Громико К. К.

(Науковий керівник – ст. викладач Калишенко В. О.)

Харківський національний економічний університет, Україна

 

ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ КРЕДИТНИХ РИЗИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ

 

В сучасних умовах кредитування залишається найбільш динамічним видом банківських операцій, а основним джерелом доходів для вітчизняних банків виступають саме кредитні операції. Їх висока дохідність супроводжується підвищеним ризиком, яка обумовлена природою кредитної угоди. Успішність діяльності банків буде забезпечуватися тоді, коли прийняті ними ризики будуть контрольованими та не виходитимуть за межі фінансових можливостей банків. Через значне зростання обсягів кредитування і збільшення об’єму проблемних (прострочених та сумнівних) кредитів актуального значення сьогодні набуває необхідність чіткої оцінки ризиків кредитної діяльності комерційних банків, які є критично важливими для стабільної та прибуткової діяльності даних фінансових установ, а також вирішення проблеми їх мінімізації [7].

Актуальність обраної теми також підтверджується значною кількістю наукових праць, присвячених визначенню сутності кредитних ризиків. Авторами таких робіт виступають як зарубіжні, так і вітчизняні вчені-економісти, наприклад, такі, як: Ф. Ален [4], Дж. Синки [14], Вей Жанг [5], В. Шелудько [16], В. Бобиль [6], Ж. Голодова [10], О. Васюренко [8] та ін. Сутнісно-змістовне наповнення категорії «кредитний ризик», згідно з представленнями різних авторів наведені в табл. 1.

Аналіз понятійних підходів до визначення сутності кредитного ризику, як економічної категорії, показав, що і досі відсутній єдиний підхід до вирішення даного питання, однак найчастіше зустрічається наступне його тлумачення: кредитний ризик – це невпевненість кредитора у здатності позичальника виконувати свої зобов’язання щодо умов та термінів кредитної угоди, що в свою чергу негативно вплине на фінансовий стан банка у майбутньому.

 

Таблиця 1

Сутнісно-змістовне наповнення поняття кредитного ризику, згідно з представленнями різних авторів

 

Автор

Визначення

Примітки

1

2

3

Петрук О. М. [12, с. 198]

ймовірність несплати позичальником основного боргу та відсотків, які підлягають сплаті за користування кредитом, у терміни, визначені у кредитному договорі.

Відсутність у керівництва банку впевненості, що контрагент вчасно та в повному об’ємі поверне кредитні кошти.

Хмеленко О. В. [15, с.67]

ступінь невиконання позичальником своїх зобов’язань перед банком, зв’язаних з погашенням відсотків по кредиту в обумовлений у кредитному договорі термін.

Сало І. В. [13, с. 12]

можливість зменшення в майбутньому вартості банківських активів у зв’язку з неповерненням цих активів (неповним або несвоєчасним).

Існує ймовірність того, що функціонування банку зазнає негативних змін у випадку, якщо виникнуть небажані події під час здійснення кредитного процесу.

Лобанов А. А. [11, с. 374]

можливість втрат банком основної суми заборгованості та невиплачених відсотків у результаті невиконання контрагентом своїх договірних зобов’язань.

Банк може зазнати збитків від позичальника, отримавши від нього тільки суму відшкодування.

 



Вітлінський В. В. [9, с. 29]

сукупність небажаних подій, які можуть виникнути в майбутньому при виконанні контрагентами банку кредитних угод.

Існує ймовірність того, що позичальники не зможуть виконати взятих на себе зобов’язань, відповідно до укладеної угоди, а банк при цьому не зможе скористатись засобами захисту, щоб уникнути збитків.

 

Схоже визначення кредитного ризику наведене в Положенні НБУ «Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків» від 06. 07. 2000 року №279, яке визначає кредитний ризик як ризик невиконання контрагентом банку зобов'язань за кредитними операціями (тобто це ризик того, що сплата позичальником процентів і основного боргу за кредитними операціями проводитиметься з відхиленнями від умов кредитної угоди або взагалі не проводитиметься) [3]. Звертаємо увагу на те, що 31.12.2012 р. дана постанова втратила свою чинність (на підставі постанови №23 Правління НБУ).

Аналізуючи інші нормативні акти, були також розглянуті методичні вказівки НБУ з інспектування банків «Система оцінки ризиків» від 15. 03. 2004 року №104 де зазначається, що кредитний ризик – це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неспроможність сторони, що взяла на себе зобов'язання, виконати умови будь-якої фінансової угоди із банком або в інший  спосіб  виконати взяті на себе зобов'язання [1].

