Економічні науки / 15. Державне регулювання економіки

 

Ханас Т.В., Малик О.А.

Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, Україна

 

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ ТА ШЛЯХИ ІІ ПОКРАЩЕННЯ

На всіх етапах розвитку країни зовнішньоекономічна діяльність впливала на вирішення багатьох економічних проблем як окремих регіонів, підприємств так і народного господарства в цілому. Ця діяльність стає усе більш важливим фактором економічної стабілізації нашої країни. Зараз немає практично жодної галузі в промислово розвинутих країнах, що не була б втягнута в сферу зовнішньоекономічної діяльності, яка спрямована на забезпечення національних інтересів і безпеки держави, шляхом підтримки митного і взаємовигідного співробітництва за загальними нормами [1].

Відповідно до Закону України від 16 квітня 1991 року «Про зовнішньоекономічну діяльність», зовнішньоекономі́чна діяльність(ЗЕД) — це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами (п.8 ст. 1) [3].

До головних цілей державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні належать: забезпечення збалансованості економіки та рівноваги внутрішнього ринку країни; стимулювання прогресивних структурних змін в економіці; створення найбільш сприятливих умов для залучення національної економіки в систему світового поділу праці; наближення до ринкових структур розвинутих зарубіжних країн.

Основними видами зовнішньоекономічної діяльності є зовнішня торгівля, фінансово-кредитні операції, підприємницька діяльність, науково-технічна кооперація з іноземними підприємцями, надання їм різноманітних послуг. Ці напрями діяльності регулюються, з одного боку, державою в особі її органів, а з іншого - недержавними органами управління економікою (біржами, торговельними палатами, спілками тощо та самими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на підставі укладених між ними координаційних угод.

Отже, удосконалення механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні набуває усе більшого значення в процесі інтернаціоналізації, глобалізації та економічної взаємозалежності з економічними союзами та окремими країнами.

Адже відомо, що необхідною умовою розвитку національної економіки, є саме співпраця з іншими державами та створення сприятливого середовища для залучення іноземних інвестицій. Досвід розвинених країн засвідчує, що найкращі результати можна досягти за ринкових умов у поєднанні із ефективною регулятивною функцією держави.

Регулювання ЗЕД в Україні здійснюється за допомогою системи засобів такого регулювання, а саме:

·                     законів України;

·                     передбачених в законах України актів тарифного і нетарифного регулювання, які видаються державними органами України в межах їх компетенції;

·                     економічних заходів оперативного регулювання (валютно-фінансового, кредитного та іншого) в межах законів України;

·                     рішень недержавних органів управління економікою, які приймаються за їх статутними документами в межах законів України;

·                     угод, що укладаються між суб'єктами ЗЕД і які не суперечать законам України [2].

Таке регулювання зовнішньоекономічної діяльності дозволяє зробити висновок, що взагалі ця діяльність врегульована більш ніж достатньо, але невизначеність норм законів та наявність протиріч один одному створюють умови для будь-яких зловживань як недобросовісними суб'єктами ЗЕД, так і посадовими особами, які здійснюють контроль за цією діяльністю. Також негативним є те, що прийняття законодавчих актів відбувається в умовах існування старого загальносоюзного законодавства, яке склалося у період панування державної власності і деякі суперечності із старим законодавством періоду адміністративно-командної економіки так і не були усунені.

Реформи зовнішньоекономічної діяльності в Україні відбуваються за відсутності послідовної стратегії, яка б базувалась на поєднанні загальносвітових тенденцій становлення національної системи міжнародної торгівлі та врахуванням умов трансформації економіки країни.

Отже, неодмінними передумовами для ефективної зовнішньоекономічної політики є створення в країні сприятливих умов для підприємницької діяльності, забезпечення росту купівельної спроможності населення як необхідного фактора пожвавлення виробництва і споживання, розвитку внутрішнього ринку[5].

Також для підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності, державне регулювання має звернути увагу на такі напрямки її покращення:

1.    Переорієнтація зовнішньоекономічної діяльності на експортні галузі національної економіки за допомогою підвищення конкурентноздатності продукції вітчизняного виробника, державного стимулювання розвитку експортно орієнтованих галузей національної економіки (металургійної, літакобудування, вітчизняне автомобільне виробництво, легкої промисловості)

2.    Відмова від імпорту тих товарів, які можуть бути вироблені вітчизняними підприємствами.

3.       Створення привабливого економічного середовища для інвестиційної політики та більш широке залучення іноземного капіталу.

4.     Утворення на території України вільних економічних зон для зовнішньоекономічної діяльності. Проте, щоб вони не перетворилися в звичайні пункти по вивозу та ввозу на територію України різних товарів, необхідно утворити достатньо ефективну систему контролю і, в першу чергу, за переліком товарів які йдуть на експорт або імпортуються в Україну[4].

Таким чином, проблема удосконалення нормативно-правового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності та її регулювання набуває особливої гостроти. Політика державного регулювання ЗЕД України повинна бути спрямована саме на покращення системи методів її здійснення і вдосконалення законодавчої бази.

Державне регулювання повинне бути спрямованим у першу чергу на вдосконалення законодавчої бази в цій сфері, а також на забезпечення фінансової стабільності в країні та досягнення низьких темпів зростання інфляції. Використання вище запропонованих заходів внесе неоціненний вклад у розвиток національної економіки та вплине на більш швидке економічне зростання країни.

 

Література:

1.                 1. Стеценко Ж.В. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні [Електронний ресурс] / Ж.В. Стеценко //Економічний Вісник НТУУ «КПІ».- 2010. – Режим доступу до журн.: http://economy.kpi.ua/uk/node/145

2.                 Зовнішньоекономічна діяльність в Україні: державне регулювання. [Електронний ресурс]. / Освіта.ua– Режим доступу: http://ru.osvita.ua/vnz/reports/management/13942

3.                 Зовнішньоекономічна діяльність[Електронний ресурс]. / ВІКІПЕДІЯ– Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/

4.                 Литвиненко Я.В. Розвиток зовнішньоекономічної діяльності України та шляхи її удосконалення [Електронний ресурс] / Я.В.Литвиненко – Режим доступу http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchnu_ekon/2009

5.                 Сиротюк А.М. Проблеми законодавчого регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні [Електронний ресурс] / А.М. Сиротюк – Режим доступу nbuv.gov.ua