Сідорська О. З.

Львівський національний університет імені Івана Франка

Досвід зарубіжних країн у сфері формування податкової культури

Вступ. Україна – молода держава, яка лише ступає на шлях створення власної стабільної та ефективної економічної системи. Участь України в інтеграційних процесах спричиняє необхідність вивчення та запозичення досвіду розвинутих країн, адже національні проблеми податкової практики не можуть бути відокремленими та відстороненими від досвіду оподаткування інших держав.

Метою дослідження є аналіз податкових систем зарубіжних держав, оцінка їх досвіду в питаннях формування високого рівня податкової культури та розробка висновків щодо можливості адаптації практики цих держав для України.

Актуальнiсть дослiдження полягає в тому, що саме завдяки досвіду розвинутих держав Україна може вдосконалити власну систему оподаткування та покращити взаємовідносини між податковими органами та платниками податків.

Даному проблемному аспекту присвячено праці багатьох науковців, серед яких доцільно виокремити таких як: В. Андрущенко, А.Виходець, Т.Воїнова, О.Данілов, С.Дідур, Б.Карпінський, В.Карпова, А.Крисоватий, Б.Нерре О.Павленко, Л.Трофімова та інші. Проте нестача глибоких досліджень самого поняття «податкова культура» та недостатня систематизація практики зарубіжних держав зумовлюють необхідність проведення розробок в галузі гармонізації відносин між системою податкових органів та платниками податків.

Виклад основного матеріалу. Згідно із визначенням Б.А.Карпінського «податкова культура – це спосіб поведінки, що передбачає наявність та дотримання стабільного і дієвого податкового законодавства в державі та визначає рівень розвитку суспільства, вираженого в існуючих нормах» [1, с. 130].

Такі науковці, як О.Павленко та Т.Воїнова вважають, що «податкова культура – це рівень розвитку суспільства, виражений в існуючих нормах системи оподаткування, глибині податкових знань населення, умовах розвитку підприємництва, а також в усвідомленні необхідності виконання податкових зобов’язань» [2, с.56]. На жаль, податкова культура розглядається вищезгаданими науковцями як певна категорія, що характеризує лише платників податків. Таке бачення здебільшого притаманне виключно українським науковцям. Так, Б.Нерре – професор Гамбурзького університету – під поняттям податкової культури розуміє специфічну для конкретної країни сукупність усіх формальних і неформальних інститутів, пов’язаних з устроєм національної податкової системи та її практичним функціонуванням, які історично властиві культурі цієї країни, а також залежності та зв’язки, спричинені способом життя [3, с.33].

Податкова культура стосується як платників, так і збирачів податків. Для платників це громадянська лояльність перед фіскальним тиском, для збирачів податків – професійна компетентність та морально-етична відповідність виконуваному службовому обов’язку.

Отже, на нашу думку, податкова культура – це рівень дотримання норм і морально-етичних правил та виконання конституційних обов'язків платниками податків та посадовими особами системи податкових органів.

Податкова культура не може сформуватись сама по собі. Передумовою її існування є високий рівень загальнонаціональної культури в суспільстві загалом. Досвід розвинутих держав є важливим для України, адже в цих країнах вже сформована ефективна модель системи оподаткування, існують найоптимальніші організаційні та функціональні структури контролюючих органів та встановлено дієві форми відповідальності за порушення вимог чинного законодавства в сфері оподаткування.

Сполучені Штати Америки – це приклад однієї з найвпливовіших, а, отже, наймогутніших країн сучасного світу і навіть її виникнення пов’язане з податком (Бостонське чаювання) [4].

Сплата податків в США є важливим обов’язком, який кожен громадянин зобов’язаний виконувати, оскільки, згідно їхнього законодавства, навіть за неправильно заповнену податкову декларацію на платника може бути накладено суттєвий штраф. Неподання податкової декларації у встановлений термін є таким же злочином, навіть, якщо податкове зобов'язання платника податків дорівнює нулю.

Найвпливовішим органом, що здійснює монетарну, фіскальну та бюджетну політику є Міністерство фінансів США. Основним його структурним підрозділом є Служба внутрішніх доходів (СВД), яка має найбільший вплив на рівень податкової культури платників податків. Так, завдяки СВД забезпечується значне надходження коштів – понад 85% потенційної податкоспроможності.