Для дослідження сутності даної категорії необхідно також розглянути точку зору Базельського комітету щодо цього питання. Він надає найпростіше визначення: кредитний  ризик – це можливість невиконання позичальником або протилежною стороною взятих на себе зобов'язань відповідно до встановлених умов [2]. Базельська комітет зазначає, що сьогодні джерелами виникнення кредитних ризиків є також невиконання зобов’язань контрагента за іншими операціями (міжбанківськими операціями, операціями з обміном іноземних валют тощо).

Узагальнення й аналіз опублікованих за даною проблематикою робіт дозволили зробити наступні висновки: серед вчених відсутня єдина точка зору щодо визначення економічного змісту категорії «кредитний ризик», при цьому переважна більшість економістів акцентує свою увагу на тому, що єдиним джерелом кредитного ризику виступає неспроможність позичальника виконати умови кредитної угоди.

Таким чином, узагальнивши існуючі підходи до трактування поняття кредитного ризику можна надати наступне його визначення: кредитний ризик банку – це ймовірність зменшення вартості кредитної частини банківського портфелю у майбутньому у зв’язку з неповерненням (або частковим неповерненням) виданих банком кредитів контрагентам в наслідок порушення останніми умов кредитного договору. Наведене тлумачення кредитного ризику узагальнює існуючі підходи до його визначення, акцентує увагу на меті здійснення кредитної операції (а саме на отриманні прибутку), враховує вартісне вираження реалізації кредитного ризику, а також зазначає, що існує ймовірність порушення зобов’язань саме позичальником (тобто лише за цієї умови може виникнути кредитний ризик).

Література: 1. Методичні вказівки НБУ з інспектування банків «Система оцінки ризиків» від 15.03.2004 р. №104. 2. Міжнародний документ «Принципи управління кредитними ризиками» від 01.09.2000 р. Базельський комітет з банк. нагляду. Електр. ресурс: http://zakon.rada.gov.ua. 3. Положення НБУ «Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків» від 06.07.2000 №279. 4. Allen F., Carletti E. Credit risk transfer and contagion. Journal of Monetary Economics 53, Р. 89 – 111. 5. Wei-Guo Zhang. The Adaptive Genetic Algorithms for Portfolio Selection Problem / Wei-Guo Zhang, Wei Chen // International Journal of Computer Science and Network Security. – 2006. – Vol.6. – No.1. – P. 196–200. 6. Бобиль В. В. Сек’юритизація банк. активів у контексті управління портфельним кредитним ризиком / В. В. Бобиль, М. І. Соловей // Вісник НБУ. – 2010. – №1. – С. 22 – 25. 7. Боронос В. Г. Кредитні ризики та їх наслідки для банк. системи України / В. Г. Боронос // Вісник СумДУ. – 2010. –  №1. – С. 182 – 187. 8. Васюренко О.В. Банк. менеджмент: Посібн.. – К.: Вид. центр «Академія», 2001. – 320 с. 9. Вітлінський В. В. Кредитн. ризик комерц. банку: Навч. посіб. / Вітлінський В.В., Пернарівський О.В. – К.: Т-во «Знання», 2000. – 251 с. 10. Голодова Ж. Г. Финансы и кредит: Учеб. пособие / Ж.Г. Голодова - М.: ИНФРА-М, 2009. — 448 с. 11. Лобанов А. А. Енциклопедия финанс. риск-менеджмента /А. А. Лобанов, А. В. Чугунова – М.: Альпина бизнес букс, 2009. – 487 с. 12. Петрук О. М. Банківська справа. – К.: Кондор, 2009. – 461 с. 13. Сало І. В. Науково-метод. підходи до ідентифікації та оцінки кред. ризику банку / І. В. Сало, Н. П. Верхуша // Фінансово-кред. діяльність: проблеми теорії та практики. – 2011. – №1(10). – С. 11-17. 14. Синки Дж. Ф. Управление финансами в коммерч. банках. – М.: Catallaxy, 2003. – 618 с. 15. Хмеленко.О.В. Кредитування і контроль: Навч. посібник / В.Я. Вовк, Хмеленко.О.В. - К.: Знання, 2008. - 463 с. 16. Шелудько В. М. Фін. ринок: Підручн. / В. М. Шелудько - К.: Знання, 2008. – 535 с.