Экономические науки / 12.
Экономика сельского хозяйства
Бурлаченко Х. Д.
Східноєвропейський університет економіки
та менеджменту, м. Черкаси
Особливості
формування та використання
сільського
трудового потенціалу
Трудовий
потенціал є невід’ємною частиною суспільного виробництва. Як специфічна
характеристика населення, він впливає на співвідношення екстенсивного і
інтенсивного способів економічного
зростання, рівень зайнятості, розподіл зайнятих
за видами економічної діяльності. Будучи важливою складовою економічного
потенціалу, зростання і нарощування трудового потенціалу має важливий вплив на
ріст виробництва. Разом з тим стан трудового потенціалу, його формування і
раціональне використання залежить від різних
чинників або умов його відтворення.
На процес формування і використання трудового потенціалу великий вплив мають зміни соціально-демографічних основ формування
чисельності населення і його статево-вікової структури, освітньо-професійного складу і національного складу
населення (склад, режими відтворення населення, спрямованість і інтенсивність
міграційних процесів, щільність його розміщення і концентрації, рівень
урбанізації, створення умов повного залучення
до праці всіх верств населення шляхом роботи з неповним робочим днем,
покращення медичного обслуговування жінок і дітей, матеріальне стимулювання
народжуваності, заборона праці жінок в ряді професій) [1].
Природною
основою трудового потенціалу суспільства,
регіону, території, галузі є
економічно активне працездатне населення. Між його кількісно-якісними
параметрами і масштабами виробництва існують прямі і зворотні зв’язки. Зростання
виробництва швидшими темпами по відношенню
до зростання чисельності населення є
умовою відтворення і якісного вдосконалення трудового потенціалу, а рівень і
перспективи розвитку техніко-економічних
основ виробництва, в свою чергу, впливають на якісні параметри і напрямок розвитку
трудового потенціалу. Крім того, певні вимоги до працівників, які
вимагають умови праці, а саме рівень їх підготовки, інтелектуального
розвитку, техніко-технологічні умови
виробництва впливають на якісну структуру трудового потенціалу, сприяючи її
вдосконаленню або деградації.
Динаміка
показників чисельності і складу населення впливає на ефективність суспільного
виробництва через показники економічної
активності, тобто ступінь участі його працездатної частини в суспільному
виробництві. Границі економічної активності визначаються статево-віковою
структурою населення, що впливає на чисельність населення в працездатному віці,
станом здоров’я і добробутом людей, за
його можливостями і умовами зайнятості.
На
формування трудового потенціалу значний вплив мають також медико-біологічні
умови, що визначають природно-біологічні якості його носіїв: стан здоров’я і психофізіологічну придатність до праці, їх відповідність вимогам
виробництва. Здоров’я в широкому розумінні, як фізіологічному, так і в
психічному, духовному стані людини забезпечує оптимальний рівень функціонування
організму. Психофізіологічна здатність до
праці в свою чергу обумовлюється санітарно-гігієнічними умовами праці,
раціональним режимом праці і відпочинку, рівнем побутового обслуговування на
виробництві.
На сьогоднішній день значно зростає вплив
екологічних умов (збереження чистоти повітряного і водного басейнів, зниження
рівня захворювань, пов’язаних з екологією, зниження рівня забрудненості
навколишнього середовища, раціональне планування розміщення виробничих
комплексів і житлових масивів, оптимальна густота населення і поселенської
мережі) на режим відтворення і якість населення.
При
формуванні і розвитку трудового потенціалу будь-якого структурного рівня ведуча роль належить соціально-економічним
чинникам таким як:
-
характер відносин власності, що визначає умови зайнятості, її рівень та
використання праці різних статево-вікових груп населення, форми зайнятості, співвідношення рівнів
зайнятості і безробіття, галузеву структуру; специфіка трудових відносин, яка відображає умови найму, рівень
організації праці та її оплати, форми морального та матеріального стимулювання;
система освіти та механізм підготовки і перепідготовки, що впливає істотним
чином на якість і віддачу трудового потенціалу;
-
розподільні відносини, що визначають
умови відтворення населення, рівень життя людей, можливості повноцінного
харчування, лікування і відпочинку, професійного становлення, отримання освіти, житлово-побутові умови;
- особливості виробничо-господарського механізму та
психологічний клімат, який також має вагомий вплив на формування і використання
трудового потенціалу. Він виражається через характер і зміст праці, рівень
комплексної механізації і автоматизації виробництва, рівень організації праці, технічну озброєність праці і
забезпеченість робочого місця [2].
Якщо розглядати сільський трудовий потенціал, то на його
сучасний стан, формування і використання, також важливий вплив має специфіка
розвитку та формування сільської території, природа соціально-економічних рис
села, зокрема, специфіка зайнятості сільського
населення [3]. Специфічність і місце сільської місцевості в суспільній
структурі полягає в тому, що сільська сфера історично сформувалася переважно,
як аграрна.
Таким
чином, при вивченні саме сільського трудового потенціалу завжди потрібно
враховувати його специфіку, не можна процес його формування і використання
пускати на самоплив. Ці процеси повинні мати підтримку як на державному так і
на територіальному рівнях.
Література:
1.
Малік М.Й., Шпикуляк
О.Г. Кадровий потенціал аграрних підприємств: управлінський аспект. – К.: ННЦ
«ІАЕ», 2005. – 370 с.
2.
Замора, О.І.
Основні тенденції формування і використання трудових ресурсів в аграрних
підприємствах / О. І. Замора // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - №4. -
с.85-90.
3.
Ульянченко О.В., Тітова
В.Є., Бухало О.В. Раціональне використання та відтворення ресурсного потенціалу
в аграрній сфері // Вісник ХНАУ.-2008. - № 9. С. 3-11.