специфічність і місце сільської місцевості в суспільній структурі полягає в тому, що сільська сфера історично сформувалася переважно, як аграрна.

Таким чином, при вивченні саме сільського трудового потенціалу завжди потрібно враховувати його специфіку, не можна процес його формування і використання пускати на самоплив. Ці процеси повинні мати підтримку як на державному так і на територіальному рівнях.

Література:

1. Малік М.Й., Шпикуляк О.Г. Кадровий потенціал аграрних підприємств: управлінський аспект. – К.: ННЦ «ІАЕ», 2005. – 370 с.

2. Замора, О.І. Основні тенденції формування і використання трудових ресурсів в аграрних підприємствах / О. І. Замора // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - №4. - с.85-90.

3. Ульянченко О.В., Тітова В.Є., Бухало О.В. Раціональне використання та відтворення ресурсного потенціалу в аграрній сфері // Вісник ХНАУ.-2008. - № 9. С. 3-11.