Економічні науки / 15. Державне регулювання економікою

 

Руснак Л. Р., Буджак О. В.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Сутність інновацій у сфері економічної безпеки підприємств

 

В середовищі глобалізації економіки інноваційні нововведення стають вирішальним чинником забезпечення високої конкурентоспроможності суб’єктів господарської діяльності і цим самим підтримують їх економічну безпеку.

В сучасній науці розглядають різні підходи до визначення сутності інновацій. Проте найбільш поширені дві точки зору. Перша трактує інновації як результат творчого процесу у формі нової продукції, технології, методу і т. д., а друга описує інновації як процес введення нових виробів, елементів, підходів, принципів замість діючих.

Особливу роль в активізації наукових досліджень у галузі інновацій відіграли праці відомого австрійського вченого Й. Шумпетера, який вперше ввів у науковий обіг термін і поняття «інновації» як нову економічну категорію. Під інновацією вчений мав на увазі зміну з метою впровадження і використання нових видів споживчих товарів, нових виробничих, транспортних засобів, ринків і форм організації в промисловості [2, с. 231].

Однак, незважаючи на значний внесок у розвиток теорії інноваційної діяльності Й. Шумпетера та інших вітчизняних і зарубіжних вчених в сучасній науці не існує єдиного розуміння сутності цього складного процесу. Інноваційна діяльність, на жаль, не знайшла на даний момент належного висвітлення у науковій літературі. Це повною мірою відноситься і до інноваційної діяльності в сфері економічної безпеки.

В Україні інноваційна діяльність регламентується спеціальним законом «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002 № 40-IV. У даному Законі термін  «інновації» трактується як новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні  технології,  продукція  або  послуги,  а   також організаційно-технічні   рішення  виробничого,  адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери [1].

Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади державного регулювання інноваційної діяльності в Україні, встановлює форми стимулювання державою інноваційних процесів і спрямований на підтримку розвитку економіки України інноваційним шляхом.

Згідно з цим Законом державну підтримку отримують суб’єкти господарювання всіх форм власності, що реалізують в Україні інноваційні проекти, і підприємства всіх форм власності, які мають статус інноваційних [1].

Це повною мірою відноситься до інноваційної діяльності в сфері економічної безпеки.

Процес  формування   економічної  безпеки  підприємства  залежить  від

ступеня  інноваційності економіки держави та самого підприємства зокрема, що в свою чергу збільшує ступінь реалізації потреб суспільства, забезпечує розвиток підприємств і підвищення рівня їх конкурентоспроможності.

Для формування економічної безпеки підприємства важливим є інновації, які представлені винаходами, що приносять нові технічні досягнення, змінюють стан техніки, значно вдосконалюють виробничі процеси та якість кінцевих  продуктів у контексті поступової заміни старої техніки і технології новітніми більш досконалими об’єктами. Впровадження інновацій являється одним з головних факторів економічної безпеки, конкурентоспроможності підприємства  і  потенційно може привести до фінансового успіху [3, с. 157].

Головними цілями інновацій у сфері економічної безпеки суб’єктів господарської діяльності є:

- визначення проблемних областей в системі забезпечення безпеки організації, вирішення яких вимагає інноваційних походів;

- проектування і впровадження комплексних систем безпеки на основі сучасних досягнень науково-технічного прогресу;

- розробка сучасних програм і методик підготовки персоналу організації до сприйняття і застосування інноваційних технологій у сфері безпеки [2, с. 232].

Для активізації процесів формування економічної безпеки підприємства використовуються засоби інноваційного розвитку: забезпечення росту та якісного оновлення продукції на рівні як окремого підприємства, так і національної економіки в цілому; реалізація новітніх досягнень науково-технічного прогресу і підвищення на цій основі ефективності виробництва на мікро- і макрорівнях.

Інноваційна діяльність у сфері економічної безпеки потребує постійної уваги з боку керівної ланки суб’єктів господарської діяльності, достатнього фінансування та високого інтелектуального рівня керівників і провідних фахівців штатного підрозділу економічної безпеки. Вони повинні добре розуміти процеси, що відбуваються в економіці, знати природу сучасних небезпек і загроз для економічної безпеки підприємства, а також нові технології, методи і технічні засоби протидії їм.

 

Список використаних джерел

1.                 Про інноваційну діяльність: Закон України від 04.07.2002 № 40-IV (Із змінами, внесеними згідно із Законом N 5460-VI від 16.10.2012). – [Електронний  ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/40-15

2.                 Гнилицкая Л. В. Теоретико-методологические и прикладные основы обеспечения экономической безопасности субъектов хозяйственной деятельности: [Монография] / Л. В. Гнилицкая, А. Н. Захаров, П. Я. Прыгунов. –К.: Дорадо-Друк, 2011. – 290 с.

3.                 Кузнєцова Т. В. Система забезпечення економічної безпеки на рівні підприємства / Т. В. Кузнєцова, Л. А. Шергіна // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Серія «Економіка». – 2011. – № 3 (55). – С. 153-158 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Vnuvgp/ekon/2011_3/Vek5519.pdf