Основним завданням СВД є полегшення процесу заповнення податкових декларацій для платників шляхом надання консультацій, роз’яснення платникам їх податкових зобов’язань та справедливе застосування податкового законодавства. В США вважають, що важливішим для формування податкової культури у платників податків має бути їх навчання, інформування та консультування, а не тотальний контроль. Саме тому в структурі СВД діє Служба по роботі з платниками, яка консультує платників податків безкоштовно, цілодобово сім днів на тиждень, на різних мовах. Також в США існують навчальні програми для учнів шкіл, є навчальні програми для людей, які вперше намагаються відкрити бізнес, що стосуються роз’яснення змісту податків, основних їх елементів податків та податкового законодавства в цілому. СВД проводить конференцій, навчальні семінари та звітує за свою роботу [5].

Великобританія – країна, авторитетна давністю своєї демократії, вільної ринкової економіки та політичних свобод населення. У Великобританії для збільшення кількості платників податків та для зменшення податкового тиску на них застосовується велика кількість пільг та знижок.

У британській податковій системі скомбіновано апаратно-бюрократичні та громадські засади, адже звичайні люди володіють можливістю брати участь у податковому процесі. У британській системі оподаткування платник не пасивний, а активний податковий суб’єкт. Наприклад, будь-які представники громадськості можуть виконувати роль радників на громадських засадах. Важливою особливістю діяльності англійських податкових органів є те, що в обов’язки податкового інспектора входить розсилання нагадувань і бланків податкових декларацій платникам, що належать до дільниці податкового інспектора. Також платники податків можуть скористатися такими послугами податкових органів як перевірка податкової звітності та нарахування податкового зобов’язання у випадках неподання належної декларації чи неточності даних [5].

Досвід Німеччини є значним, проте, на нашу думку, найважливішим є досвід цієї держави в галузі податкового контролю. ФРН не має податкової поліції як такої, а у випадках потреби залучається звичайна. Податкові органи ФРН працюють у взаємодії з кримінальною поліцією та прокуратурою. У ФРН злісне ухилення від сплати податків карається позбавленням волі до 10 років. Податкова служба ФРН характеризуються широкою розгалуженістю системи податкового контролю, а також більш жорстким покаранням за порушення податкового законодавства. Досвід ФРН показав, що наділення податкових служб правом покарання за певні порушення і функціями правоохоронних органів, не надало можливість підвищити ефективність фінансового контролю в галузі оподаткування. А от тісна взаємодія податкових служб з правоохоронними органами посприяла помітні1 активізації боротьби з певними видами податкових злочинів та формування високої податкової культури в платників податків [6].

Висновки та пропозиції. Податкова культура свідчить про рівень розвитку ефективних взаємин між платниками податків та податковими органами. Досвід зарубіжних країн показав, що для формування високого рівня податкової культури в державі необхідними є: існування діючого, чіткого, змістовного та стабільного законодавства, яке б регулювало податковий процес; створення такої системи податкових органів, яка б характеризувалася висококваліфікованими та дисциплінованими податковими службовцями та такими платниками податків, які б розуміли свій обов’язок та відчували потребу у сплаті податків. Приклад ФРН показує, що співпраця податкових органів з правоохоронними сприяє активізації боротьби з податковими злочинами та формуванню високої податкової культури в платників податків. Проте необхідно оцінювати рівень сумлінності платників реалістично, адже навіть така розвинута країна як США недоотримує в свій бюджет 15% податків через ухилення від сплати податків. Для розвитку економіки держави необхідно, використовуючи всі можливі заходи та методи для підвищення рівня податкової свідомості населення, проводити роботу щодо вдосконалення рівня службової дисципліни посадових осіб податкових органів України.

Література:

1. Карпінський Б.А. Удосконалення взаємин податкової служби з платниками податків // Актуальні проблеми економіки. – 2007. – №2 (68). – С. 128-136.

2. Воїнова Т. Деякі питання формування податкової культури в сучасних умовах // Вісник податкової служби України. – 2000. – №37. – С. 55-59

3. Трофімова Л.В. / Податки: юридична практика: [у 4 т.] / Трофімова Л.В., Доманський О.В., Войтенко В.Г., Шашенков Я.О.; Держ. податк. адмін. П44 України; редкол.: С.В.Буряк та ін. – К.: ДП «ІВЦ ДПА України», 2009.

4. Бостонське чаювання / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Бостонське_чаювання

5. Андрущенко В.Л., Данілов О.Д. Податкові системи зарубіжних країн: Навчальний посібник. – К.: Комп’ютер прес, 2004. – 300 с.

6. Дідур С.В., Кашина О.В., Мелешко М.М. Особливості державного податкового контролю в Україні та ФРН / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/33_NIO_2009/Economics/55751.doc.htm